Постанова № 12268212, 02.11.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.11.10Справа №2а-12471/10/18/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді ЛавренчукО.В., за участю секретаря ДехтяренкоА.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба»

до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

за участю представників сторін:

від позивача- Саверненко Д.Л., довіреність б\н від 04.01.2010р., паспорт НОМЕР_1;

від відповідача - Радін А.О., посвідчення УКР №; 079609;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба»звернулося в Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим щодо невизнання як податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009рік та за 2010рік ТОВ«Дружба», що викладено в листі №4903/10/15 від08.09.2010р.; зобов'язання Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим визнати та прийняти податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2009рік, 2010рік ТОВ«Дружба», як своєчасно подані та оформлені згідно діючого законодавства України та відобразити їх в картці особового рахунку платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ у м. Алушті АР Кримнеправомірно привласнено уточнюючим розрахункам з орендної плати за землю на 2009 рік статус «не визнана як податкова декларація», оскільки загальними положеннями Методичних рекомендацій щодо подання заповнення податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (Лист ДПА України від 01.02.2006р. №1833/7/15-0217) встановлений перелік підстав для невизнання податкової декларації до якого незаповнення 2 та 4 рядків податкової декларації не є підставою для невизнання податкової декларації.

Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечував, посилаючись на те, що уточнені податкові декларації з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності заповнені в порушення Методичних рекомендацій щодо подання заповнення податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (лист ДПА України від 01.02.2006р. №1833/7/15-0217), а саме не заповнені рядки 2 та 4 звітної податкової декларації з плати за землю. У виконання вимог п.4.19 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПАУкраїни від08.07.2010р. №493 «Про внесення змін до наказу ДПА України від 31.12.2008р. №827» інспектором сектору адміністрування платежів за землекористування, місцевих податків та зборів, ресурсних (рентних) і неподаткових платежів відділу оподаткування юридичних осіб уточнюючим розрахункам з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2009рік та 2010рік 07.09.2010р. привласнений статус «не визнана як податкова декларація», про що керівнику ТОВ«Дружба» 08.09.2010р. направлений лист за №4906/140/15.

На підставі викладеного відповідач просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

У судовому засіданні 02.11.2010р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.11.2010р. проти задоволення позовної заяви заперечував з причин, викладених у заперечення на адміністративний позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба» (далі ТОВ«Дружба») зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 19.04.2000р. (ідентифікаційний код 30639184) про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №435784 (а.с.27).

ТОВ«Дружба» перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в м. Сімферополі.

Судом встановлено, що 19.04.2007р. між Алуштинською міською радою (орендодавець) та ТОВ«Дружба» (орендатор) був укладений договір оренди землі, відповідно до якого на підставі рішення 11 сесії 5 скликання Алуштинської міської ради №11/80 від14.03.2007р. орендодавець передає, а орендатор приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення за рахунок земель Алуштинської міської ради, що не надані у власність або користування, і земель ТОВ«Морський», розташовану в м.Алушта, вул.Набережна (а.с.9-12).

В оренду передається земельна ділянка (кадастровий номер№0110300000:01:009:0297) площею 0,0444га, у тому числі по угіддям: землі, що використовуються в комерційних цілях 0,0347га, відкриті землі без рослинного покрову (камянисті місця) 0,0097га.

Договором встановлено, що орендна плата вноситься у грошовій формі в розмірі 4962,97грн. в рік, щомісячно не пізніше 30 числа кожного місяця в розмірі 413,58грн.

Даний договір укладений строком на 25 років.

Судом встановлено, що 09.11.2009р. між Алуштинською міською радою та ТОВ«Дружба» було укладено додаткову угоду, згідно якої відповідно до рішення Алуштинської міської ради від27.11.2008р. №34/1 «Про затвердження технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель м.Алушти» від01.04.2009р. №39/1 «Про затвердження технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель м.Алушти (внесенні змін за результатами земельно кадастрової інвентаризації земель м.Алушти) і від09.09.2009р. №45/93 «Про внесення змін у договір оренди земельної ділянки між Алуштинською міською радою та ТОВ«Дружба», відповідно до ст.30 Закону України «Про оренду землі» і п.10 Договору оренди було внесені зміни до договору оренди земельної ділянки , що зареєстрований в Алуштинському відділі Кримської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 02.06.2007р. за №040700200066, а саме:

п.4 Договору викладено в наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка ділянки складає:

- з 01.01.2009р. 1331245,20грн. з урахуванням коефіцієнту індексації на 01.01.2009р. у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000р. №783-1,152;

- з 01.04.2009р. 668943,72грн.;

- з 09.09.2009р. 133790,52грн.;

- з 10.03.2011р. до закінчення строку дії договору 668943,72грн.».

Пункт 7 договору викладений в наступній редакції: «Орендна плата вноситься у грошовій формі в розмір:

- з 01.01.2009р. 66562,26грн. на рік;

- з 01.04.2009р. 33447,19грн. на рік;

- з 09.09.2009р. 6689,53грн. на рік;

- з 10.03.2011р. до закінчення строку дії договору - 33447,19грн. на рік».

Пункт 9 договору викладений в наступній редакції: «Орендна плата вноситься щомісячно не пізніше 30 числа кожного місяця, що слідує за звітним, до місцевого бюджету м. Алушти у сумі:

- 01.01.2009р. 5546,86грн;

- з 01.04.2009р. 2787,27грн.;

- з 09.09.2009р. 557,46грн.;

- з 10.03.2009р. до закінчення строку дії договору 2787,27грн.» (а.с.8).

На підставі зазначеної додаткової угоди від 09.11.2009р. до Договору оренди землі від19.04.2007р. ТОВ«Дружба» 27.08.2010р. поштою направило до ДПІ у м.Алушта уточнюючі розрахунки з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2009 -2010роки з необхідними додатками (а.с.17-24).

Листом від08.09.2010р. №4903/10/15 ДПІ у м.Алушта повідомила ТОВ«Дружба» що поданим уточнюючим розрахункам з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2009 -2010роки привласнений статус «Не визнана як податкова декларація» у звязку з тим, що подані уточнюючі розрахунки заповнені з порушенням Методичних рекомендацій щодо подання заповнення податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, а саме не заповнені рядки 2 та 4 звітної податкової декларації з оплати за землю (а.с.7).

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що зменшені вимоги ТОВ«Дружба» є обґрунтованими частково та підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, привласнюючи статус надісланим позивачем 27.08.2010р. уточнюючим розрахункам «Не визнана як податкова декларація», керувався п. 4.8 Методичних рекомендацій щодо подання заповнення податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, затверджених наказом ДПАУкраїни від08.07.2010р. №493 «Про внесенні змін до наказу ДПА України від31.12.2008р. №827».

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від21.12.2000р.

Відповідно до п.17.2 ст.17 Закону №2181 платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

Це правило не застосовується, якщо:

а) платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого відбулася недоплата податкового зобов'язання;

б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.

Крім того, як слідує з матеріалів справи, відповідач при цьому керувався п. 4.5 Наказу ДПА України «Про затвердження методичних рекомендацій по централізованому прийманню та компютерній обробці податкової звітності платників ОДПС України» від31.12.2008р. №827.

Відповідно до п.4.5 вказаного Наказу якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація, а саме:

1) у ній не зазначено обов'язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються;

2) її не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється);

3) не скріплено печаткою платника податків;

4) відсутні обов'язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності;

5) неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті);

6) наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання;

7) подана ксерокопія звітних документів;

8) звітність з податку на додану вартість, подана неплатником ПДВ.

У таких випадках працівники структурного підрозділу ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм Закону №2181.

Якщо платник податків наполягає на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється та разом зі службовою запискою передається до галузевого підрозділу для подальшого зберігання у звітній частині особової справи платника податків. На примірнику, що залишається у платника податків, проставляється штамп «ОТРИМАНО, попереджено про можливість невизнання» (зразок штампа наведено у додатку 1 до Методичних рекомендацій).

Структурним підрозділом ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання ОДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином (пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181).

У БДАЗ ця податкова звітність тільки реєструється (без внесення показників) та отримує статус «Не визнано як податкова декларація» із обов'язковим зазначенням підстав невизнання, а в коментарях проставляється реєстраційний номер повідомлення ОДПС (про невизнання податкової звітності як податкової декларації) та дата його відправки.

Для інформування платників податків про відповідальність та наслідки повернення податкової звітності на дошці об'яв або інших інформаційних стендах в операційних залах розміщується витяг із Закону №2181 (пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4).

Під час розгляду справи судом було встановлено, що привласнення статусу «Не визнана як податкова декларація» призвело до невідображення їх показників у картці особового рахунку позивача, що не заперечується відповідачем по суті.

Оцінюючи правомірність вказаних дій відповідача, як субєкта владних повноважень, суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пункт 5.1 ст. 5 Закону № 2181 визначає, що якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Будь-яких обмежень щодо строку подачі уточнюючих розрахунків вказана норма не містить.

В силу п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181 прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Підпунктом 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 містить вичерпний перелік підстав, коли податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, а саме - якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином, повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларації, в тому числі і уточнюючих розрахунків, обмежено вичерпним переліком - прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом.

Доказів того, що відповідачем було відмовлено у прийнятті уточнюючих розрахунків і для цього існують обґрунтовані підстави, відповідачем суду не надано.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобовязує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на Наказ ДПА України «Про затвердження методичних рекомендацій по централізованому приймання та компютерній обробці податкової звітності платників ОДПС України» № 827 від 31.12.2008р. та Наказ ДПА України «Про внесення змін до наказу ДПА України від 31.12.2008р. №827» від08.07.2010р. №493.

При цьому суд виходить з того, що відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В той же час, як вбачаться з даних Наказів, вони не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, що відповідно до вимог Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» є обовязковим, а отже, вони не містять ознак нормативно-правового акту та не можуть бути застосовані судом при вирішенні даного спору.

Крім того, вказані Накази розширюють сферу дії Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., надаючи органам податкової служби України додаткове повноваження привласнювати деклараціям статус «Не визнано як податкова декларація», що є неприпустимим.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання Державної податкової інспекції у м.Алушті АР Крим визнати та прийняти податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2009рік та 2010рік ТОВ«Дружба», як своєчасно подані та оформлені згідно діючого законодавства України та відобразити їх в картці особового рахунку платника податків суд зазнає наступне.

Законом №2181 чітко встановлені повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларацій, тобто має вичерпний перелік дій - прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом.

Дії з визнання податкових декларацій такими, що надані своєчасно та у відповідності до чинного законодавства Законом №2181 не передбачені.

Суд не може зобовязувати субєкта владних повноважень орган податкової служби, у даному випадку Державну податкову інспекцію у м. Алушта АР Крим, виконувати дії, які не передбачені діючим законодавством та, крім цього, суперечать ст.19Конституції України.

З урахуванням викладеного позовні вимоги в частині зобов'язання Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим визнати та прийняти податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2009рік та 2010рік ТОВ«Дружба», як своєчасно подані та оформлені згідно діючого законодавства України та відобразити їх в картці особового рахунку платника податків задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що пропорційність стягнення судових витрат не поширюється на правовідносини, повязані із немайновими вимогами, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40грн.

В судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова у повному обсязі буде виготовлена у строк, визначений ч.3 ст.160 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим щодо невизнання як податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009рік та за 2010рік товариства з обмеженою відповідальністю«Дружба», що викладено в листі №4903/10/15 від08.09.2010р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба» (95053, АР Крим, м.Сімферополь, вул. Будьоного, б.32) 3,40грн. судового збору.

4. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

5. Встановити Державній податковій інспекції у м.Алушта Автономної Республіки Крим місячний термін з дня набрання законної сили судовим рішенням по справі для подання суду звіту про виконання судового рішення.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Лавренчук О.В.