Рішення № 12268168, 11.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/45811.11.10 За позовом Закритого акціонерного товариства "Дослідний завод зварювального устаткування

Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона"

до Фонду державного майна України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національна академія наук України

про визнання нечинним та скасування наказу № 369 від 17.03.2010 року

Суддя Курдельчук І.Д.

представники сторін

від позивача Яковенко В.В. –дов. № 265/511 від 04.10.2010 р.

від відповідача Осока О.В. –дов. № 276 від 08.06.2010 р.

від третьої особи не з'явився

в судовому засіданні 11.11.2010 відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Закрите акціонерне товариство "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона" про визнання не чинним та скасування наказу Фонду державного майна України № 369 від 17.03.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.10 прийнято позовну заяву до провадження, порушено провадження с праві №13/458, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національну академію наук України, розгляд справи призначений на 12.10.10.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.09.10 відмовлено у відкритті провадження у адміністративні справі за даним позовом з підстав невиконання ФДМУ владних управлінських функцій по відношенню до товариства у зв'язку з чим оспорюваний наказ не є актом суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України.

12.10.10 в судовому засіданні встановлено, що оспорюваним наказом виключено п.22 Інв №100001, Адміністративно-побутовий корпус, адреса: м. Київ, вул.Саперне поле, 9-а з переліку нерухомого майна, що передається у власність закритого акціонерного товариства “Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона”від 12.06.02, який є додатком Акту прийому-передачі від 12.06.02 №165.

Представник позивача надав витребувані судом документи та надав пояснення, підтримавши позов у повному обсязі.

Представник третьої особи підтримав позов і просив його задовольнити з підстав перевищення повноважень ФДМУ при вирішенні питання про власність товариства.

Представник відповідача, який з'явився в судове засідання, вимог ухвали суду не виконав, відзив та витребуваних судом документів належним чином оформлених і завірених не надав, поважних причин такої процесуальної поведінки суду не повідомив, зазначивши, що оспорюваний правочин стосується державного майна , яке приватизоване з порушенням вимог законодавства, оскільки гуртожиток, яким в дійсності є Інв №100001, Адміністративно-побутовий корпус, адреса: м. Київ, вул.Саперне поле, 9-а не міг бути приватизований у складі ЦМК, просив у позові відмовити.

Розгляд справи, відповідно до ст.77 ГПК України був відкладений до 21.10.10, з метою всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи направлено запит до Комунального підприємства “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна” 01001, Київ, вул. Трьохсвятительська, 4в про надання інформації про державну реєстрацію права власності на вказану споруду (будівлю) Адміністративно-побутовий корпус, адреса: м. Київ, вул. Саперне поле, 9-а (її окремі частини в разі відмінних власників) з зазначенням правового статусу та цільового призначення споруди (будівлі) станом на 12.06.2002, на 17.03.2010 та на час готування запитуваного інформаційного повідомлення.

Крім того, сторони зобов’язано надати докази і документи, зокрема позивача: надати оцінку адміністративно-побутового корпусу, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Саперне поле, 9-А, а відповідача: відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, Розпорядження Кабінету міністрів України від 11.02.2010 року № 318-р "Про деякі питання збереження об'єктів державної власності", пояснення, щодо підстав і порядку зменшення частки у статутному фонді Закритого акціонерного товариства "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона"; докази виявлення факту незаконного заволодіння адміністративно-побутовим корпусом; докази притягнення винних осіб у незаконному заволодінні адміністративно-побутовим корпусом; пояснення щодо права, компетенції і повноважень Фонду Державного майна України розпоряджатися майном ЗАТ "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона" учасником якого є держава з часткою 81% і переданого до статутного фонду останнього; пояснення про виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 1760 від 20.12.2006 року в частині передачі Національній академії наук України пакету простих іменних акцій; Лист Печерської районної державної адміністрації № 090-4138/13 від 30.08.1997 року.

Через канцелярію суду надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.

Від КП “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна” надійшли листи №42558 (И-2010) від 18.10.10 про надання часу для підготовки інформації та №43413 (И-2010) від 20.10.10 про інформацію на запит, з якого вбачається, що за адресою по вул. Саперне поле, 9-а на праві власності зареєстровано нежитлові приміщення в літері А адміністративно - побутового комплексу загальною площею 5126,2 кв.м. за ЗАТ "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання" ім. Є.О.Патона.

21.10.10 в судовому засіданні встановлено, що відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, документів, які зобов’язував господарський суд надати відповідача ним не надано.

Представник позивача подав заяву про відкликання клопотання про залишення позову без розгляду, як з урахуванням положень ст.22 ГПК України задоволене.

Третя особа свого повноважного представника в судове засідання не направила.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до їх заяв про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання та участь в судових засіданнях представників сторін і третьої особи.

Відповідно до положень ст..ст.64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представником відповідача заявлено клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами.

З урахуванням приписів ст.ст. 4-4, 81-1 ГПК України в судовому засіданні оголошеного перерву, відповідно д о ст. 77 ГПК України до 11.11.10, для підготовки звукозаписувального технічного засобу для здійснення фіксування судового процесу.

11.11.10 в судовому засіданні з’явились представників сторін, неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник відповідача надав пояснення в обґрунтування правової позиції та надав додаткові документи, проте документи, які зобов’язував господарський суд надати відповідача ним не надано.

Представник позивача заперечив, що наведені пояснення і подані документи підтверджують правомірну діяльність відповідача при прийнятті рішення про виключення з Переліку пункту, який визначає майно, що передане як внесок держави до статутного фонду позивача.

Господарський суд визнав зібрані матеріали достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні перед початком розгляду справи по суті представників учасників судового процесу ознайомлено з їх правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22, 27 ГПК України та роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України, відповідно з вимогами цієї статті складено протоколи, які долучено до матеріалів справи.

В судових засіданнях 12.10.10 і 21.10.10 складались протоколи судових засідань, а 11.11.10 під час здійснення фіксування судового процесу технічними засобами за допомогою АС «Діловодство господарського суду»складався формуляр (протокол) судового засідання, які долучені до матеріалів справи, відповідно до ст. 81-1 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд –

ВСТАНОВИВ

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1999 № 226 “Про перелік установ, організацій та підприємств, які входять до складу Національної академії наук” Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання імені Є.О.Патона включено в перелік установ, організацій та підприємств, які входять до складу Національної академії наук України.

Шляхом реорганізації Державного підприємства "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона" НАН України 19.06.2002р. було створено Закрите акціонерне товариство "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання імені Є,О. Патона" державою в особі Фонду державного майна України та підприємствами приватної форми власності.

Згідно до п. 5.6. установчого договору Закритого акціонерного товариства "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона" всі майнові та грошові внески засновників після їх передачі до статутного фонду Товариства стають власністю Товариства.

Відповідно до п.5.7 установчого договору майно, що вноситься засновниками до статутного фонду, як оплата за акції, передається згідно з актами приймання-передачі та обліковується на балансі Товариства. Акти приймання-передачі підписуються уповноваженим представником засновника та Головою Правління Товариства.

Відповідно до Наказу Фонду державного майна України №739 від 24.04.2002р. «Про участь Фонду державного майна України у закритому акціонерному товаристві «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім.Є.О. Патона»та Установчого договору від 24.04.2002р. від імені Держави Фондом державного майна України в обмін на 81,5559% акцій ЗАТ «ДЗЗУ ІЕЗ ім. Є.О. Патона»до статутного фонду створюваного акціонерного товариства було внесено цілісний майновий комплекс Державного підприємства «Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім.Є.О. Патона».

Передача ФДМ України внеску до статутного фонду ЗАТ «ДЗЗУ ІЕЗ ім. Є.О. Патона»підтверджується Актом приймання-передачі №165 від 12.06.2002р., який складений та підписаний представниками сторін: Головою ФДМ України О.М Бондарем та Головою правління заводу В.О. Тітовим. Перелік нерухомого майна що передається у власність товариства (ЗАТ «ДЗЗУ ІЕЗ ім.Є.О. Патона»є додатком до вищезазначеного акту.

Товариство, відповідно до ст.12 ЗаконуУкраїни «Про господарські товариства»набуло: право власності на передане йому засновником майно цілісний майновий комплекс державного підприємства «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона»в складі згідно переліку,

З цією ж дією держава, в особі ФДМ України, отримала пакет простих іменних акцій у кількості 12763543 штуки (загальною номінальною вартістю 12763543,00 грн.) закритого акціонерного товариства «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона».

Статутом Закритого акціонерного товариства "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона" визначено наступне:

п.1.1. Фонд державного майна України , в особі Першого заступника Фонду Чечетова М.В., який діє на підставі Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07 червня 1992 року №2558-ХП, місцезнаходження: м.Київ, вул.-Кутузова, 18/9;

п.1.2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Експловелд", зареєстроване Голосіївською районною державною адміністрацією м.Київ, свідоцтво №30519182 від 06.09.99р., місцезнаходження: 03045, м.Київ, вул. Новопирогівська, 66;

п.1.3. Закрите акціонерне товариство "Транснаціональна промислово-фінансова група "Інтерагротек", зареєстроване Голосіївською районною державною адміністрацією м.Києва, свідоцтво №23712430 від 29.02.96р, місцезнаходження:03045, м.Київ, вул.Новопирогівська, 66

п.1.4. Дочірнє відкрите акціонерне товариство "Оргенергогаз" ВАТ "Газпром" (Російська Федерація), зареєстроване рішенням Відновської міської ради народних депутатів Московської області, свідоцтво №595-06 від 02.08.1999 р., місцезнаходження 142717, Росія, Московська область, Ленінський район, п. Развілка;

пойменовані надалі Засновники, визнаючи взаємовигідність співробітництва в галузі розробки та виготовлення зварювального устаткування, діагностики та ремонту ліній трубопроводів, що проходять через територію України в т.ч. компресорних станцій, уклали цей договір про нижчевикладене.

п 2.1. Засновники створили закрите акціонерне товариство "ДЗЗУ ІЕЗ ім. Є.О.Патона", ідентифікаційний код 05417733, що далі іменується Товариство, з метою розробки і впровадження у виробництво сучасного устаткування і технологій, що створені на використанні висококонцентрованих джерел енергії, діагностики обробки металів, їх зварювальних з'єднань та металоконструкцій в цілому для підвищення їх експлуатаційної надійності та їх довговічності, а також інших технологічних процесів спецелектрометалургії і металообробки.

п. 4.1. Закрите акціонерне товариство «Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона» створюється шляхом реорганізації державного підприємства «Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона»НАН України, зареєстрованого Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією, свідоцтво № 05417733 від 26.12.01 та є правонаступником усіх його прав та обов'язків.

п.4.2. Товариство є юридичною особою з моменту державної реєстрації та здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України.

п.5.1. Для забезпечення діяльності Товариства створюється статутний фонд в розмірі

15 650 064 гривень.

п.5.2. Статутний фонд товариства поділено на 15 650 064 простих іменних акцій номінальною вартістю 1 (одна) гривня кожна, що розподіляються між засновниками.

п.5.3. Засновники сплачують акції Товариства майном, майновими правами та грошовими коштами:

- Фонд державного майна України 12 763 543 гривень у вигляді цілісного майнового комплексу Дослідного заводу зварювального устаткування ім. Є.О.Патона, вартість якого визначена експертним шляхом;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Експловелд" - 987 494 гривні ірошовими коштами;

- Промислово-фінансова група "Інтерагротек" - 987 494 гривні грошовими коштами;

- Дочірнє відкрите акціонерне товариство "Оргенергогаз" ВАТ "Газпром" - 911 533 гривні грошовими коштами.

п.5.4. Акції засновників у статутному фонді розподіляються таким чином: Фонд державного майна - 12 763 543 акцій, або 81,5% статутного фонду; ТОВ "Експловелд" - 987 494 акції, або 6,3% статутного фонду;

ПФГ "Інтерагротек" - 987 494 акції, або 6,3% статутного фонду;

ДВАТ "Оргенергогаз" ВАТ "Газпром" - 911 533 акції, або 5,9% статутного фонду.

п.5.5. Акції Товариства повинні бути сплачені Засновниками шляхом перерахування на рахунок Товариства грошових коштів та/або передачі на баланс Товариства майна, та майнових прав в строки, визначені чинним законодавством України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1760 від 20 грудня 2006 року вказаний державний пакет простих іменних акцій було передано від Фонду державного майна України в управління (Національній академії наук України).

Відповідно до ст.3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності об'єктами управління державної власності, зокрема, є корпоративні права, що належать державі у статутних фондах господарських організацій (далі - корпоративні права держави).

Згідно до ч.1 ст.4 Закон України "Про управління об'єктами державної власності" суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління); органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури); юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави (далі - уповноважені особи); Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про перелік об'єктів державної власності, що входять до майнового комплексу Національної академії наук», державний пакет акцій у розмірі 81,5559 відсотка статутного фонду закритого акціонерного товариства "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона є об'єктом державної власності, що входить до майнового комплексу Національної академії наук України.

Правові основи управління об’єктами державної власності, що входять до майнового комплексу Національної академії наук України, визначені Законами України “Про управління об’єктами державної власності”.

Згідно з положеннями указаних законів саме Національна академія наук України є суб’єктом управління корпоративними правами держави.

Отже, державний пакет простих іменних акцій у кількості 12763543 штуки (загальною номінальною вартістю 12763543 гривні) закритого акціонерного товариства «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона»перейшов в управління від ФДМ України до Національній академії наук України, тобто ФДМ України позбавлений права виконувати функції з управління державною власністю відносно товариства.

Наказом №369 від 17.03.10 з метою додержання вимог Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та Житлового кодексу Української РСР з посиланням на розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 року №318-р "Деякі питання збереження об'єктів державної власності" та на лист Печерської районної у місті Києві державної адміністрації від 30 серпня 2007 року №090-4138/13 виключено пункт 22 (Інв. №100001, Адміністративно-побутовий корпус, адреса: м. Київ, вул. Саперне поле, 9-А) з Переліку нерухомого майна, що передається у власність закритого акціонерного товариства "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. О.Є.Патона" від 12.06.02, який є додатком до Акту прийому-передачі від 12.06.02 №165. А також рекомендовано Національній академії наук України та вищому органу закритого акціонерного товариства "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання їм. О.Є.Патона" вжити заходів щодо безоплатної передачі гуртожитку, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Саперне поле 9-А, до сфери управління Національної академії наук України та недопущення зменшення державної частки у статутному капіталі закритого акціонерного товариства "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. О.Є.Патона".

Власник, ЗАТ «ДЗЗУ ІЕЗ ім.Є.О. Патона», нерухомого майна, переданого йому засновником, ФДМ України, вважаючи, що Наказ "Про виключення п.22 з Переліку нерухомого майна, що передається у власність ЗАТ "ДЗЗУ ІЕЗ ім.Є.О. Патона", який є додатком до АКТУ прийому-передачі від 12.06.2002 №165»№369 від 17.03.10 не відповідає вимогам чинного законодавства, виданий з перевищенням меж компетенції Фонду державного майна України та порушує право власності ЗАТ «ДЗЗУ ІЕЗ ім.Є.О. Патона»на належне йому нерухоме майно звернувся з позовом про визнання його не чинним та скасування.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з ч. 2 ст. 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів юридичних осіб з боку органів державної влади при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до ч.2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 25.12.1997, № 9-зп "Справа за конституційним зверненням громадян Проценко Р. М., Ярошенко П. П. та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води)" ч.2 ст. 124 Конституції України необхідно розуміти так, що юрисдикція судів, тобто їх повноваження вирішувати спори про право та інші правові питання, поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

В силу ст. 30 Закону України "Про приватизацію державного майна" спори щодо приватизації державного майна, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Фонд державного майна України в даному спорі не виконує по відношенню до позивача владних управлінських функцій, а оспорюваний наказ не є актом суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України.

Спірні правовідносини є відносинами з реалізації власником свого права на приватизацію пакету акцій, а не відносинами, в яких суб'єкт владних повноважень реалізує свої владні управлінські функції по відношенню до підпорядкованих йому суб'єктів, як того вимагає КАС України.

Згідно ч. 5.2 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 р. N 04-5/120, якщо суб'єкт у спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій (щодо іншої особи, яка є учасником спору), то такий суб'єкт не перебуває "при здійсненні управлінських функцій" і не має встановленими нормами КАС України ознак суб’єкта владних повноважень, і, отже, спір за участю останнього повинен вирішуватися господарським судом.

Господарський суд враховує, що позов пред’явлений власником про визнання не чинним та скасування наказу ФДМ України, яким порушується право власності на приватизоване нерухоме майно, яке не є житловим фондом .

Предметом спору у цій справі є право власності на нерухоме майно передане державою до статутного фонду товариства та відновлення права власника порушеного на підставі рішення владного органу. Тобто між даними особами існує спір про право, що в свою чергу виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Згідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство. 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції. 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів. 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери. 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів. Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, та спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті.

Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами ГПК України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного майна»до повноважень Фонду державного майна України у сфері управління об'єктами державної власності відповідно до законодавства, віднесено:

1) щодо державних підприємств, установ і організацій: а) виступає орендодавцем цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів; б) здійснює контроль за використанням орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, виконанням умов договорів оренди цілісних майнових комплексів державних підприємств, поверненням цілісних майнових комплексів державних підприємств до сфери управління уповноважених органів управління після закінчення строку дії договорів оренди; в) виступає від імені держави засновником господарських організацій, до статутних фондів яких передається державне майно, у тому числі холдингових компаній та підприємств, які підлягають корпоратизації відповідно до законодавства; г) виступає в установленому порядку правонаступником державних підприємств стосовно суб'єктів господарювання, раніше створених за їх участю, а також державних внесків до статутного фонду недержавних суб'єктів господарювання; ґ) приймає рішення про створення, реорганізацію (реструктуризацію) та ліквідацію підприємств і організацій, заснованих на державній власності, що перебувають у його управлінні; д) здійснює визначені законодавством повноваження під час провадження справ про банкрутство державних підприємств, що перебувають у його управлінні, та господарських організацій з корпоративними правами держави, у тому числі веде їх реєстри; е) забезпечує розроблення умов реструктуризації та санації підприємств, що перебувають у його управлінні, та їх погодження щодо господарських організацій, у статутних фондах яких корпоративні права держави перевищують 50 відсотків, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави; є) забезпечує проведення екологічного аудиту підпорядкованих йому підприємств; ж) укладає та розриває контракти з державними контролерами відповідно до встановленого Кабінетом Міністрів України порядку; з) погоджує розмір плати за оренду (суборенду) державного майна (крім окремого індивідуально визначеного) за договорами оренди, укладеними підприємствами, військовими частинами Збройних Сил України та іншими військовими формуваннями; и) бере участь у підготовці та укладанні міжнародних договорів щодо об'єктів державної власності України, оформлює відповідно до міжнародних договорів право державної власності на майно та приймає рішення щодо його подальшого ефективного використання; і) забезпечує захист майнових прав держави на території України відповідно до законодавства, а за її межами - відповідно до чинних міжнародних договорів у межах своїх повноважень;

2) щодо нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного державного майна: а) виступає відповідно до законодавства орендодавцем державного майна; б) розробляє методичні засади визначення орендної плати відповідно до ринкової вартості майна; в) здійснює контроль за використанням майна, переданого в оренду, виконанням договорів оренди державного майна; г) приймає рішення про передачу до статутного фонду господарських організацій об'єктів державної власності; ґ) забезпечує в межах повноважень функціонування єдиної державної інформаційної системи обліку, зберігання та оцінки майна, що реалізується за рішенням органів виконавчої влади; д) здійснює в межах, визначених законодавством, формування і ведення Єдиного реєстру об'єктів державної власності; е) виступає розпорядником Єдиного реєстру об'єктів державної власності; є) забезпечує передачу нерухомого майна творчим спілкам та релігійним конфесіям у порядку, встановленому законодавством; ж) веде реєстр концесійних договорів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; з) за пропозицією уповноважених органів управління приймає рішення про подальше використання державного майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських організацій, але перебуває на їх балансі; и) дає дозвіл (погодження) на відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством; і) дає дозвіл на здійснення застави майна державних підприємств, що перебувають у його управлінні; ї) здійснює відповідно до законодавства право розпорядження майном, що перебуває на балансі громадських організацій колишнього СРСР, яке має статус державного; й) погоджує (приймає) рішення про передачу об'єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших уповноважених органів управління або Національній академії наук України, галузевим академіям наук;

3) щодо корпоративних прав держави: а) здійснює управління корпоративними правами держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; б) створює і веде реєстр корпоративних прав держави, який є складовою Єдиного реєстру об'єктів державної власності, відповідно до законодавства; в) подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо закріплення в державній власності пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації та приватизації, доцільності їх відчуження або придбання державою відповідних пакетів акцій (часток) в інших власників та акцій додаткової емісії в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; г) встановлює наявність та визначає розмір корпоративних прав держави в майні господарських організацій, а також у майні громадських організацій колишнього СРСР, розташованих на території України; ґ) передає за рішенням Кабінету Міністрів України функції з управління об'єктами державної власності, що перебувають у його управлінні, уповноваженим органам управління, господарським структурам та уповноваженим особам, укладає з ними договори доручення і здійснює контроль за ефективністю управління цими об'єктами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; д) здійснює контроль за виконанням функцій з управління корпоративними правами держави уповноваженими органами управління та уповноваженими особами; е) здійснює методологічне забезпечення управління корпоративними правами держави; є) визначає критерії ефективності управління корпоративними правами держави; ж) здійснює разом з центральним органом виконавчої влади з питань економіки та Міністерством фінансів України формування дивідендної політики та забезпечує її реалізацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; з) проводить відповідно до законодавства конкурси щодо визначення уповноважених осіб, яким передаються функції з управління корпоративними правами держави, та укладає з ними відповідні договори; и) призначає відповідно до законодавства представників держави в органи управління господарських організацій, корпоративні права держави яких перебувають у його управлінні; і) укладає та розриває контракти з державними контролерами господарських організацій, у статутному фонді яких корпоративні права держави перевищують 50 відсотків та які перебувають у його управлінні, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; ї) здійснює контроль за виконанням умов контрактів керівниками виконавчих органів господарських організацій та державними контролерами господарських організацій, які перебувають у його управлінні; й) забезпечує координацію діяльності щодо підвищення професійного рівня посадових осіб уповноважених органів управління, які виконують функції з управління корпоративними правами держави, та уповноважених осіб; к) подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо джерел і порядку виплати винагороди уповноваженим особам; л) виконує інші передбачені законодавством функції з управління корпоративними правами держави.

Відповідно до п.1, п.3 Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07.07.92р. №2558-ХІІ (далі Положення) Фонд державного майна України є державним органом, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю. У своїй діяльності Фонд керується Конституцією і законодавчими актами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.

Згідно з п.6 Положення ФДМ України має право видавати в межах своєї компетенції нормативні документи, обов'язкові для виконання органами державної виконавчої влади, іншими юридичними особами, контролювати їх виконання.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Отже, ФДМ України в межах своєї компетенції видає нормативні документи - у формі наказів, вносити до них зміни чи скасовує.

Проте, Перелік нерухомого майна від 12.06.02 не є нормативним документом, а являється за своєю суттю списком конкретного майна, що передається засновником за актом приймання - передачі згідно до правовстановлюючого документа.

Акт приймання-передачі є первісною бухгалтерською документацією, внутрішньогосподарським документом між засновником і товариством при здійсненні ними корпоративних правовідносин акціонера, який фіксує дію - внесення вкладу до статутного фонду акціонерного товариства.

Згідно до ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

З виписки з Реєстру власників іменних цінних паперів станом на 25.05.10 ( реєстратор ТОВ«Галс-реєстр», код ЄДРПОУ 31088389, номер ліцензі АВ483503 виданої ДКЦПФР 30.07.09) власниками акцій тобто учасниками товариства є Національна академія наук України - 12 763 543 акцій, або 81,5% статутного фонду; ТОВ "Експловелд" - 987 494 акції, або 6,3% статутного фонду; ТОВ "ВП «Інтерагротек»- 987 494 акції, або 6,3% статутного фонду та ДВАТ "Оргенергогаз" ВАТ "Газпром" –911533 акції, або 5,83% статутного фонду.

Виключення майна із переліку є підставою для вилучення майна, переданого як внесок держави до статутного фонду товариства, яке на час видання наказу є власністю товариства.

Відповідно до ч.5 ст.7 Закону України «Про приватизацію державного майна», та п.7 Положення державні органи приватизації (ФДМ України) не мають права втручатися в діяльність підприємств, за винятком випадків, передбачених законодавством України і установчими документами цих підприємств.

Оскільки ФДМ України позбавлений права виконувати функції з управління державною власністю відносно товариства і товариство перебуває поза сферою управління ФДМ України, тому здійснення відповідних управлінських функцій є порушенням п.3 ч.1 Регламенту Фонду державного майна України затвердженого Наказом Фонду державного майна України 19 жовтня 2007 року №1684.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

На момент прийняття Наказу № 369 норма абзаців 1 та 2 частини 2 статті 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" мала наступний зміст: "Дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів, а також об'єктів соціально-культурного призначення, що фінансуються з державного бюджету, в тому числі об'єктів сфери охорони здоров'я, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються".

Згідно даної норми матеріального права, дія Закону України "Про приватизацію державного майна" не поширюється на приватизацію об’єктів державного житлового фонду без будь-яких умов, в тому числі й умови належності цих об’єктів підприємству, що приватизується.

Водночас, Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" врегульовано питання приватизації гуртожитків, як частини державного житлового фонду. Так, відповідно до статті 2 вказаного Закону кімнати в гуртожитках не підлягали приватизації.

Оскільки питання приватизації державного житлового фонду, у тому числі й відомчого, врегульовано Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду", то й дія Закону України "Про приватизацію державного майна" не поширюється на державний житловий фонд, у тому числі і на відомчий житловий фонд державних підприємств.

Згідно приписів ст.6 ГК України загальними принципами господарювання в Україні є: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання: свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільній рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Пунктом 5 ст. 19 названого кодексу забороняється незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду.

У відповідності із ч.1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною першою ст. 393 ЦК України встановлено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Оскаржуваним наказом ФДМ України порушує право власності ЗАТ «ДЗЗУ ІЕЗ ім. Є.О. Патона»втручається в господарську діяльність товариства, що є порушенням ч.5 ст.7 Закону України «Про приватизацію державного майна», та п.7 Положення.

З огляду на викладене, наказ №369 від 17.03.10 підлягає скасуванню як незаконний.

У разі виявлення порушення при приватизації ЦМК переданого до статутного фонду товариства ФДМ України мав діяти згідно до припису абзацу 2 п.1 Розпорядження КМУ №318-р від 11.02.10 та відповідно до Інструктивного листа Фонду державного майна,від 30.12.2005, № 10-25-21463 "Щодо гуртожитків, приватизованих у складі цілісних майнових комплексів", тобто діяти виключно у спосіб передбачений законодавством.

Відповідно до статей 127 - 131 ЖК України та п. 3 Примірного положення про гуртожитки (затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 р. N 208) гуртожитки - це спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.

Визначення «гуртожиток»надане у ст.127 Житлового кодексу Української РСР від 30.06.1983, № 5464-X.

Так, відповідно до положень вказаної норми з доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 01.12.2005 р. N 3167-IV для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена чи яким повернути колишнє жиле приміщення немає можливості, а також осіб, які потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз, використовуються спеціальні гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

На підтвердження власної правової позиції відповідач надав копію рішення Печерського районного суду міста Києва (№ в ЄДРСР 1891018) від 23.05.2008 у справі за позовом ЗАТ "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання" ім.Є.О.Патона до фізичної особи про виселення з гуртожитку та стягнення плати за користування гуртожитком і копію «Паспорта общежития Опытного завода института электросварки на 504 места по адресу К-42 Сапёрное поле-9а»без дати видачі та без надання для огляду оригіналу з якої виконано цю копію та копію листа Печерської РДА, яка не засвідчена і не завірена.

Документи, які господарський суд зобов’язав відповідача надати, надані ним не були, а саме Розпорядження Кабінету міністрів України від 11.02.2010 року № 318-р "Про деякі питання збереження об'єктів державної власності", пояснення, щодо підстав і порядку зменшення частки у статутному фонді Закритого акціонерного товариства "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона"; докази виявлення факту незаконного заволодіння адміністративно-побутовим корпусом; докази притягнення винних осіб у незаконному заволодінні адміністративно-побутовим корпусом; пояснення щодо права, компетенції і повноважень Фонду Державного майна України розпоряджатися майном ЗАТ "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона" учасником якого є держава з часткою 81% і переданого до статутного фонду останнього; пояснення про виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 1760 від 20.12.2006 року в частині передачі Національній академії наук України пакету простих іменних акцій; Лист Печерської районної державної адміністрації № 090-4138/13 від 30.08.1997 року.

Відповідно до припису ст.38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ. Господарський суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону.

Відповідного клопотання про витребування документів на підтвердження власної позиції відповідач не заявляв. В силу ст.33 ГПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Припис ст. 36 ГПК України встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до імперативної норми ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Положення ч.1 вказаної норми визначають також, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Належних і допустимих доказів з зазначенням правового статусу та цільового призначення споруди (будівлі) за адресою по вул. Саперне поле, 9-а станом на 12.06.2002, на 17.03.2010 та на час розгляду справи іншої ніж адміністративно-побутовий комплекс відповідачем не надано.

Під час вирішення цивільної справи Печерським районним суду міста Києва за позовом ЗАТ "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання" ім.Є.О.Патона до фізичної особи про виселення з гуртожитку та стягнення плати за користування гуртожитком не встановлювався факт чи є будівля за адресою по вул. Саперне поле, 9-а гуртожитком.

Корпія «Паспорта общежития Опытного завода института электросварки на 504 места по адресу К-42 Сапёрное поле-9а»не встановлює статусу будівлі за адресою по вул. Саперне поле, 9-а станом на 12.06.2002, на 17.03.2010 та на час розгляду справи.

Таким чином, оскільки відповідачем не доведено, що адміністративно –побутовий комплекс за адресою по вул. Саперне поле, 9-а є гуртожитком не має підстав і в цілому для вжиття заходів до вилучення цього нерухомого майна у власника яким є Закрите акціонерне товариство "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона".

Як задекларовано у ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Припис ст 19 Основного закону визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що відповідач прийняв оскаржуваний Наказ з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: ст.ст. 19, 41 Конституції України, ст.19 Господарського кодексу України, ст. 12 Закону України "Про господарські товариства", ст.7 Закону України «Про приватизацію державного майна», ст.ст. 3, 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07.07.92 р. за N 2558-XII, Регламенту Фонду державного майна України затвердженого Наказом Фонду державного майна України 19.10.07 р. №1684 та прав позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржуваний Наказ - скасуванню.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.22, 27, 32-34, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати нечинним та скасувати Наказ Фонду державного майна України №369 "Про виключення п.22 з Переліку нерухомого майна, що передається у власність ЗАТ "ДЗЗУ ІЕЗ ім.Є.О. Патона", який є додатком до АКТУ прийому-передачі від 12.06.2002 №165" виданого 17.03.2010.

3. Стягнути з Фонду державного майна України (01133, м.Київ, вул.Кутузова,18/9, код ЄДРПОУ 00032945) на користь Закритого акціонерного товариства "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона" (01042, м.Київ, вул. Івана Кудрі,5 код ЄДРПОУ 05417733) 85 (вісімдесят п’ять),00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук          

дата складення 15.11.10