Постанова № 12268203, 26.10.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 жовтня 2010 р.Справа №2а-7825/10/7/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Маргарітова М.В. , при секретарі Силантьєвої О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Пластополімер"

до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю:

від позивача представник за довіреністю Северенко Д.Л.

від відповідача представники за довіреністю Душенчук Т.Б., Кобець Н.А.

Обставини справи: позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Кримта, з урахуванням уточнень позовних вимог (т.2 а.с.77), просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення відповідача:

- №0000032304/0 від 07.06.2010р., яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 36456222грн. у тому числі за основним платежем 18228111грн, та за штрафними санкціями 18228111грн, як прийняте на підставі недостовірних висновків Акту перевірки №945/23-2/25135942 від 27.05.2010р.;

- №0000032304/0 від 07.06.2010р., яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 12797034грн. у тому числі за основним платежем 6398517грн, та за штрафними санкціями 6398517грн., яке прийняте на підставі недостовірних висновків Акту перевірки №945/23-2/25135942 від 27.05.2010р.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач при проведенні перевірки дійшов необґрунтованих висновків в акті перевірки щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість», висновки відповідача не ґрунтуються на фактичних документах бухгалтерського та податкового обліку позивача, в звязку з чим прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню. Також позивачем вказано на порушення відповідачем порядку складання акту перевірки за наслідком її проведення.

Відповідач проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та просить у його задоволені відмовити.

Відповідач стверджує, що висновки викладені в акті перевірки позивача, на підставі яких ним прийняті податкові повідомлення рішення, є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству. Правова позиція відповідача викладена в письмових запереченнях на адміністративний позов (т.1 а.с.196-199), (т.2 а.с.82-84).

Розглянувши матеріалі справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд:

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією в Сімферопольському районі АР Крим була проведена планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство «Пластополімер» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008р по 31.12.2009р.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем за наслідком проведеної перевірки було направлено на адресу позивача акти перевірок за ідентичними номерами та датою їх складання.

Так, відповідно до висновків акту перевірки від 27.05.10р. №945/23-2/25135942 «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробничого підприємства «Пластополімер» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.08р. по 31.12.09р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.08р. по 31.12.09р. (т. 1 а.с.9-78), встановлено, що позивачем порушено п. 4.8. ст. 4, п.п. 7.3.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму за січень 2009р. в сумі 9933474грн. (т.1 а.с.7).

Відповідно до висновків акту перевірки від 27.05.10р. №945/23-2/25135942 «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробничого підприємства «Пластополімер» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.08р. по 31.12.09р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.08р. по 31.12.09р. (т. 1 а.с.94-169), встановлено, що позивачем порушено п.4.8 ст.4, пп. 7.3.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму за 2009р. року у сумі 18228111грн., у тому числі: за січень 2009р. у сумі 16011774 грн., за лютий 2009 р. у сумі 1452747 грн., за березень 2009 р. у сумі 195733 грн., за квітень 2009 р. у сумі 22749 грн.., за червень 2009 р. у сумі 67977 грн., за липень 2009р. у сумі 7526 грн., за вересень 2009р. у сумі 150313 грн., за жовтень 2009 р. у сумі 100696 грн., за листопад 2009 р. у сумі 88750 грн.

Відповідно до висновків акту перевірки від 27.05.10р. №945/23-2/25135942 «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробничого підприємства «Пластополімер» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.08р. по 31.12.09р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.08р. по 31.12.09р. (т. 2 а.с.21-57), встановлено, що позивачем порушено п.4.8 ст.4, пп. 7.3.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму за 2009р. року у сумі 6398517 грн., у тому числі: за січень 2009 р. у сумі 4182180 грн., за лютий 2009 р. у сумі 1452747 грн., за березень 2009 р. у сумі 195733 грн., за квітень 2009 р. у сумі 22749 грн.., за червень 2009 р. у сумі 67977 грн., за липень 2009 р. у сумі 7526 грн., за вересень 2009 р. у сумі 150313 грн., за жовтень 2009 р. у сумі 100696 грн., за листопад 2009 р. у сумі 88750 грн. також завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на загальну суму 3534957 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем були прийняти два податкових повідомлення рішення за аналогічним номером та датою їх прийняття, а саме №0000032304/0 від 07 червня 2010р. (т.1 а.с.178-179) в яких, в графі: «на підставі акту перевірки» вказано: «№945/23-2/25135942 від 27.05.10р.».

В податковому повідомленні рішенні №0000032304/0 від 07 червня 2010р. (т.1 а.с.178) позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 36456222грн. у тому числі за основним платежем 18228111грн., та за штрафними санкціями 18228111грн.

В податковому повідомленні рішенні №0000032304/0 від 07 червня 2010р. (т.1 а.с.179) позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 12797034грн. у тому числі за основним платежем 6398517грн., та за штрафними санкціями 6398517грн.

Пояснюючи ці обставини, відповідач у письмових запереченнях зазначив (т.2 а.с.84), що за результатами акту перевірки, відповідачем 07.06.2009р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000032304/0 від 07.06.2009р. з визначенням суми зобов'язання 36456222,0грн. з податку на додану вартість, яке направлено позивачу листом №2970/10/23-03 від 07.06.2009р.

Відповідач вказав, що у зв'язку з виявленою помилкою у проведених інспектором розрахунках, листом від 08.06.2009р. №3059/10/23-02 відповідачем був відкликаний лист №2970/10/23-03 від 07.06.2009р. про направлення податкового повідомлення-рішення 0000032304/0 від 07.06.2009р. на суму 36456222,0грн., яке видалено з електронної бази. У програмі АС «Аудит» сформовано нове податкове повідомлення-рішення №0000032304/0 від 07.06.2009р. та визначена правильна виправлена сума 12797034,0грн., яке направлено позивачу листом №3059/10/23-02 від 08.06.2010р.

Факт відкликання відповідачем листа про направлення податкового повідомлення рішення №0000032304/0 від 07 червня 2010р. на загальну суму 36456222грн. та направлення позивачу податкового повідомлення рішення на загальну суму 12797034грн. не заперечується з боку позивача.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з вказаних актів перевірки від 27.05.10р. №945/23-2/25135942, порушення позивачем норм податкового законодавства мотивовано у розділі 3.2.1 акту перевірки «Податкові зобовязання» (т.1 а.с.31-38, 117-124, т.2 оборот а.с.32-36).

Відповідно до змісту даного розділу актів перевірки вбачається, що всі акти містять однакове мотивування встановленого порушення.

Так відповідач, зокрема посилається на те, що перевіркою встановлено заниження позивачем суми податкових зобовязань з податку на додану вартість за період з 01.10.2008р. по 31.12.09р. у розмірі 9933474грн.

В актах перевірки зазначено, що заниження зобов'язань з ПДВ обґрунтоване тим, що позивач приймає участь (виступає замовником, пайовим учасником, учасником спільної діяльності) в будівництві наступних об'єктів:

- курортного комплексу ДАРСАН-ПАЛАС;

-житлового комплексу по вул. Балаклавська;

-готелю в м. Алушта по вул. Набережна, 16 (за пайовим договором з ТОВ «Дружба» № 28/04-06-14).

В актах вказано, що для фінансування цих проектів з квітня 2006 року підприємство здійснює емісію безпроцентних цільових облігацій, перший термін погашення яких наступає в 2008 році, шляхом постачання житла відповідно до вимог, встановлених умов розміщення таких облігацій.

Перевіркою достовірності відображених показників в поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 1-8.4) за період з 01.10.2008 р. по 31.12.2009 р. встановлено, що у порушення п.1.1. ст.3, п.8 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168-97/ВР., не включено до складу податкових зобов'язань кошти, отримані платником податку за продані вищезгадані безпроцентні цільові облігації за січень 2009 року в сумі 59600788 грн., в т.ч. ПДВ 9933473,99 грн.

В актах вказано, що ТОВ НВП «Пластополімер» отримало кошти від ТОВ «Компанія по управлінню активами - Адміністратор пенсійних фондів «Укрсоц - Капітал», яка діє від свого імені ..., за облігації іменні безпроцентні (цільові) бездокументної форми, емітента: НВП «Пластополімер» ЛТД по наступних договорах купівлі - продажу цінних паперів.

Висновок відповідача щодо включення до складу операцій оподаткувань коштів, отриманих платником податку за продані безпроцентні цільові облігації, в акті ДПІ обґрунтовано посиланням на статті 3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок» (у частині визначення облігації як боргового цінного паперу, і дозволу виконання зобов'язань по цільових облігаціях товарами и/ або послугами відповідно до вимог, встановлених умов розміщення таких облігацій), а також пп. 3.1. ст. 3, п.4.8 ст. 4, пп.7.3.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Зокрема, в акті перевірки ДПІ посилається на положення п.4.8. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до положень якої, у разі, коли платник податку здійснює з відома векселедержателя зустрічне постачання товарів (послуг) замість грошового погашення суми боргу, визначеного у векселі (або іншому борговому інструменті, в даному випадку - облігації), базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни, збільшена на суму відсотків, нарахованих, або таких, які повинні бути нараховані на суму номіналу такого векселя.

Датою виникнення податкових зобов'язань згідно пп. 7.3.1 п. 7.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», вважається дата здійснення першого з подій: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають постачанню..; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Враховуючи вказане і те, що об'єктом оподаткування ПДВ є постачання товарів або послуг, то при здійсненні даної операції податкові зобов'язання визначаються на дату здійснення першої події (отримання коштів на будівництво житлових комплексів в обмін на випущені облігації)».

На підставі вказаного, відповідачем в актах зроблений висновок, що в порушення п. 4.8 ст. 4, пп. 7.3.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість від 03.04.97 № 168/97-ВР (із змінами і доповненнями) встановлене заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість всього в сумі 9933473,99 грн., зокрема по періодах за січень 2009 р. на загальну суму 9933473,99грн.»

Відповідно до п.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені в законі України «Про податок на додану вартість».

Наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005р. (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за №925/11205) затверджений Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далів Порядок).

Відповідно до п. 1.1 порядку, його розроблено відповідно до вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні" для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами.

Згідно з пунктом 1.7 Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 1.3. Порядку встановлено, що Акт службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявленні порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.

Відповідно до пп.2.3.2 зазначеного Порядку за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно зазначити: первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акту перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Згідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що фактично в січні 2009 року позивач не отримував грошові кошти від розміщення облігацій від ТОВ «Компанія по управлінню активами - Адміністратор пенсійних фондів «Укрсоц - Капітал» по договорам купівлі - продажу цінних паперів, оскільки вищезгадане розміщення облігацій (при якому підприємством були отримані грошові кошти від їх розміщення) здійснювалося в інших звітних періодах - в 2006 році - червні 2008 року.

Отримання грошових коштів від розміщення облігацій власної емісії було здійснено в попередньому періоді, вже перевіреному ДПІ раніше, а саме в 2009 році за період 01.01.2007 р. - 30.09.2008р., що підтверджується актом перевірки Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим від 06.02.09р. №228/23-2/25135942 (т.1 а.с.210-221), в якому оцінена інформація про договори, серії облігацій, кількість облігацій, номінальну вартість, загальну суму та дату отримання коштів від розміщень облігацій ТОВ «НПП «Пластополімер».

Закінчення розміщення облігацій в червні 2008 року підтверджене «Звітами про розміщення облігацій», поданими їх емітентом - ТОВ «НВП «Пластополімер» (т.1 а.с.229-243).

Акти перевірки не містять зазначення та аналізу договорів укладених між позивачем та ТОВ «Компанія по управлінню активами - Адміністратор пенсійних фондів «Укрсоц - Капітал» з придбання цінних паперів, а також посилання на первинні бухгалтерські документи, якими підтверджувалося б отримання грошових коштів позивачем від ТОВ «Компанія по управлінню активами - Адміністратор пенсійних фондів «Укрсоц - Капітал» за період, що перевірявся.

Матеріали справи не містять, а відповідачем у порядку ч. 2 ст. 71 КАС України не надано доказів отримання позивачем у періоді, що перевірявся грошових коштів від розміщень облігацій.

Як було вказано вище, відповідно до положень п.п. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Отже вказаним законом встановлено дві незалежні одна від одної підстави для визначення дати виникнення податкових зобовязань.

Виходячи з вищевикладеного, з урахуванням відсутності доказів отримання позивачем коштів за продаж безпроцентних цільових облігацій, суд, приймаючи до уваги положення .п. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» приходить до висновку, про відсутність у позивача підстав для формування податкового зобовязання у перевіряємий період.

Вказане свідчить, що не включення до складу податкових зобов'язань коштів, отриманих платником податку за реалізовані безпроцентні цільові облігації за січень 2009 року в сумі 59600788 грн., в т.ч. ПДВ 9933473,99 грн., про що вказано в актах перевірки ДПІ, не відповідає фактичним обставинам та є необґрунтованим висновком ДПІ, оскільки надходження таких коштів в січні 2009 року не відбувалося.

Пунктом 1.6. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 вказаного Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно до положень частин 1,3,5 статті 7 «Облігацій» 3акону України «Про цінні папери та фондовий ринок» встановлено, що облігація - цінний папір, який засвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації і емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість в передбачений умовами розміщення облігацій термін і виплатити дохід по облігації, якщо інше не передбачене умовами розміщення.

Емітент, в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку, може розміщувати процентні, цільові і дисконтні облігації.

Цільові облігації - облігації, виконання зобов'язань по яких вирішується товарами і / або послугами відповідно до вимог, встановлених умов розміщення таких облігацій.

Погашення облігацій може здійснюватися грошовими коштами або майном відповідно до умов розміщення облігацій.

Відповідно до пп. 3.2.1 п. 3.2. Закону України «Про податок на додану вартість», не є об'єктом оподаткування операції по випуску (емісії), розміщенню в будь-які форми управління і продажу (погашення, викупу) за грошові кошти цінних паперів, випущених в звернення (емітованих) суб'єктами підприємницької діяльності відповідно до закону.

Вказана норма є спеціальною щодо регулювання правовідносин повязаних з оподаткуванням операції з випуску (емісії), розміщення і продажу (погашення, викупу) за грошові кошти цінних паперів.

Вказане свідчить про те, що законодавцем розрізнені положення щодо оподаткування операцій по емісії і погашенню облігацій.

Слід вказати, що з урахуванням викладених норм, суд приходить до висновку, що по операціям з цільовою облігацією відбувається інша послідовність податкових подій, що важливо для застосування правил п.4.8 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість». При цьому сама облігація не змінює суму податкового кредиту або податкового зобов'язання, також відсутня чітко обумовлена дата нарахування податкових зобов'язань по ПДВ, тому можливо прийти до наступного висновку: з позиції п.4.8 ст.4 Закону України «Про Податок на додану вартість», обов'язок платника податків нарахувати податкові зобов'язання по ПДВ не виникає раніше дати фактичного відчуження товарів (оформлення відповідних документів про його передачу власникові облігації), під які і були випущені цільові облігації. А це - дата погашення цільової облігації.

На етапі емісії цільової облігації неможливо стверджувати про необхідність нарахування податкових зобов'язань з ПДВ по товару, оскільки немає його фактичного постачання.

Грошові кошти, отримані емітентом, - ТОВ «НПП «Пластополімер», не можна розцінювати як аванс в рахунок майбутнього постачання товару, оскільки це грошові кошти отримані за облігації, що засвідчують права їх власників (на дату погашення облігації, а не при їх емісії) отримати товар в майбутньому.

Сама операція по емісії облігацій, як зазначалося, не є об'єктом оподаткування ПДВ не тільки на підставі пп.3.2.1 Закону України «Про податок на додану вартість», але і виходячи з положень пп.3.1.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Вказане свідчить, що облігація на етапі емісії, не будучи товаром, не може бути обєктом оподаткування в операціях по постачанню товарів.

Викладене свідчить про необґрунтованість висновків відповідача щодо допущення позивачем порушень за наслідком не включення до складу податкового зобовязання з ПДВ коштів отриманих за продані безпроцентні цільові облігації та протиправність прийнятих на їх підставі податкових повідомлень рішень, в звязку з чим таки рішення підлягають є протиправними та підлягають скасуванню.

Поряд з цим суд вказує, що, як було вказано вище, відповідачем на підставі актів перевірки було прийнято два податкових повідомлення рішення №0000032304/0 від 07 червня 2010р. (т.1 а.с.178), яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 36456222грн. у тому числі за основним платежем 18228111грн, та за штрафними санкціями 18228111грн., а також податкове повідомлення рішення №0000032304/0 від 07 червня 2010р. (т.1 а.с.179), яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 12797034грн. у тому числі за основним платежем 6398517грн, та за штрафними санкціями 6398517грн.

Відповідач, посилаючись на відкликання листа про направлення податкового повідомлення рішення №0000032304/0 від 07 червня 2010р. (т.1 а.с.178), яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 36456222грн. у тому числі за основним платежем 18228111грн, та за штрафними санкціями 18228111грн., а також на внесення змін до електронної бази, вважає, що позовні вимоги у частині скасування такого рішення є зайвими з причин його відсутності (т.2 а.с.84).

Як зазначалося, відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до положень цього закону передбачено адміністративне оскарження або оскарження до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання.

За наслідком розгляду скарги поданої в порядку адміністративного оскарження контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу.

Як свідчать матеріали справи позивач не звертався із скаргою на вказані податкові повідомлення рішення, що свідчить про відсутність адміністративного оскарження рішень відповідача, а також про відсутність прийняття відповідачем відповідного рішення за наслідком її розгляду.

Поряд з цим, вказаним Законом не встановлено повноважень контролюючих органів відкликати прийняті і направлені на адресу платника податку податкові повідомлення рішення.

Відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 N 253, податкове повідомлення вважається відкликаним, якщо:

а) сума податкового зобов'язання, а також штрафних (фінансових) санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків, при цьому таке податкове повідомлення залишається підставою для проведення нарахування суми узгодженого податкового зобов'язання в картці особового рахунку платника податків;

б) податковий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (штрафних (фінансових) санкцій) внаслідок їх адміністративного оскарження;

в) рішення податкового органу про нарахування суми податкового зобов'язання скасовується чи змінюється судом;

г) стосовно визначеного податковим органом податкового зобов'язання досягається податковий компроміс, про що зазначається у відповідному рішенні про податковий компроміс;

ґ) податкове зобов'язання розстрочується або відстрочується, і про це зазначається у відповідному рішенні про розстрочення або відстрочення;

Матеріали справи не містять доказів наявності жодної з вказаних вище підстав.

Крім того, в направленому відповідачем позивачу листі не вказувалося про відкликання податкових повідомлень рішень, а зазначалося тільки про відкликання раніш направленого позивачу листа (т.2 а.с.71).

Враховуючи положення вказаних норм, суд приходить до висновку, що дії відповідача з відкликання листа про направлення податкового повідомлення рішення №0000032304/0 від 07 червня 2010р. (т.1 а.с.178), яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 36456222грн. у тому числі за основним платежем 18228111грн, та за штрафними санкціями 18228111грн. вчинені не у спосіб встановлений діючим законодавством, що свідчить про наявність підстав для надання судом оцінки правомірності вказаного податкового повідомлення - рішення.

Враховуючи встановлення судом необґрунтованості висновків відповідача щодо допущення позивачем порушень за наслідком не включення до складу податкового зобовязання з ПДВ коштів отриманих за продані безпроцентні цільові облігації суд приходить до висновку про протиправність податкових повідомлень рішень, в звязку з чим таки рішення протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанова викладена у повному обсязі 01.11.2010р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим:

- №0000032304/0 від 07.06.2010р., яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 36456222грн. у тому числі за основним платежем 18228111грн, та за штрафними санкціями 18228111грн;

- №0000032304/0 від 07.06.2010р., яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 12797034грн. у тому числі за основним платежем 6398517грн, та за штрафними санкціями 6398517грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство «Пластополімер»(АР Крим, Сімферопольський район, с. Андрусове, вул. Лісна, 1, ЄДРПОУ 25135942) 3,40грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Маргарітов М.В.