Рішення № 12268079, 04.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/35904.10.10 За позовом Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліксім»

про стягнення 254339,45 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Ганненко Г.М. –довіреність № 10-601 від 16.04.2010р.;

від відповідача: не з’явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Ватутінськінвестбуд»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліксім»про стягнення 254339,45 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором на інвестування будівництва № 126А-37-05 від 27.07.2005р не оплатив вартість наданих послуг, заборгувавши позивачу 243432,50 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 243432,50 грн. - боргу, 9066,20 грн. –пені, 1840,75 грн. –3% річних, а також понесені ним по справі судові витрати –2543,39 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 25.08.2010 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 20.09.2010 р.

20.09.2010р. представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено до 04.10.2010р.

04.10.2010р. відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 25.08.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2005 року між Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією (Замовник), позивачем (Виконавець) та відповідачем (Інвестор, Підрядник) було укладено Договір на інвестування будівництва у Деснянському районі м. Києва житлового будинку з вбудовано-прибудованим приміщенням в 26 –а мкр ж/м Троєщина (будинок № 7) (надалі об’єкт інвестування) № 126А-37-05 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Замовник передає, а Інвестор-Підрядчик приймає на себе обов’язки по інвестуванню та будівництву об’єкту інвестування та отримує будівлю у свою власність на умовах договору.

Пунктом 1.1 та 1.2 Договору передбачено передача Замовником Виконавцю виконання обов’язків частини функцій Замовника, які визначені Договором.

Пунктом 3.12 Договору передбачено оплату робіт Виконавцю Інвестором в розмірі 2,5% від обсягу інвестицій у розмірі та у терміни, визначені Графіком фінансування, які є невід’ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 3.5.3. підставою для здійснення розрахунків є підписання сторонами Акту виконаних робіт.

На виконання умов Договору протягом лютого 2010 року позивачем було надано послуги на суму 243432, 50 грн., що підтверджується актом здачі-приймання № 4/7т та № 5/7т, копії яких містяться в матеріалах справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні.

Кінцевим терміном погашення вказаної суми згідно Графіку фінансування є 25.04.2010р.

Відповідач зобов’язання по Договору в повній мірі не виконав, не оплатив позивачу надані послуги, заборгувавши 243432,50 грн. Доказів належної оплати за Договором суду не надано.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п. 3.12 Договору, просить стягнути з відповідача пеню (неустойку), яка за розрахунками позивача становить 9066,20 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

В пункті 6.2 Договору передбачено, що у разі невиконання п. 3.12 Договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 1,5% подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 9066 (дев’ять тисяч шістдесят шість) грн. 20 коп. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 1840,75 грн. –3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком суми 3% річних в розмірі 1840,75 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим. Сума 3% річних розрахована позивачем відповідно до періодів прострочення та складає 1840,75 грн. підлягає стягненню з відповідача в силу положень закону.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліксім» (04070, м. Київ, вул. Введенська, 3, 01133; м. Київ, вул. Щорса, 31, код ЄДРПОУ 31662560) на користь Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд»(02660, м. Київ, вул. Електротехнічна, 11, код ЄДРПОУ 30977943) –243432 (двісті сорок три тисячі чотириста тридцять дві) грн. 50 коп. - боргу, 9066 (дев’ять тисяч шістдесят шість) грн. 20 коп. –пені, 1840 (одну тисячу вісімсот сорок) грн. 75 коп. –3% річних, 2543 (дві тисячі п’ятсот сорок три) грн. 39 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 19.10.2010р.