Рішення № 122671041, 24.10.2024, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/4763/24

2/703/1538/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Биченка І.Я.,

за участю секретаря судового засідання Литвин Г.Т.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» звернулось до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 19466 грн. 00 коп. боргу за кредитним договором з підстав невиконання його умов.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 09 червня 2023 року між ТОВ «Качай Гроші» та ОСОБА_1 , укладено договір кредитної лінії № 00-8309918 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшла на офіційний сайт первісного кредитора - https://kachay.com.ua/ та ознайомилася з актуальною редакцією правил надання грошових коштів у позику. Після ОСОБА_1 заявила про бажання отримати коштів, зареєструвалася на сайті, під час чого пройшла процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту кредитодавця, тобто вказала свої особисті персональні ідентифікаційні дані.

ТОВ «Качай Гроші» виконало свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, оскільки надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами у сумі 5200 грн. шляхом перерахування коштів на відповідну платіжну картку ОСОБА_1 .

Всупереч умов договору № 00-8309918 від 09 червня 2023 року ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмір - 19466 грн 00 коп., яка складається з наступного: 4980 грн 00 коп. - заборгованість по кредиту; 14486 грн 00 коп. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

18 грудня 2023 року ТОВ «Качай Гроші» та позивач уклали договір факторингу № 1-18122023 відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

З урахуванням викладеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» заборгованість за договором № 00-8309918 від 09 червня 2023 року у сумі 19466 грн 00 коп. та понесені судові витрати.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 вересня 2024 року відкрито провадження по справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в направленій до суду заяві просив розглядати справу у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судовому засіданні визнала факт отримання кредитних коштів на банківську картку та користування ними. Проти стягнення відсотків за кредитним договором заперечувала та вказала, що працівником банку їй було повідомлено, що відсотки за кредитним договором на період дії воєнного стану нараховуватися не будуть. Також вказала, що на даний час не має можливості сплачувати кредит, оскільки має скрутне матеріальне становище.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу виконання договірних зобов`язань.

Статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Судом встановлено, що відповідачка звернулася до ТОВ «Качай Гроші» з метою отримання кредитних послуг, підписавши договір № 00-8309918 від 09 червня 2023 року у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового персонального ідентифікатора. Згідно цього договору відповідачка отримала кредит у розмірі 5200,00 грн., строком на 120 днів, зі сплатою процентів у розмірі 2% від суми кредиту.

ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість у розмірі - 19466 грн 00 коп., яка складається з наступного: 4980 грн 00 коп. - заборгованість по кредиту; 14486 грн 00 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

18 грудня 2023 року ТОВ «Качай Гроші» та позивач уклали договір факторингу № 1-18122023 відповідно до умов якого ТОВ ФК «Ейс» було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-8309918 від 09 червня 2023 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» вищевказаний договір укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором (абзац другий ч. 1 ст. 12 цього Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

В ході передачі прав вимоги за договором факторингу, право вимоги за кредитним договором № 00-8309918 від 09 червня 2023 року перейшло до позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до відповідача в розмірі 19466 грн 00 коп.

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Тобто за наведеним загальним правилом до нового кредитора переходять усі права, які належали первісному кредиторові у зобов`язанні, якщо інше не встановлено договором або законом.

Указані обставини свідчать про те, що позивач довів належними та достатніми доказами, що ТОВ «ФК «Ейс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 00-8309918 від 09 червня 2023 року.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо ненарахування відсотків на період дії воєнного стану, виходячи з наступного.

Так, 17 березня 2022 року набрав чинності п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року.

Правовий режим воєнного стану неодноразово продовжувався та триває в Україні донині.

Так, на час дії на території України воєнного стану законодавством України не передбачено скасування нарахування відсотків за користування кредитними коштами, а отже таке нарахування є правомірним і позичальник має сплачувати тіло кредиту та нараховані відсотки.

Офіс уповноваженого з прав людини Верховної Ради надав роз`яснення про особливості виконання зобов`язань за кредитом в умовах воєнного стану.

Зокрема, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120 внесено зміни до ЦК України, а також до Закону України «Про споживче кредитування» № 1734, які передбачають, що починаючи з 24.02.2022 року та у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за відповідним договором, до позичальника не можуть бути застосовані штрафні санкції за таке прострочення.

Відтак, громадяни не несуть відповідальність перед фінансовою (кредитною) установою, якщо прострочать зобов`язання за кредитом:

- у випадку прострочення зобов`язань за кредитом не буде нараховано штрафні санкції, зокрема штраф, пеня та інші платежі, які вказані у кредитному договорі;

- кредитор не має права підіймати процентну ставку за користування кредитом у випадку невиконання зобов`язань. За винятком, коли договір передбачає встановлення змінюваної процентної ставки;

- всі штрафи, пені та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані з 24.02.2022 року за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором, підлягають списанню.

Відповідно до розрахунку позивача станом на 08 серпня 2024 року, який не спростований та частково визнаний відповідачем, заборгованість за основним боргом становить 4980 грн., за нарахованими процентами 14486 грн 00 коп., а всього 19466 грн 00 коп. Розрахунком підтверджується, що відповідачу не нараховувалися суми неустойки (штрафи та пеня) за прострочення оплати за кредитним договором.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що нарахування позивачем відсотків за кредитним договором є обґрунтованим та узгоджується з умовами кредитного договору.

Окремо суд вважає необхідним зазначити, що відповідач підписуючи договір про надання кредиту, погодилася на зазначені у ньому умови, зокрема щодо суми кредиту, строків кредиту, орієнтовної реальної річної процентної ставки, орієнтовної загальної вартості наданого кредиту, а також щодо встановленого графіку платежів.

Проценти за користування кредитом, які позивач просить стягнути з відповідача, нараховані у межах строку дії кредитного договору та не є мірою відповідальності за невиконання боргових зобов`язань позичальником.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України).

Так, при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією. Також, позивач надав докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6000 грн.

Відтак з урахуванням вказаних норм закону та ураховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, то судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.4, 12, 13, 28, 76-82, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 19466 грн. 00 коп. заборгованості за кредитним договором, 2422 грн. 40 коп. судового збору та 6000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 27888 (двадцять сім тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 40 (сорок) коп.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення виготовлене 29 жовтня 2024 року.

Учасники провадження:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, будинок, 19, офіс, 2005, ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя І.Я. Биченко