Рішення № 12269693, 03.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/18503.11.10 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельна фірма «МЖКбуд»

доШевченківської районної державної адміністрації у м. Києві

простягнення 377353,75грн.

Представники сторін: від позивача Киринчук В.М. - дов. № 185 від 30.12.09р. від відповідачаПоладич В.Д.- дов. № 01/16-9642 від 11.12.08р. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельна фірма «МЖКбуд»про стягнення з Шевченківської районної державної адміністрації у м. Києві заборгованості на загальну суму 377353,75грн., у тому числі 283768грн.- основного боргу, 54030,92грн-пені, 26145,06грн-збитки від інфляції та 13409,77грн-3% річних. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання за Договором підряду, оскільки не своєчасно та не в повному обсязі здійснив розрахунок за виконані позивачем роботи. Станом на момент звернення до суду з позовом відповідач має заборгованість по договору на загальну суму 283768грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку, з урахуванням штрафних санкцій та пені.

Відповідач з’явився до судового засідання та надав відзив на позовну заяву, в якому визнав суму основної заборгованості у розмірі 283768грн. та пояснив, що він не зміг в повній мірі виконати взяті на себе зобов’язання за договором, через невиконання доходної частини бюджету Шевченківського району за 2008рік. Надходження коштів до бюджету Шевченківського району м. Києва не дозволяло забезпечити на належному рівні фінансування бюджетних установ навіть в частині захищених статей видатків, таких як заробітна плата, енергоносії. Тому, протягом 2009року, для забезпечення виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ району, залучались короткотермінові позички у Державному казначействі України. Погашення позик здійснювалось, шляхом безспірного списання Головним управління Державного казначейства у м. Києві 80% всіх надходжень до районного бюджету, а в окремих випадках списувалось і до 100%.

Однак, з відзиву вбачається, що суму основної заборгованості відповідач визнає.

Крім того, відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, розрахованих Позивачем або звільнити відповідача від відповідальності, через те, що позивач не надав до суду жодних підтверджень щодо негативних наслідків від прострочення виконання зобов’язання та факту понесених безпосередньо ним збитків, а також понесених збитків іншими учасниками господарських відносин.

У судовому засіданні , яке відбулось 03.11.10року, представник позивача заперечив проти задоволення клопотання про зменшення розмірі штрафних санкцій.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

14.11.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельна фірма «МЖКбуд», як Підрядником та Шевченківською районною державною адміністрацією у м. Києві, як замовником, укладено договір генпідряду №124/36.

Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов’язки Підприємства і Товариства в частині виконання підрядних робіт, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є саме договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання норм статей 837-864 ЦК України.

Згідно із п. 1.1 договору, замовник зобов’язується надати Підряднику фронт робіт, затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти виконані роботи та оплатити виконані роботи, а Підрядник зобов’язується на свій ризик, власними силами і залученими силами виконати роботи по капітальному ремонту приміщення Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації по вул.. Б. Хмельницького, 24 (далі-Роботи), в обумовлені договором строки.

Пунктом 1.2 Договору сторони визначили, що Замовник зобов’язується сплатити всі витрати по виконанню необхідних робіт згідно Зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва на загальну суму 1274533,20грн у тому числі ПДВ на суму 212422,20грн.

Враховуючи приписи п. 1 ст. 11, п. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, а також п.1 ст.173, п. 3 ст. 174 Господарського кодексу України, судом встановлено, що внаслідок підписання сторонами вказаного договору у позивача та відповідача виникли відповідні цивільні права та обов’язки.

Відповідно до п. 2.2 Договору, початок робіт - не пізніше 3-х робочих днів з моменту підписання Договору. Підрядник розпочинає роботи після виконання Замовником зобов’язань щодо передачі проектно-кошторисної, дозвільної документації, надання фронту.

Порядок розрахунків сторонами зазначений у Розділі 3 «Вартість робіт та порядок розрахунків».

При розрахунках за виконані роботи, витрати визначаються із застосуванням Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-200); ресурсних елементів кошторисних норм на будівельні роботи (ДБН Д.2.2-99); ресурсних елементів кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи (ДБН Д.1.1-4-2000); ресурсних кошторисних норм експлуатації будівельні машин і механізмів (ДБН Д.2.7-2000).

Договірна ціна є динамічною (приблизною) і може бути змінена, шляхом укладання додаткової угоди.

Щомісячно Підрядник надає Замовнику акти приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) та довідку про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) в строк до 5 числа наступного за звітним місяцем. Замовник підписує акти приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в), довідку про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) в 10-денний строк після подання їх Підрядником, або в цей же строк в письмовій формі готує обгрунтовані заперечення з вказівкою на недоліки. В випадку, якщо обґрунтовані заперечення з вказівкою на недоліки, не будуть надані в вище вказаний строк, то роботи вважаються такими, що виконані Підрядником і прийняті Замовником без зауважень.(п. 3.4 Договору)

Розрахунки за виконані роботи проводяться щомісячно на підставі актів виконаних робіт (КБ-2в) за фактично виконані роботи та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), шляхом перерахування Замовником коштів на поточний рахунок Підрядника протягом 50-ти календарних днів після підписання їх сторонами.(п. 3.5)

У разі затримки бюджетного фінансування, Замовник сплачує вартість виконаних робіт, протягом 10 банківських днів з моменту поновлення бюджетного фінансування та отримання ним коштів на свій розрахунковий рахунок. Замовник зобов'язаний повідомити Підрядника за 15 (п'ятнадцять) банківських днів про затримку, припинення чи відмову бюджетного фінансування. (.3.7 Договору). Пунктом 3.11 Договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі п.7 ст.51 Бюджетного кодексу України. На виконання п.п. 3.5, та 3.6 Договору, сторонами були підписані акти приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) в період з листопада 2008року по квітень 2009року, а саме: у листопаді 2008р. на суму 360790,80грн, у квітні 2009р. на суму 633768грн., на загальну суму 994558,80грн.

Відповідачем було частково оплачені роботи, а саме на суму 710790,80грн., здійснивши платежі 17.12.08року на суму 360790,80грн., 19.06.09р. на суму 50000грн., 27.11.09р. на суму 300000грн., що підтверджується платіжними дорученнями, актом звірки та не спростовано представником відповідача.

У зв’язку з неотриманням від відповідача повної сплати за спірним договором, позивач направив претензію № 422 від 16.08.2010року з вимогою погасити суму заборгованості, однак вимоги претензії виконані не були.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ч.1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

16.08.2010 р., Позивач направив офіційну претензію № 422 про сплату заборгованості за виконані роботи, однак вимоги претензії не були виконані відповідачем, письмової відповіді про причини порушення грошових зобов’язань позивач не отримав.

В матеріалах справи міститься акт звірки розрахунків , станом на 28.10.09року на суму 583768грн., який підписаний представниками сторін та скріплений печаткам обох підприємств.

Акт звірки бухгалтерів є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов’язань сторін підтверджується первинними документами (накладними, рахунками), але позивач додав до позовної заяви акти-розрахунки, які підтверджують суму заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що після підписання акту звірки, відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти, у розмірі 300000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням від 27.11.09року.

У п. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України встановлено, що після отримання товарів, робіт та послуг, відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання, розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами.

Як зазначалось раніш, пунктом 3.7. договору передбачено, що у разі затримки бюджетного фінансування, Замовник сплачує вартість виконаних робіт, протягом 10 банківських днів з моменту поновлення бюджетного фінансування та отримання ним коштів на свій розрахунковий рахунок. Замовник зобов'язаний повідомити Підрядника за 15 (п'ятнадцять) банківських днів про затримку, припинення чи відмову бюджетного фінансування. В матеріалах справи відсутні докази повідомлення підрядника про затримку у фінансуванні, припинення чи відмову бюджетного фінансування. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на викладене, суд не приймає посилання відповідача на те, що через невиконання доходної частини бюджету Шевченківського району за 2008рік, унеможливило здійснення проплат за спірним договором.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується розмір основної заборгованості відповідача на суму 283768,00грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню, за період з 05.07.09року по 31.12.09року, у розмірі 54030,92грн., збитки від інфляції у розмірі 26145,06грн. та 3% річних у розмірі 13409,77грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов‘язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 11.5 Договору, у випадку порушення погоджених строків оплати робіт, Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від вартості невиконаних робіт за кожний день затримки, але не більше 10% від загальної суми цього договору.

З урахуванням часткових проплати, позивачем було здійснено розрахунок суми пені, на суму 54030,92грн., який судом було перевірено та визнано вірним та таким, що підлягає стягненню у повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача збитків від інфляції, у розмірі 26145,06грн. та 3% річних, у розмірі 13409,77грн., суд вважає за необхідне зазначити:.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення 3% річних, на загальну суму 13409,77грн. та інфляційної складової на суму 26145,06грн., суд погоджується з останнім та вважає їх вірними та такими, що підлягають задоволенню.

Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, розрахованих Позивачем, у зв»язку з ненаданням суду жодних підтверджень щодо негативних наслідків від прострочення виконання зобов’язання та факту понесених безпосередньо позивачем збитків, а також понесених збитків іншими учасниками господарських відносин, суд залишає без задоволення за недоведеністю.

За приписами ч. 5 ст. 78 ГПК України, в разі визнання позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, 78, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельна фірма «МЖКбуд»про стягнення з Шевченківської районної державної адміністрації у м. Києві заборгованості на загальну суму 377353,75грн., у тому числі 283768грн.- основного боргу, 54030,92грн. - пені, 26145,06грн. - збитків від інфляції та 13409,77грн. - суму 3% річних - задовольнити.

2.          Стягнути з Шевченківської районної державної адміністрації у м. Києві (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького,24, код ЄДРПОУ 26077632 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельна фірма «МЖКбуд»(03150, м. Київ, вул. Горького, 157, код ЄДРПОУ 13667585) суму основного боргу у розмірі 283768грн., 3% річних, у розмір 13409,77грн., пені, у розмірі - 54030,92грн, витрати по сплаті державного мита у розмірі 3774,00грн. та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

В.В. Джарти

Дата підписання 08/11/10