Рішення № 12267967, 10.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.11.10 р.                     Справа № 9/180                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго”, м.Краматорськ

до відповідача Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі Виробничої одиниці „Краматорськміжрайтепломережа”, м.Краматорськ

про стягнення 385600грн.07коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Плахоніна Н.О. – представник (за довіреністю №06/2-10 від 03.04.2010р.);

від відповідача: Серган О.Г. – юрисконсульт (за довіреністю №юр/4703 від 31.12.2009р.).

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго”, м.Краматорськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі Виробничої одиниці „Краматорськміжрайтепломережа”, м.Краматорськ про заборгованості в розмірі 385600грн.07коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 383962грн.80коп. та 3% річних в розмірі 1637грн.27коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання теплової енергії у гарячій воді №10-09 від 14.05.2009р. з додатками до нього, протокол розбіжностей до наведеного договору, протокол урегулювання розбіжностей від 15.07.2009р. до зазначеного договору, додаткові угоди №1 від 14.10.2009р., №2 від 06.05.2010р., акти-рахунки №10-5 від 31.05.2010р. за травень 2010р., №10-6 від 30.06.2010р. за червень 2010р., №10-7 від 31.07.2010р. за липень 2010р., акти відпуску теплової енергії №5-10 від 31.05.2010р. за травень 2010р., №6-10 від 30.06.2010р. за червень 2010р., №7-10 від 31.07.2010р. за липень 2010р., угоду про розстрочення платежів за спожиту теплову енергію та відшкодування судових витрат №27 від 05.05.2010р., реєстри зарахувань від 22.06.2010р., 01.07.2010р., 21.07.2010р., 10.08.2010р.

Відповідач 12.10.2010р. через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву вих.№883/08 від 11.10.2010р., відповідно до якого останній визнає позов частково на суму основної заборгованості в розмірі 347698грн.70коп. та просить суд надати розстрочку оплати заборгованості строком на 6 місяців рівними частинами.

03.11.2010р. позивачем надані заперечення на відзив №06/9-180 від 03.11.2010р., відповідно до яких останній просить суд у розстроченні відповідачу відмовити, стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 347698грн.70коп. та 3% річних в розмірі 1637грн.27коп.

Позивачем 10.11.2010р. через канцелярію суду надана заява №06/9-180 від 09.11.2010р., відповідно до якої останній зменшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 347698грн.70коп. та 3% річних в розмірі 1637грн.27коп.

Суд розглядає зменшені позовні вимоги відповідно до заяви №06/9-180 від 09.11.2010р.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

14.05.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго”, м.Краматорськ та Обласним комунальним підприємством „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі Виробничої одиниці „Краматорськміжрайтепломережа”, м.Краматорськ був укладений договір про постачання теплової енергії у гарячій воді №10-09 з протоколом розбіжностей та протоколом урегулювання розбіжностей від 15.07.2009р.

Згідно розділу 1 договору постачальник (позивач) бере на себе обов’язки поставляти споживачу (відповідачу) теплову енергію у гарячій воді, а споживач зобов’язується сплачувати отриману теплову енергію у гарячій воді за встановленими тарифами (цінами) у строки та на умовах, передбачених даним договором.

Пунктами 2.1, 2.2 договору встановлено, що теплова енергія поставляється споживачу у вигляді гарячої води, у обсягах згідно додаткам №1 „Обсяги поставки теплової енергії споживачу” (юридичні особи) та №2 „Обсяги поставки теплової енергії споживачу” (фізичні особи – населення), які є невід’ємними частинами даного договору, на потреби гарячого водопостачання на період дії даного договору. Точка поставки встановлюється сторонами на границі розділу обслуговування згідно додатків №3 „Схема границі розділу обслуговування теплових мереж в районі ТК-22 магістралі 3-зони та ТК-3 кварталу 174” та №4 „Схема границі розділу обслуговування теплових мереж в районі ТК-17 вул.Шкадинова”, які є невід’ємними частинами даного договору. Перехід права власності на теплову енергію у гарячій воді здійснюється у точці поставки.

Частиною 2 ст.25 Закону України „Про теплопостачання” визначено, що теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані, зокрема, забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

Сторонами визначені обов’язки постачальника, зокрема, забезпечувати поставку теплової енергії у гарячій воді споживачу у обсягах відповідно з даним договором з показниками 70°C<T<80°C.

За твердженням позивача, останній свої зобов’язання за договором виконав належним чином та поставив відповідачу теплову енергію у період з травня по липень 2010р. на загальну суму 413439грн.00коп., що підтверджується актами-рахунками №10-5 від 31.05.2010р. за травень 2010р., №10-6 від 30.06.2010р. за червень 2010р., №10-7 від 31.07.2010р. за липень 2010р., актами відпуску теплової енергії №5-10 від 31.05.2010р. за травень 2010р., №6-10 від 30.06.2010р. за червень 2010р., №7-10 від 31.07.2010р. за липень 2010р. (копії яких наявні у матеріалах справи).

Пунктами 6.2, 6.3 договору передбачено, що розрахунковий період визначений сторонами в один календарний місяць. Споживач здійснює оплату за отриману теплову енергію на протязі 10-ти банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі теплової енергії у гарячій воді. Фактичний обсяг споживання теплової енергії визначається розрахунковим методом.

На виконання умов договору, сторонами підписані акти відпуску теплової енергії №5-10 від 31.05.2010р. за травень 2010р., №6-10 від 30.06.2010р. за червень 2010р., №7-10 від 31.07.2010р. за липень 2010р.

Частиною 3 ст.24 Закону України „Про теплопостачання” передбачено, що основними обов'язками споживача теплової енергії є, зокрема додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, кінцевим строком оплати за кожним актом відпуску теплової енергії є:

–          за актом відпуску теплової енергії №5-10 від 31.05.2010р. за травень 2010р. – 14.06.2010р.;

–          за актом відпуску теплової енергії №6-10 від 30.06.2010р. за червень 2010р. – 14.07.2010р.;

–          за актом відпуску теплової енергії №7-10 від 31.07.2010р. за липень 2010р. – 13.08.2010р.

Відповідач свої зобов’язання щодо своєчасної та повної сплати наданих послуг всупереч вимогам договору та закону не виконав, у зв’язку з чим з його боку виникла заборгованість (з урахуванням часткових оплат) у період з травня по липень 2010р. в розмірі 347698грн.70коп., що також підтверджується наданим в процесі розгляду справи актом звіряння за період з 01.05.2010р. по 25.08.2010р., який підписаний та скріплений печатками сторін.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Одночасно, як зазначено вище, у відзиві на позовну заяву відповідач визнає позов частково на суму основної заборгованості в розмірі 347698грн.70коп..

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. В даному випадку дії відповідача, пов’язані із визнанням позову в частині основного боргу, не суперечать закону та не порушують права та інтереси інших осіб.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення залишку заборгованості за надані послуги, суд робить висновок, що заборгованість за договором про постачання теплової енергії у гарячій воді №10-09 від 14.05.2009р. в розмірі 347698грн.70коп. не погашена до теперішнього часу.

Факт заборгованості відповідача в сумі 347698грн.70коп. підтверджено матеріалами справи, на підставі чого суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, враховуючи визнання відповідачем вказаної заборгованості, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго”, м.Краматорськ в частині стягнення заборгованості в розмірі 347698грн.70коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

На ряду з зазначеним, позивач заявляє про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1637грн.27коп.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, з урахуванням часткових оплат, 3% річних становлять суму в розмірі 1637грн.27коп. по кожному періоду поставленої теплової енергії за період прострочення з 15.06.2010р. по 25.08.2010р. (з урахуванням часткових оплат).

Розглянувши розрахунок позивача щодо 3% річних, суд вважає за необхідне перерахувати зазначену суму з огляду на те, що при розрахунку 3% річних позивачем невірно встановлений момент виникнення обов’язку щодо сплати заборгованості та не враховані дати та суми всіх часткових оплат.

Таким чином, належний до стягнення розмір 3% річних становить 1509грн.96коп. з 15.06.2010р. по 25.08.2010р. (з урахуванням часткових оплат та встановленого вище кінцевого строку оплати), у зв’язку з чим, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних в розмірі 1637грн.27коп. підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 1509грн.96коп.

Як зазначено вище, у відзиві на позовну заяву відповідач просить суд надати розстрочку строком на 6 місяців рівними частинами.

Виходячи з чого суд вважає, що відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду на шість місяців рівними частинами.

У підтвердження своїх вимог посилається на те, що відповідач знаходиться у складному фінансовому становищі.

Також, відповідач зазначає, що метою діяльності останнього є надання послуг з забезпечення тепловою енергією підприємств, установ, організацій та населення, які мають велику заборгованість перед відповідачем. Заборгованість фізичних осіб виплачується частинами на протязі тривалого періоду часу (до 60 місяців) відповідно до Закону України „Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуги, що утворилася станом на 1 грудня 2006 року”.

Відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розстрочка виконання судового рішення в розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України може бути встановлена судом лише за умов наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Таким чином, розглянувши заяву Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі Виробничої одиниці „Краматорськміжрайтепломережа”, м.Краматорськ про розстрочення виконання рішення господарського суду на 6 місяців рівними частинами, суд дійшов висновку про існування обставин, що ускладнюють виконання рішення по цій справі.

За таких обставин, суд вважає заяву Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі Виробничої одиниці „Краматорськміжрайтепломережа”, м.Краматорськ обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись Законом України „Про теплопостачання”, ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 78, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго”, м.Краматорськ до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі Виробничої одиниці „Краматорськміжрайтепломережа”, м.Краматорськ про стягнення заборгованості в розмірі 349335грн.97коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 347698грн.70коп. та 3% річних в розмірі 1637грн.27коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі Виробничої одиниці „Краматорськміжрайтепломережа”, м.Краматорськ (за адресою: вул.Донецька, 38, м.Донецьк, 83086, ЄДРПОУ 03337119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” (за адресою: вул.Орджоникидзе, 5, м.Краматорськ, Донецька область, 84305, р/р 26007301280 в Краматорському відділенні №2865 ВАТ „Ощадбанк”, МФО 394222, ЄДРПОУ 34657789) суму основного боргу в розмірі 347698грн.70коп., 3% річних в розмірі 1509грн.96коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 3492грн.09коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 213грн.73коп.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Донецької області по справі №9/180 від 10.11.2010р. строком на шість місяців шляхом щомісячної сплати заборгованості рівними частинами, починаючи з листопада 2010р.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 10.11.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                               

Повне рішення складено 15.11.2010р.