Постанова № 12269333, 09.11.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09.11.2010 р. № 2-а- 9423/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Архіпової С.В.,

Суддів Панова М.М., Волошина Д.А.,

при секретарі Солуяновій Н.В.,

за участю: представника позивача Любімий О.М.

представника відповідача- Сімонов А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватне підприємство «Світлодинаміка»

до Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі міста Харкова

пропро скасування рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Приватне підприємство «Світлодинаміка»звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеною позовною заявою до Державної податкової інспекції в Фрунзенському районі м. Харкова (надалі по тексту відповідач) та просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 21.07.2010р. № 0000552302/2 та № 0000562302/2.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що податковим повідомленням рішенням від 21.07.2010р. № 0000552302/2 йому визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 503985,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 251992,50 грн. Згідно податкового повідомлення рішення визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 403188,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 201594,00 грн.

З зазначеними податковими повідомленнями рішеннями позивач не погоджується, вважаючи їх незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують його права та законні інтереси .

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на доводи, що викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував у повному обсязі, вважаючи податкові повідомлення-рішення, які оскаржують ся в даній справі, цілком обґрунтованими та законними.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задовольнити, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що в березні 2010 року фахівцями відповідача проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

За наслідками зазначеної перевірки складено Акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 10.03.10р. № 854/23-212/33122075, згідно якого встановлено наявність порушень позивачем вимог пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

Розглянувши зазначений акт перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 21 липня 2010 року № 0000552302/20, згідно якого позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 503985,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 251992,50 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 21 липня 2010 року № 0000562302/2 , яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 403188,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 201594,00 грн.

Доходячи висновку про наявність порушень податкового законодавства з боку позивача, а саме Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, відповідач посилається на те, що з 01.10.06р. по 30.09.09р. позивач мав правовідносини з Приватним підприємством “КФ “Сервіс-Інвест-В” (код ЄДРПОУ 35844423).

За наслідками перевірки відповідачем встановлено, що позивач придбав у ПП “КФ “Сервіс-Інвест-В” товари на загальну суму 1093051,00 грн. та здійснив їх повну оплату. Отримані товари оприбутковано в бухгалтерському обліку позивача. В податковій декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року позивач включив до складу валових витрат витрати на придбання товарів у ПП “КФ “Сервіс-Інвест-В” на суму 202968,00 грн., що не підтверджується на момент проведення перевірки належними первинними документами, що є, на думку відповідача, порушенням пп. 5.2.1 п. 5.2 та пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Згідно пп. пп. 5.2.1 п. 5.2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду.

Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 рази.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Матеріалами справи підтверджується, що первинні документи позивача по взаємовідносинах з ПП “КФ “Сервіс-Інвест-В” вилучено УПМ ДПА в Харківській області, що підтверджується протоколом виїмки від 06.10.09р.

В судовому засіданні представник позивача надав суду посвідчені копії первинних документів по спірних правовідносинах з ПП “КФ “Сервіс-Інвест-В” (договір, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні документи), якими підтверджується здійснення господарських операцій на суму 202968,00 грн.

Також позивач надав суду листи, якими він до початку перевірки на запити відповідача надавав останньому копії цих самих первинних документів на підтвердження реальності операцій, відображених в податковій звітності. Оплата за отримані від ПП “КФ “Сервіс-Інвест-В” проведена з боку позивача в безготівковому вигляді.

Досліджуючи дане питання, суд встановив, що оригінали первинних документів позивача вибули з його володіння поза його волею внаслідок їх вилучення уповноваженим державним органом під час розслідування кримінальної справи.

Під час вилучення оригіналів первинних документів позивач зробив їх копії, які надано до суду на підтвердження власної правової позиції, тому суд вважає, що позивач зробив усе від нього можливе для забезпечення правомірності ведення податкового обліку.

На момент складення податкової звітності за 1 квартал 2009 року оригінали первинних документів на підтвердження здійснення валових витрат були наявними у позивача та використані у податковому обліку.

Таким чином, підстави для застосування відповідачем пп. 5.2.1 п. 5.2 та пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у нього були відсутні.

Також слід зауважити, що в акті перевірки відповідач зазначає про те, що позивач протягом періоду, що перевірявся, мав господарські правовідносини з Приватним підприємством “Ліфін-котл-пласт” (код ЄДРПОУ 34642023), з яким укладено договір купівлі-продажу товару № 11 від 14.01.2008р. (а.с. 75).

На виконання вказаного договору позивач придбав у ПП “Ліфін-котл-пласт” товари на загальну суму 2175578,00 грн. Оплату ціни товарів позивач провів в повному обсязі шляхом безготівкових розрахунків. Взаємна заборгованість між підприємствами відсутня. Отримані товари оприбутковано в бухгалтерському обліку позивача.

Встановлюючи наявність порушення, відповідач в акті перевірки зазначає, що всі первинні документи, які складено між позивачем та ПП “Ліфін-котл-пласт”, не вважаються первинними документами в силу дії Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” та не можуть слугувати в якості підстави для включення відповідних сум до складу валових витрат позивача.

Таке твердження відповідача ґрунтується на даних, отриманих відповідачем під час проведення перевірки, згідно яких ПП “Ліфін-котл-пласт” податкову звітність не надає, за юридичною адресою не знаходиться, згідно пояснень керівника підприємства жодних документів з позивачем він не укладав.

За цих обставин відповідач вважав, що позивач порушив пп. 5.2.1 п. 5.2 та пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки позивач включив до складу валових витрат у 1, 2 та 3 кварталі 2008 року витрати, не підтверджені належним чином оформленими первинними документами, тому визначити їх використання у господарській діяльності позивача не надається можливим.

За наслідками викладеного відповідач самостійно визначив позивачу податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 503985,00 грн.

Досліджуючи зазначене питання, суд встановив наступне.

До матеріалів справи позивачем надано копію договору купівлі-продажу товару № 11 від 14.01.2008р., підписаного уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками, за умовами якого позивач придбає у ПП “Ліфін-котл-пласт” товари у власність.

На підтвердження виконання укладеного договору позивач надав до матеріалів справи первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні документи), якими підтверджується фактичне виконання договору купівлі-продажу товару № 11 від 14.01.2008р.

Придбані товари оплачені на користь ПП “Ліфін-котл-пласт” в повному обсязі, що підтверджується банківськими документами.

Також позивач під час розгляду справи довів, а відповідач не спростував того факту, що на момент проведення господарських операцій постачальник товарів ПП “Ліфін-котл-пласт” був зареєстрований чинним порядком в якості платника податків, здійснював господарську діяльність відповідно до вимог законодавства та не знаходився в стадії ліквідації.

Товари, придбані у ПП “Ліфін-котл-пласт” в подальшому реалізовані на користь третіх осіб, що мало наслідком отримання прибутку позивачем, що підтверджується первинними та звітними документами.

Первинні документи на отримання товару (видаткові та податкові накладні) вчинено в письмовій формі з дотриманням порядку їх складання.

Також позивач наголошує, що товари, вказані в первинних документах, фактично ним отримані та використані під час господарської діяльності, що свідчить про наявність виконання правочину в натурі, тому відсутні матеріально-правові підстави для звинувачення позивача в порушенні вимог пп. 5.2.1 п. 5.2 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” по операціях з ПП “Ліфін-котл-пласт”. Згідно податкової звітності з податку на прибуток діяльність позивача не є збитковою.

На підтвердження реальності здійснених операцій позивач надав до суду письмову довідку про порядок виготовлення продукції підприємства, в якій наведено перелік власних та орендованих основних засобів, що використовуються у виробництві продукції, в тому числі виробничих приміщень, загальну чисельність працівників, які фактично приймають участь у виробництві. Також позивач надав до суду калькуляції на виготовлення основних виробів підприємства та документи про продаж виготовленої продукції на користь третіх осіб.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку щодо недоведеності висновків відповідача про наявність порушень пп. 5.2.1 п. 5.2 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” по операціях позивача з ПП “КФ “Сервіс-Інвест-В” та з ПП “Ліфін-котл-пласт”, що є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення від 21 липня 2010 року № 0000552302/2.

Стосовно неправомірності податкового повідомлення-рішення від 21 липня 2010 року № 0000562302/2 суд встановив наступне.

Висновок відповідача про наявність порушень пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” з боку позивача ґрунтується на тих самих обставинах, що викладені у розділі акту перевірки стосовно взаємовідносин позивача з ПП “КФ “Сервіс-Інвест-В” та з ПП “Ліфін-котл-пласт”.

Згідно вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Так, судом встановлено, що операції позивача з ПП “КФ “Сервіс-Інвест-В” та з ПП “Ліфін-котл-пласт” носили реальний характер, а товари, що придбані у вказаних підприємств, використані у господарській діяльності позивача, право на податковий кредит підтверджується податковими накладними, складеними з дотриманням вимог Закону України “Про податок на додану вартість”,

За таких обставин висновок відповідача про наявність порушень пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” суд вважає необґрунтованим.

Також суд відзначає, що вдповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В звязку з наведеним суд зауважує, що в даній справі доводи відповідача про відсутність реального характеру відповідних операцій з посиланням на такі обставини як неможливість здійснення позивачем зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу його матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність у позивача необхідних умов для досягнення економічного результату, відповідачем, як субєктом владних повноважень, суду не доведено та не підтверджується матеріалами справи.

Крім того, будь-яке рішення чи дії субєкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні обєктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, перевіривши оскаржувані в даній справі податкові повідомлення рішення відповідача відповідно до вимог зазначеної вище норми, судом встановлено, що їх прийнято необґрунтовано, без врахування всіх дійсних обставин справи, при невірному застосуванні вимог чинного законодавства.

Суд вважає виявлені при розгляді справи підстави достатніми для скасування податкових повідомлень-рішень відповідача, які оскаржують ся в даній справі.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Фрунзенському районі м. Харкова від 21.07.2010р. № 0000552302/2 та № 0000562302/2.

Стягнути з державного бюджету на користь Приватного підприємства «Світлодинаміка» сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 3,40 грн.

<Сума задоволення >

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови в письмовому провадженні, шляхом подання такої скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 12 листопада 2010 року.

Головуючий Суддя Архіпова С.В.

Судді Панов М.М.

Волошин Д.А.