Постанова № 12269130, 24.09.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-4152/10/1770

24 вересня 2010 р. 11год. 08хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Томчука А.В.,

розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу

за позовомЗдолбунівської об`єднаної державної податкової інспекції

до Суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

про стягнення заборгованості , -

ВСТАНОВИВ :

Здолбунівська об`єднана державна податкова інспекція звернулася з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості перед бюджетом зі сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб у сумі 317,75 грн.

Відповідач у десятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття скороченого провадження не подавала заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

Повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 16.04.2007 року виконавчим комітетом Острозької міської ради Рівненської області зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку як платник податків у Острозькому відділенні Здолбунівської об`єднаної державної податкової інспекції з 19.04.2007 року за №3768.

Відповідач, згідно поданої нею заяви від 14.12.2009 року перебуває на спрощенй системі оподаткування, обліку й звітності на 2010 рік, за видом діяльності:"Роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах"

При аналізі карток особових рахунків фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг за платежем єдиний податок на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в сумі 317,75 грн.

Названий податковий борг є узгодженим відповідно до вимог ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовоми фондами" №2181 від 20.12.2000 року.

Ці обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: довідкою про заборгованість платежів до бюджету №157 від 25.08.2010 року (а.с.3), копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця щодо відповідача (а.с.4), копією заяви відповідача про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (а.с.5), копією корінця свідоцтва про сплату єдиного податку (а.с.6), копією довідки про взяття на облік платника податків (а.с.7), копією рішення Острозької міської ради п`ятого скликання №584 від 31.03.2009 року (а.с.8), копією корінця податкового повідомлення- рішення форми "Ш" №0002031730/0 від 29.06.2010 року (а.с.10).

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з ч.2 п.2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" від 28.06.1999 р. №746/99 (далі –Указ №746/99) ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Рішенням Острозької міської ради п`ятого скликання №584 від 31 березня 2009 року для суб`єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб за обраним ОСОБА_1 видом діяльності встановлено ставку податку в розмірі 100 грн.

Частиною 6 п.2 Указу Президента України №746/99 встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Пунктом 3 ч.1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. №1251-XII встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Крім того, відповідно до п.1.3. ст1 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III (далі - Закон №2181-III ) податкове зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності ), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов`язання є податковим боргом (недоїмкою)

Однак, всупереч вищевикладеному, відповідачем не сплачено заборгованість по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб у сумі 317,75 грн.

Відповідно до п.3.1.1 ст.3 Закону №2181-III активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Пунктом 11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. №509-XII встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно з ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок 34212379700005, Банк одержувач: МБ м.Острог, код 22588330. Банк одержувача ГУДКУ в Рівненській області МФО 833017 заборгованість зі сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб у сумі 314,75 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя           Томчук А.В.