Постанова № 12269500, 04.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 листопада 2010 року 15:52 № 2а-11923/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Власенкової О.О., при секретарі судового засідання Чернишевій О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

(далі - позивач)

до відповідача Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора

"Дегтярівська" Шевченківської районної у місті Києві ради

(далі - відповідач)

про стягнення адміністративно-господарських (штрафних) санкцій у розмірі

89 755, 41 грн.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2009 рік, у розмірі 88901,97 грн. та пені у розмірі 853, 44 грн., що разом складає 89755, 41 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено вимоги, передбачені частиною 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", якою для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4-х відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Оскільки, середньооблікова чисельність працівників облікового складу підприємства у 2009 році становила 153 осіб, відповідно до 4-х відсоткового нормативу повинні були працевлаштувати 6 інвалідів, фактично працевлаштували 3 інваліда. У звязку з тим, що не створено 3-х робочих місць для інвалідів у відповідача утворилася заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 88901,97 грн. та пені у розмірі 853, 44 грн., що разом складає 89755, 41 грн.

Добровільно в установлений строк відповідач вищевказану суму не сплатив, тому позивач просить суд стягнути ці кошти в примусовому порядку.

Представник відповідач у судовому засіданні щодо позовних вимог заперечив з огляду на їх необґрунтованість, однак письмових пояснень суду не надав.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 04 листопада 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

КП "Житлово-експлуатаційна контора "Дегтярівська" Шевченківської районної у місті Києві ради 24 лютого 2010 року подано до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік по формі 10-ПІ (поштова-річна), затвердженої наказом Мінпраці України від 10 лютого 2007 року № 42.

Як вбачається зі вказаного вище звіту, середньооблікова чисельність працівників облікового складу підприємства у 2009 році становила 153 осіб.

Протягом 2009 року відповідач мав влаштувати 6 інвалідів, про те влаштовано лише 3 інваліда.

Позивач самостійно визначив розмір штрафних санкцій, які необхідно сплатити у звязку з невиконанням нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Вирішуючи цю справу суд виходить із такого.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі Закон).

Частиною 1 статті 4 Закону передбачено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові та соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченню, посильній трудовій та громадській діяльності.

Відповідно до положень частини 1 та 2 статті 19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно з вимогами частини 3 статті 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць відповідно до змісту частини 5 статті 19 Закону вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною 1 цієї статті, може бути зараховано забезпечення роботою інвалідів на підприємствах, в організаціях громадських організацій інвалідів шляхом створення господарських об'єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань визначено частиною 6 статті 19 Закону.

Статтею 20 зазначеного Закону встановлено обовязок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частинами 3 та 4 статті 20 передбачено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині 1 цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 Закону України. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом (частина 5 статті 20 Закону).

Відповідно до частини 8 статті 20 Закону порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 "Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 № 70, роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Міністерством праці та соціальної політики України за погодженням з Держкомстатом.

Подання звітності до центрів зайнятості передбачено законодавчо і не звільняє підприємство від обовязку працевлаштувати інвалідів або сплатити адміністративно-господарські штрафні санкції за невиконання 4% нормативу працевлаштування інвалідів.

Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік, розмір середньорічної заробітної плати штатного працівника на підприємстві становить 29633, 99 грн., у звязку з чим позовні вимоги про стягнення 88901, 97 грн. адміністративногосподарських санкцій та 853, 44 грн. пені вбачаються обґрунтованими.

Відповідно до пункту 3 частини 4 Положення про Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів відділення відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та за своєчасним перерахуванням адміністративно-господарських санкцій, що надходять від підприємства за недодержання ним цього нормативу.

У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.

Як підтверджено матеріалами справи, у 2009 році відповідачем в порушення вимог наведених положень законодавства не створено 3-х робочих місць і не працевлаштовано 3-х інвалідів. Поряд з цим відповідач не надав належних доказів того, що ним вживалися заходи зі створення робочих місць для інвалідів та інформування про це відповідних органів, що б дало можливість вжити заходів щодо працевлаштування інвалідів.

Наданий представником відповідача звіт про наявність вакансій станом на 01 липня 2009 року, адресований Центру зайнятості Шевченківського району міста Києва, не є належним доказом про виконання нормативу у 2009 році.

Ураховуючи всі наведені обставини суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора "Дегтярівська" Шевченківської районної у місті Києві ради (04112, місто Київ, вул. О.Теліги, 9, код ЄДРПОУ 34966191, р/р 26009600115710, ВАТ КБ "Хрещатик", МФО 30070) до доходної частини Державного бюджету України на р/р 31219230700001 ГУ УДК у місті Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 24262621, код призначення платежу 50070000;01) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2009 рік, у розмірі 88901, 97 грн. та пені у розмірі 853, 44 грн., що разом складає 89755, 41 грн. (вісімдесят девять тисяч сімсот пятдесят пять гривень 41 копійка).

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені статтями 185-187 КАС України шляхом подання в десятиденний строк апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя О.О. Власенкова

Повний текст постанови складено та підписано 16 листопада 2010 року.