Рішення № 122671037, 30.10.2024, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/2138/23

2-др/703/22/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ

30 жовтня 2024 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Криви Ю.В.

секретаря судового засідання Крамної Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла заяву представника відповідача - адвоката Черниченка Євгена Миколайовича про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат у цивільній справі №703/2138/23 за позовом приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в :

09 серпня 2024 року до суду надійшла заява представника відповідача - адвоката Черниченка Є.М. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №703/2138/23, в якій він просить ухвалити додаткове рішення щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 12000 грн.

Заява мотивована тим, що в провадженні суду перебувала цивільна справа за позовом ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

25 липня 2024 року за результатом розгляду справи судом було прийнято рішення, яке надійшло на електронну адресу представника відповідача лише 02 серпня 2024 року, відтак вважає, що п`ятиденний строк для звернення з заявою про ухвалення додаткового рішення було пропущено ним з об`єктивних причин.

Представник відповідача стверджує, що під час розгляду справи ним було заявлено клопотання про продовження строків подання доказів сплати судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Зазначає, що загальна вартість наданих послуг, на стадії розгляду справи в суді апеляційної інстанції, становить 12000 грн. Згідно акту приймання передачі наданих послуг від 07 серпня 2024 року по договору № 039/23-ц від 16 листопада 2023 року означені послуги було надано адвокатом. В свою чергу, згідно додаткової угоди від 07 серпня 2024 року по договору № 039/23-ц від 16 листопада 2023 року відповідач зобов`язався оплатити надані послуги протягом 15 днів після фактичного отримання коштів від позивачів.

На підставі викладеного, представник відповідача - адвокат Черниченко Є.М. просив поновити строк подання доказів сплати судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги та постановити додаткове рішення, яким стягнути з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу, понесені під час розгляду справи в розмірі 12000 грн.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення пропущеного строку на подання доказів сплати понесених судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги та заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат у цивільній справі №703/2138/23 за позовом приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - залишено без розгляду.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20.08.2024 про відмову поновити пропущений строк на подання доказів судових витрат та залишення заяви без розгляду у даній цивільній справі скасовано та матеріали справи направлено до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області для продовження розгляду.

В судове засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення сторони не з`явилися.

Відповідач та його представник адвокат Черниченко Є.М. в судове засідання не з`явилися, однак представник відповідача звернувся до суду із заявою, в якій на задоволенні заяви про відшкодування відповідачу понесених ним судових витрат на правничу допомогу в розмірі 12000 грн. наполягав та одночасно заявив клопотання про розгляд справи за відсутності сторони відповідача.

Представник позивача в судове засідання також не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини не явки суд не повідомив.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяву в межах заявлених вимог, дослідивши додані до неї матеріали, та надавши належну правову оцінку доказам, суд дійшов до таких висновків.

За змістом статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Згідно із частиною 3 та 4 вищевказаної статті суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

У частині першій статті 59 Конституції України закріплено право кожного на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України таке право є гарантованою Конституцією України можливістю фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000). Це право є одним із конституційних, невід`ємних прав людини і має загальний характер; реалізація права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права; вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати; конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість (абзаци третій, четвертий, п`ятий підпункту 3.1, абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Судом встановлено, що в провадженні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області перебувала цивільна справа №703/2138/23 за позовом ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

Рішенням Смілянського міськрайонного суду від 25 липня 2024 року позов ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» 88030 грн. 00 коп., а також судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2684 грн. 00 коп., а всього 90714 грн. 00 коп. (а.с. 113-118).

Постановою Черкаського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року апеляційну скаргу представника відповідача - адвоката Черниченка Є.М. на рішення Смілянського міськрайонного суду від 25 липня 2024 року залишено без задоволення, а вказане рішення суду залишено без змін.

07 серпня 2024 року представником відповідача засобами поштового зв`язку «Укрпошта» було направлено до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених судових витрат.

Вирішуючи клопотання представника відповідача адвоката Черниченка Євгена Миколайовича про поновлення пропущеного строку на подання доказів сплати понесених судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги суд приходить до наступного.

Обґрунтовуючи поважність пропуску строку для розгляду заяви, представник відповідача посилається, що вищевказане рішення було надіслано на його електронну адресу 02 серпня 2024 року, а тому представник відповідача вважає, що п`ятиденний строк для звернення з заявою про ухвалення додаткового рішення було пропущено ним з об`єктивних підстав.

Так, у відзиві представником відповідача зазначено, що докази витрат на правничу допомогу відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі (а.с. 73). Такі ж заяви містяться у запереченні на відповідь на відзив (а.с. 94).

У поданій до суду відповіді на відзив, представник відповідача повторно зазначив, що докази витрат на правничу допомогу відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі (а.с. 98).

Із рукописної заяви представника відповідача адвоката Черниченка Є.М. від 25 липня 2024 слідує, що він заявив клопотання про розгляд справи за відсутності сторони відповідача за наявними у справі матеріалами та повторно наголосив на тому, що докази витрат на правничу допомогу відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі. (а.с. 110).

Відтак заява про послідуюче надання доказів понесених судових витрат заявником подана у належні строки.

За положеннями ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У судове засідання, в якому було ухвалено рішення суду по суті спору, представник відповідача не з`явився, скориставшись своїм процесуальним правом на звернення до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності. Отже у останнього не було об`єктивної можливості обліковувати строк на подачу доказів понесених витрат на правничу допомогу з моменту ухвалення рішення, адже у відповідному судовому засіданні відповідача не було. Натомість такий строк ним визначався з моменту отримання копії рішення суду у справі.

Отже представник відповідача, отримавши рішення суду 02 серпня 2024 року, протягом 5-ти днів засобами поштового зв`язку 07 серпня 2024 року подав заяву про відшкодування судових витрат з доказами їх понесення, тобто дотримався відповідного процесуального строку.

Щодо стягнення з позивача витрат на правову допомогу в розмірі 12000 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

У частині першій статті 59 Конституції України закріплено право кожного на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України таке право є гарантованою Конституцією України можливістю фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000). Це право є одним із конституційних, невід`ємних прав людини і має загальний характер; реалізація права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права; вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати; конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість (абзаци третій, четвертий, п`ятий підпункту 3.1, абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009).

Кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу. Для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура. Забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом. Витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом (стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року).

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

У відповідності до п. 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Отже, з аналізу наведених норм можна зробити висновок, що питання про стягнення/визначення/розподіл судових витрат є складовою судового процесу - правом сторони на користь якої ухвалено судове рішення відшкодувати свої судові витрати.

Наведені норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

Оскільки рішенням Смілянського міськрайонного суду від 25 липня 2024 року у справі № 703/2138/23, яке набрало законної сили 08 жовтня 2024 року позовні вимоги позивача ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» задоволено у повному обсязі, то витрати, понесені сторонами у зв`язку з розглядом справи в суді відповідно до положень п. 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, покладаються на відповідача. Відтак, підстав для відшкодування відповідачу понесених судових витрат суд не вбачає.

Враховуючи викладене, оскільки не вбачається підстав, встановлених законом за наявності яких суд має ухвалити додаткове рішення, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення

Керуючись ст.ст. 137, 141, 265, 270 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

У задоволенні заяви представника відповідача - адвоката Черниченка Євгена Миколайовича про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат у цивільній справі №703/2138/23 за позовом приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене повністю або частково в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня його складання.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», місцезнаходження: вул. Глибочицька, 44, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 24175269.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Головуючий: Ю. В. Крива