Постанова № 12269065, 27.08.2009, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-5190/09/1770

27 серпня 2009 року 11год. 20хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Боймиструка С.В. при секретарі судового засідання Маньковському Д.В. та за участю сторін і інших осіб, які беруть участь у справі від:

позивача: Гречко В.В., Дмитрук В.Б.;

відповідач: Жданюк І.В.,

розглянувши у відкритому засіданні адміністративну справу

за позовомНавчально-виробниче підприємство ГВВ

доКостопільська міжрайонна державна податкова інспекція

про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач Навчально-виробниче підприємство ГВВ,звернувшись до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення про стягнення 645,00 грн. донарахованого єдиного податку та 170,00 грн. штрафної (фінансової) санкції, а саме: податкове повідомлення-рішення від 25.04.2007 року № 0000562341/0; податкове повідомлення-рішення від 29.05.2007 року № 0000562341/1; податкове повідомлення-рішення від 10.08.2007 року № 0000562341/2; першу податкову вимогу від 27.08.2007 року №1/125/5192 та другу податкову вимогу від 08.10.2007 року № 2/142/6921.

Позовні вимоги мотивує тим, що податкові інспектори Костопільської МДПІ, провівши позапланову виїзну документальну перевірку Навчально-виробничого підприємства ГВВ у звязку з його ліквідацією, на підставі Акту від 16.04.2007 року встановили наявність заборгованості підприємства по сплаті єдиного податку із врахуванням штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 806,41 грн., яку позивач не визнає, оскільки вважає, що податковим органом неправомірно було розцінено суму поворотної фінансової допомоги, отриманої на розрахунковий рахунок позивача від НВП "Автопромбуд", як суму виручки за реалізовані товари (роботи, послуги). Зазначає, що сума поворотної фінансової допомоги єдиним податком не обкладається, операція з її надання не є об'єктом оподаткування та не враховується при визначенні податкових зобовязань, що передбачено п. 3.2 ст. 3.Закону України "Про податок на додану вартість", отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам чинного законодавства.

Позивач також вважає, що оскільки обумовлені податкові повідомлення-рішення не є узгодженим податковим зобовязанням через їх оскарження, то відповідно просить визнати протиправними і скасувати першу податкову вимогу від 27.08.2007 року №1/125/5192 та другу податкову вимогу від 08.10.2007 року № 2/142/6921.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просять позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав позицію, викладену в поданих письмових запереченнях, зокрема зазначив, що оспорювані позивачем податкові повідомлення-рішення прийняті Костопільською МДПІ відповідно до чинного законодавства на підставі перевірки, за наслідками якої складено Акт від 16.04.2007 року і в результаті якої виявлено порушення позивачем п. 5 ст. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 727/98 від 03.07.1998 р. (із змінами та доповненнями) занизив суму єдиного податку за ставкою 10% за І квартал 2007 року на 644,94 грн. Відповідач вважає, що отримана сума на розрахунковий рахунок позивача від ПНВП "Автопромбуд" (8701,61 грн.) як поворотна фінансова допомога фактично була отримана як виручка за реалізовані товари (роботи, послуги), через те, що на суму кредиторської заборгованості було відвантажено основні фонди та товарно-матеріальні цінності згідно накладної № 4 від 30.03.2007 року.

А так в задоволенні позову просить відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, давши оцінку доказам у справі, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи, суд дійшов висновку, що позов повністю підлягає до задоволення з наступних підстав.

У період з 28 березня по 11 квітня 2007 року працівниками Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції була проведена виїзна позапланова перевірка приватного навчально-виробничого підприємства ГВВ (позивач у справі) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2003 року по 27.03.2007 року, за наслідками якої було складено Акт № 29-23-30207611 від 16.04.2007 року (копія а.с. -16; далі за текстом Акт). У період, що перевірявся, позивач був платником єдиного податку, збору за забруднення навколишнього природного середовища та податку з доходів фізичних осіб.

Згідно Акту, перевіркою виявлено порушення відповідачем абзацу 5 статті 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 727/98 від 03.07.1998 р. (із змінами та доповненнями) підприємство занизило загальну суму виручки та позареалізаційних доходів за І квартал 2007 року на 6449,41 грн., в результаті чого занизило суму єдиного податку за ставкою 10% за 1 квартал 2007 року на 644,94 грн., в тому числі за березень 2007 року на 644,94 грн.

На підставі Акту Костопільською МДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000562341/0 від 25.04.2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем єдиний податок на підприємницьку діяльність з юридичних осіб в сумі 815,00 грн., з яких 645,00 грн. основний платіж та 170,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Позивач 18.04.2007 року подав заперечення на Акт перевірки від 16.04.20087 року (а.с. 17)

Податкове повідомлення-рішення № 0000562341/0 від 25.04.2007 року було оскаржене Приватним навчально-виробничим підприємством ГВВ в апеляційному порядку, за результатами розгляду якого податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення від 29.05.2007 року № 0000562341/1, від 10.08.2007 року № 0000562341/2, якими не було змінено повідомлення-рішення № 0000562341/0, а також виставлено першу податкову вимогу від 27.08.2007 року №1/125/5192 та другу податкову вимогу від 08.10.2007 року № 2/142/6921.

Суд вважає, що прийняті Костопільською МДПІ податкові обумовлені повідомлення-рішення та податкові вимоги, слід визнати протиправним та скасувати. При цьому, суд виходив з такого.

Як вбачається матеріалів справи, зафіксовано в Акті перевірки та не заперечується сторонами, в період з лютого 2004 року по березень 2007 року Приватне навчально-виробниче підприємство ГВВ отримало від Приватного навчально-виробничого підприємства "Автопромбуд" поворотну фінансову допомогу в сумі 8701,61 грн., що підтверджується договорами займу (позики) (копії а.с. 41-48).

Відповідно до підпункту 1.22.2 пункту 1.22 статті 1 Закону України від 28.12.94 N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", із змінами та доповненнями (далі - Закон N 334/94), поворотна фінансова допомога це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами. Тобто, це сума коштів, яка передається платнику податку згідно з договором, що передбачає обов'язкове повернення таких грошових коштів.

Згідно з пунктом 7.9 статті 7 Закону N 334/94 кошти, залучені платником податку на підставі договору комісії та інших цивільно-правових договорів, що не передбачають передачі права власності на такі кошти, не підлягають оподаткуванню.

Статтею 1 Указу Президента України від 03.07.98 N 727 (із змінами та доповненими) "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ) встановлено, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Пунктом 1.31 статті 1 Закону N 334/94 визначено, що продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Під продажем результатів робіт (послуг) розуміють будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).

Таким чином, операції з надання зворотної (поворотної) фінансової допомоги не можуть розглядатися як операції з продажу продукції (товарів, робіт, послуг) та повинна бути повернена платником єдиного податку позикодавцю у повному обсязі, а тому вона не може вважатись ані доходом підприємця - платника єдиного податку, ані виручкою від реалізації.

Податковий орган при перевірці позивача зробив висновок, що отримана на розрахунковий рахунок позивача сума 8701,61 грн. від НВПВ "Автопромбуд" фактично є виручкою за реалізовані товари (роботи, послуги), оскільки на цю суму було відвантажено основні фонди та товарно-матеріальні цінності згідно накладної № 4 від 30.03.2007 року.

При цьому відповідач покликається на абз.7 ст. 1 Указу Президента від 03.07.1998, № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", яким встановлено, що у разі здійснення операції з продажу основних фондів виручкою від реалізації вважається різниця між сумою, отриманою від реалізації цих фондів, та їх залишковою вартістю на момент продажу, а також на абз.5 ст. 1 цього Указу, яким визначено, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Податковий орган в Акті зафіксував, що відповідно до головної книги за 2007 рік (витяг а.с.36-37) станом на 01.01.2007 року на підприємстві позивача рахувались основні засоби балансовою вартістю 11772,50 грн., знос основних засобів 9520,30 грн., залишкова вартість основних фондів становить 2252,20 грн. І оскільки позивач відпустив згідно накладної № 4 від 30.03.2007 року НВПВ "Автопромбуд" компютер (основні фонди) за залишковою вартістю, то виручка від реалізації основних фондів (компютер) становить 0,0 грн. Решта суми 6449,41 грн. (8701,61-2252,20) позивач повинен був оподаткувати за ставкою 10%. В результаті позивач занизив суму єдиного податку за ставкою 10% за І квартал 2007 року на 644,94 грн. (6449,41*10%).

Проте з таким висновком податкового органу суд погодитись не може, оскільки він не підтверджується матеріалами справи та не ґрунтується на нормах закону, з огляду на наступне.

Так, згідно з накладною № 4 від 30.03.2007 року (копія а.с. 50), НВПВ "Автопромбуд" отримало від ПНВП ГВВ компютер (сума 2252,20 грн.), дизельне паливо (сума 4603,15 грн.), стільці офісні (сума 1846,26 грн.), всього на загальну суму 8701,61 грн.

Як встановлено під час розгляду справи, вищезазначені товари позивач передав НВПВ "Автопромбуд" в рахунок погашення заборгованості позивача згідно з договорами займу (позики), що підтверджується укладеною між ними Угодою про зміну порядку виконання договорів займу від 17.03.2007 року (копія а.с.52), відповідно до якої сторонами було узгоджено внести зміни та доповнення до пункту 5.2 всіх укладених договорів займу між ними і даний пункт викладено в такій редакції: "Займ (позика) повертається в безготівковому порядку платіжними дорученнями шляхом перерахування необхідних грошових коштів на розрахунковий рахунок Займодавця, або товарно-матеріальними цінностями еквівалентними грошовій сумі займу". Дані зміни до договорів займу були викликані ліквідацією підприємства, що в свою чергу підтверджується поясненням директора ПНВП ГВВ, наданими до Костопільської МДПІ (копія а.с.39), наказом по ПНВП ГВВ № 2 від 01.04.2007 року (копія а.с.49). Повне погашення заборгованості позивача перед НВПВ "Автопромбуд" в свою чергу підтверджується Актом перевірки (а.с.13), де зазначено, що станом на 01.04.2007 року заборгованість по рахунку № 682/2 "Розрахунки з іншими кредиторами" відсутня.

Також слід зауважити, що позивач у поданих 18.04.2007 року запереченнях до Акту перевірки від 16.04.2007 року зазначав про прийняття рішення про ліквідацію і в звязку з цим погашення боргів перед кредиторами майном підприємства, і при цьому додавав ксерокопію угоди від 17.03.2007 року, отже податковий орган знав про наявність такої угоди, проте не взяв її до уваги і виніс податкове повідомлення-рішення від 25.04.2007 року № 0000562341/0, яким донарахував суму єдиного податку на підприємницьку діяльність в сумі 645 грн. та штрафні санкції в сумі 170,00 грн.

Враховуючи все вищевикладене, оскаржуване повідомлення-рішення прийняте відповідачем з порушенням законодавства, не врахувавши п. 7.9 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" і підлягає скасуванню.

Оскільки позивач оскаржував податкові повідомлення-рішення і податкове зобовязання не є узгодженим відповідно пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", то позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування першої № 1/128 від 27.08.2007 р. та другої № 2/142 від 08.10.2007 року податкових вимог підлягають до задоволення, оскільки згідно з пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-III, податковий орган надсилає платнику податків податкові вимоги у разі не сплати платником в установлені строки лише узгодженої суми податкового зобов'язання.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що доводи, якими відповідач обґрунтовував свої заперечення, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки спростовуються вищевикладеним. Натомість, позивачем доведено ті обставини на яких ґрунтується його позовні вимоги, отже позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Судовий збір (державне мито), сплачений позивачем при поданні позову в сумі 3,40 грн., присуджується йому з державного бюджету згідно частини 1 статті 94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про стягнення із Навчально - виробниче підприємство ГВВ 636,41 грн. донарахованого єдиного податку та 170,00 грн. штрафної (фінансової) санкції, а саме: податкове повідомлення-рішення від 25.04.2007 року № 0000562341/0; податкове повідомлення-рішення від 29.05.2007 року № 0000562341/1; податкове повідомлення-рішення від 10.08.2007 року № 0000562341/2; першу податкову вимогу від 27.08.2007 року №1/125/5192 та другу податкову вимогу від 08.10.2007 року № 2/142/6921.

Присудити до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача- Навчально - виробничого підприємства ГВВ (адреса: Бурова,17,Костопіль,Рівненська область,35000, код ЄДРПОУ 30207611) судовий збір в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя <Список >Боймиструк С.В.

Постанова складена в повному обсязі "31" серпня 2009 р.

< Список >

< Список >

< Список >