Рішення № 122680806, 29.10.2024, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/16337/23

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить:

- визнати протиправними - рішення відповідача ГУ ПФУ Одеській області від 11.05.2023 та рішення відповідача ГУ ПФУ в Житомирській області, викладене у формі повідомлення про відмову у призначенні мені пенсії від 18.05.2023 року №0600- 0217-3/53853;

- зобов`язати відповідачів призначити мені ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію із зниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону №796-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як потерпілому внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, виходячи із наявного страхового стажу роботи, який становить не менше 20 років, починаючи з 08.04.2023, тобто з дати набуття права на пенсію.

В обгунтування позову вказано, що має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку у зв`язку з наявністю у нього 20 років страхового стажу. Однак, відповідачами протиправно було відмовлено у призначенні йому пенсії з посиланням на те, що необхідний страховий стаж позивача має бути 25 років.

Справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачами було відзиви на позовну заяву за змістом яких вони просили відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзивів вказано, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви, необхідний страховий стаж позивача: 25 років, страховий стаж позивача на дату звернення складає: 22 роки 11 місяців 0 днів. До страхового стажу до страхового стажу не зараховано період роботи з 05.07.1986 по ... згідно довідки від 13.02.2023 року № 130 виданої Комунальною Установою "Трудовий Архів Олевської Міської Ради Житомирської області, оскільки в зазначеній довідці відсутня дата звільнення та відсутній номер та дата наказу про звільнення. Період роботи (проживання) у зоні посиленого радіологічного контролю відповідно до статті 55 Закону України "Про статую і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 9 років 1 місяць 27 днів. Доку ментами підтверджено, що особа станом на 01.01.1993 проживала у зоні посиленого радіологічного контролю 6 років 8 місяців 6 днів. Також, до періоду проживання (роботи) на території гарантованого добровільного відселення не зараховано період проживання з 22.06.1995 по теперішній час згідно довідки від 03.05.2023 року № 403 виданої Олевською Міською Радою Житомирської області Калинівський Старостинський Округ, оскільки відсутні дані, що станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років.

Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №064050004197 від 11.05.2023, про відмову в призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - є законним та обгрунтованим.

Дослідивши подані сторонами письмові докази суд дійшов наступного висновку.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою потерпілою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 4 категорії і має право на пільги, встановлені Законом № 796-XII.

04.05.2023 ОСОБА_1 , після досягнення 55-річного віку, звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою про призначення їй пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII.

ГУ ПФУ в Житомирській області листом від 18.05.2023 №0600-0217-8/53853 повідомило ОСОБА_1 про те, що рішенням ГУ ПФУ в Одеській області №064050004197 від 11.05.2023 відмовлено у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку у зв`язку з тим, що загальний страховий стаж позивачки становить 22 роки 11 місяців 0 днів, натомість для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII страховий стаж має становити 25 років.

Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частина друга статті 46 Конституції України).

Згідно з положеннями статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV) право на пенсію за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017.

Починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01.01.2018 по 31.12.2018 - не менше 25 років; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - не менше 26 років; з 01.01.2020 по 31.12.2020 - не менше 27 років; з 01.01.2021 по 31.12.2021 - не менше 28 років; з 01.01.2022 по 31.12.2022 - не менше 29 років; з 01.01.2023 по 31.12.2023 - не менше 30 років; з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року - не менше 31 року; з 01.01.2025 по 31.12.2025 - не менше 32 років; з 01.01.2026 по 31.12.2026 - не менше 33 років; з 01.01.2027 по 31.12.2027 - не менше 34 років; починаючи з 01.01.2028 - не менше 35 років.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно із статтею 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Тож виходячи зі змісту статті 16 Основного Закону обов`язок держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу зумовлює надання особливого статусу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

В ухваленому на виконання статті 16 Конституції України Законі № 796-ХІІ, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, передбачено додаткові гарантії соціального захисту для вказаних осіб - комплекс заходів у вигляді пільг, компенсацій і гарантій.

Фактично ці заходи є компенсацією особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене здоров`я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, а також основним засобом реалізації державою конституційного обов`язку щодо забезпечення соціального захисту таких осіб.

Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення визначені у статті 55 Закону №796-XII, частиною першою якої перебачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Пунктом 2 частини першої статті 55 Закону №796-XII визначено, що потерпілі від Чорнобильської катастрофи, зокрема, особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років. При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Відповідно до частини третьої статті 55 Закону №796-XII призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) визначені у статті 56 Закону №796-XII, згідно з частиною другою якої право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що умовами для виникнення в особи права на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до абзацу 4 пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-XII є:

1) наявність відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу;

2) факт проживання та (або) праці такої особи у зоні безумовного (обов`язкового) відселення протягом двох років до 01.01.1993;

3) досягнення необхідного віку для призначення пенсії, зменшеного на відповідну кількість років відповідно до статті 55 Закону №796-XII.

Початкова величина зменшення пенсійного віку (2 роки) встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період. Додатково такі особи мають право на зменшення пенсійного віку на 1 рік за кожен рік проживання, роботи на відповідній місцевості. При цьому максимальна межа зниження пенсійного віку відповідно до положень абзацу 4 пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-XII становить 5 років, незалежно від того застосовувалась початкова величина зменшення пенсійного віку до таких осіб чи ні.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду в постанові від 25.02.2020 у справі № 344/9747/17 сформувала правовий висновок згідно з яким відповідно до статті 56 Закону № 796-ХІІ громадянам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, надано державою право саме на пенсію в повному розмірі - у розмірі не меншому за мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений статтею 28 Закону № 1058-ІV.

Слід вказати, що позивач 07.04.2024 посягнув 55 річного віку, має страховий стаж 22 роки 11 місяців та 0 днів. Згідно довідки Кишинського старостинського округу Олевської міської ради позивач з 26.04.1986 року по 22.06.1995 року проживав у населеному пункті віднесеному до зони посиленого радіологічного контролю. Згідно довідки Калинівського старостинського округу Олевськї міської ради Житомирської області від 03.05.2023 року № 403 позивач з 22.06.1995 по даний час проживає у населеному пункті віднесеному до гарантованого добровільного відселення. Вказані обставини підтверджують право позивача на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

У справі, яка розглядається суди встановили, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачкою заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Одеській області, рішенням якого ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку.

Тож, дії зобов`язального характеру щодо призначення позивачці пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Одеській області.

При цьому, враховуючи положення пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-ІV, пенсія позивачу має бути призначена з 08.04.2023 (наступний день після досягнення відповідного віку), оскільки він звернувся з відповідною заявою до ГУ ПФУ в Житомирській області у строк, що не перевищує три місяці з моменту досягнення пенсійного віку.

Стосовно вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Житомирській області, викладеного у формі листа від 18.05.2023 року №0600- 0217-3/53853. суд зазначає, що така вимога задоволенню не підлягає, оскільки зазначеним листом пенсійний орган лише повідомив ОСОБА_1 про результат розгляду його заяви, натомість рішенням, яке безпосередньо впливає на права позивачки є рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 11.05.2023 №064050004197 про відмову в призначенні пенсії, яке й підлягає скасуванню.

Вказана позиція суду грунтується на правовій позиції Верховного суду викладеній у постанові від 08.07.2024 у справі №240/16372/23.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на встановлені у ході судового розгляду обставини та норми законодавства, яке регулює спірні правовідносини суд дійшов висновку про наявність відстав для часткового задоволення позову.

У зв`язку із задоволенням позову, згідност.139 КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7,Житомир,10003, код ЄДРПОУ 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83,м.Одеса,65107, код ЄДРПОУ: 20987385)про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №064050004197 від 11.05.2023 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію із зниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону №796-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як потерпілому внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, виходячи із наявного страхового стажу роботи, який становить не менше 20 років, починаючи з 08.04.2023, тобто з дати набуття права на пенсію.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1073 грн.60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева

29.10.24