Постанова № 12269136, 21.08.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-8063/09/1770

21 серпня 2010 р. 12год. 30хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача: Кузьмарук О.С.,

представник відповідача: Бухта Н.А.,

розглянувши у відкритому засіданні адміністративну справу

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Рівнеазот"

доДержавної податкової інспекції у м.Рівне

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Відкрите акціонерне товариство «Рівнеазот» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання недійсним (нечинним) податкового повідомлення-рішення від 21.12.2009р. №0001132240/0.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем укладено контракти оренди цистерн для перевезення вантажів залізничним транспортом з компанією «Chadmount Company Limited by Shares» (Британські Віргінські острови). Вважає, що правомірно застосував до спірних правовідносин, які випливають з контрактів, Конвенцію між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, оскільки контрагент позивача є резидентом Обєднаного Королівства Великобританії. Вказує, що відповідно до ст.7 зазначеної Конвенції, прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується податком тільки у цій Договірній Державі. А відтак, позивач не був зобовязаний утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходів нерезидента - фірми «Chadmount Company Limited by Shares» (Британські Віргінські острови).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Вказав, що оскільки позивачеві неправомірно було визначено податкові зобовязання, то і підстави для застосування штрафних санкцій відсутні. Просив позов задоволити повністю.

Державна податкова інспекція у м.Рівне позов не визнала з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що в порушення п.13.1, п.13.5 ст.13 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. N334/94-ВР (далі Закон N334/94-ВР) при виплаті доходів нерезиденту - фірмі «Chadmount Company Limited by Shares» (Британські Віргінські острови) - не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходу нерезидента в сумі 75387,92грн. Позивачеві правомірно спірним рішенням визначено податкові зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб та застосовано штрафні (фінансові) санкції. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов слід задоволити з огляду на наступне.

В період з 10.12.2009р. по 14.12.2009р. Державною податковою інспекцією у м.Рівне було проведено позапланову документальну перевірку з питання оподаткування доходу нерезидента - фірми «Chadmount Company Limited by Shares» (Британські Віргінські острови) Відкритого акціонерного товариства «Рінеазот», за наслідками якої складено акт від 14.12.2009р. №1645/22-513/05607824 (а.с.10-16).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.13.5 ст.13 Закону N334/94-ВР, а саме при виплаті доходів нерезиденту - фірмі «Chadmount Company Limited by Shares» (Британські Віргінські острови) в сумі 248805,00 дол. США / 1256465,65грн. ним не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів нерезидентів в сумі 75378,92грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки ДПІ у м.Рівне було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.12.2009р. №0001132240/0, яким позивачеві визначено податкові зобовязання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 226163,76грн., з яких: 75387,92грн. основний платіж, 150775,84грн. штрафні (фінансові) санкції (а.с.9).

Судом встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством «Рівнеазот» та фірмою «Chadmount Company Limited by Shares» (Британські Віргінські острови) було укладено контракти оренди цистерн для перевезення вантажів залізничним транспортом №RENT-ROVNO-50-2007 від 01.03.2007р. та №RENT-ROVNO-53-2007 від 31.08.2007р. (а.а.с.55,60).

За період з 01.07.2007р. по 30.06.2008р. ВАТ «Рівнеазот» за вказаними договорами здійснило виплату нерезиденту - фірмі «Chadmount Company Limited by Shares» (Британські Віргінські острови) за оренду цистерн для перевезення вантажів залізничним транспортом у загальній сумі 248805,00 дол. США / 1256465,25грн., а саме:

- по контракту №RENT-ROVNO-50-2007 від 01.03.2007р. сплачено: 17.07.2007р. 197025,75грн., 07.08.2007р. 210797,10грн.; 11.09.2007р. - 618756,30 грн;

- по контракту №RENT-ROVNO-53-2007 від 31.08.2007р. сплачено: 05.10.2007р. 213660,45грн.; 09.11.2007р. 221568,75грн., 10.12.2007р. 202479,75грн.

Вказані обставини сторонами не заперечуються.

У ході судового розгляду встановлено, що даний спір виник у звязку з різним застосуванням сторонами нормативних актів, які регламентують спірні правовідносини, зокрема оподаткування доходів іноземної юридичної особи з огляду на можливість звільнення таких доходів від оподаткування на території України, зважаючи на чинність чи нечинність відповідних міжнародних договорів щодо такої особи.

Відповідно до ст.9 Конституції України міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з п.2 ст.17 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004р. N1906-IV якщо міжнародним договором України, укладання якого відбулось в формі закону, визначено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників в Україні визначає Закон України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р. N1251-XII (далі Закон N1251-XII).

Стаття 19 Закону N1251-XII закріплює однин з основних принципів побудови системи оподаткування в Україні, за змістом якого якщо міжнародним договором України, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містять закони України про оподаткування, то застосовуються правила міжнародного договору.

Такі ж правила стосовно оподаткування податком на прибуток, різновидом якого є податок з доходів іноземних юридичних осіб, донарахований спірним податковим повідомленням-рішенням, встановлені п.18.1 ст.18 Закону №334/94-ВР. Відповідно до даної норми якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародних договорів.

Зі вказаних норм законодавства випливає, що правила ст.13 Закону №334/94-ВР повинні застосовуватися з урахуванням вимог міжнародних договорів України щодо уникнення подвійного оподаткування.

Відповідно до п.13.1 та п.13.5 ст.13 Закону №334/94-ВР будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.

Застосовуючи дану норму Закону, позивач, як платник податків резидент, зобов'язаний був з метою уникнення подвійного оподаткування доходів компанії « Chadmount Company Limited by Shares» визначити наявність міжнародного договору, ратифікованого Україною. В свою чергу 10.02.1992р. була підписана Конвенція між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна. Дана Конвенція набула чинності 11.08.1993р. та застосовується до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав.

Зазначена Конвенція була укладена 10.02.1992р. і набула чинності 11.08.1993р. на підставі п.1 ст.29 Конвенції та ст.16 Віденської Конвенції про право міжнародних договорів, до якої приєдналася Україна 14.04.1986р. Крім того, слід зауважити, що відповідно до ст.6 Закону України «Про правонаступництво України» від 12.09.1991р. N1543-XII Україна підтверджує свої зобов'язання за міжнародними договорами, укладеними Українською РСР до проголошення незалежності України.

Відповідно до п.(а) ч.1 ст.3 Конвенції термін «Сполучене Королівство» означає Великобританію і Північну Ірландію, включаючи будь-яку територію за межами територіального моря Сполученого Королівства, яка відповідно до міжнародних законів визначається або може бути в подальшому визначена за законами Сполученого Королівства, що стосуються континентального шельфу, як територія в межах якої можуть застосовуватись права Сполученого Королівства щодо морського дна, надр і їх природних ресурсів.

Як вбачається із наявної в матеріалах справи довідки від 19.10.2007р., компанія «Chadmount Company Limited by Shares» є дочірньою компанією компанії «Chadmovnt Company Limited». Зазначена компанія зареєстрована на території Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії (м.Лондон) і їй належать всі права та обов'язки компанії «Chadmount Company Limited by Shares» за угодою придбання. Крім того, Британські (Вірджинські) острови є територією Карибського регіону, яка підпорядкована Об'єднаному Королівству Великобританії і Північної Ірландії, правова система якої базується на англійському загальному праві.

Слід також зазначити, що позивачем надано відповідачу для перевірки довідку, видану Управлінням податкових зборів Вестмінстерської області від 07.11.2006р. та від 15.01.2007р. про те, що компанія «Chadmovnt Company Limited» є резидентом Об'єднаного Королівства Великобританії, оскільки зазначена компанія по відношенню до компанії «Chadmount Company Limited by Shares» є материнською, а тому зобов'язання щодо сплати податку покладається на компанію « Chadmovnt Company Limited» .

Вказані обставини також підтверджуються постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 01.02.2008р. №2-а-285/08 (набрала законної сили 30.06.2009р.) та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2009р. №22-а-7429/08/9104 (а.а.с.64-67).

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на це, суд вважає правомірним застосування позивачем норм Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна при виплаті доходів компанії «Chadmount Company Limited by Shares» та неутриманні при цьому сум податку на прибуток іноземних юридичних осіб.

Щодо посилання податкового органу в акті перевірки на норми Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001р. №470, слід зауважити наступне. Відповідно до п.1 ст.4 цього Порядку, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подана нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Однак, із фактичних обставин справи вбачається, що іноземний контрагент, якому позивачем виплачені доходи, на момент таких виплат був суб'єктом Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна. В свою чергу, виходячи із вимог ст.13, ст.18 Закону №334/94-ВР та поширення вимог Конвенції позивач не уповноважений був утримувати будь-які суми податку з таких доходів. Стаття 1 Конвенції, яка встановлює відповідні правила щодо уникнення подвійного оподаткування, визначає, що ця Конвенція застосовується до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав. Відповідно до ст.4 Конвенції для цілей цієї Конвенції термін «резидент однієї Договірної Держави» означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або будь-якого аналогічного критерію. З огляду на це, сам факт резиденства у договірній державі виключає підстави утримання податку незалежно від наявності чи відсутності довідки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001р. №470.

Відповідно до п.2 ст.9 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із п.6 ст.9 КАС України якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

Отже, суд приходить до висновку про неправомірність нарахування позивачеві оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податкових зобовязань з податку на прибуток іноземних юридичних осіб та відповідно застосування штрафних (фінансових санкцій.

За таких обставин, позов підлягає до задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 21.12.2009р. №0001132240/0 слід визнати нечинним.

Судові витрати, відповідно до ст.94 КАС України, присуджуються на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне від21.12.2009р. №0001132240/0 визнати нечинним.

Присудити з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Рівнеазот" судовий збір у сумі 3 (три) грн. 40коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.

Постанова складена у повному обсязі 25.08.2010р.