Єдиний державний реєстр судових рішень
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
Справа №377/267/24
Провадження №2/377/201/24
30 жовтня 2024 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Малишенко Т.О., за участю секретаря судового засідання - Присяжного В.В., розглянувши в залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович - про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
У С Т А Н О В И В:
02 квітня 2024 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у якій позивач просить визнати виконавчий напис, який був вчинений 21.01.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. зареєстрований в реєстрі за №2122 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості у розмірі 22511,63 гривень таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.09.2021р. Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков М.О. розглянувши заяву про примусове виконання ТОВ "Фінпром маркет", виніс постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_5 про стягнення з позивача на користь відповідача боргу у розмірі 22511,63 грн. на підставі виконавчого напису №2122 виданого 21.01.2021 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М.
Оскільки у постанові про відкриття провадження НОМЕР_5 від 29.09.2021 року помилково зазначено стягувачем ТОВ «Фінансова компанія Управління Активами», приватним виконавцем Чучковим М.О., 22.10.2021 року винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних у ВП НОМЕР_5, де зазначено дійсного стягувача - ТОВ «Фінпром Маркет», замість помилково зазначеного ТОВ «Фінансова компанія управління активами».
У виконавчому написі вчинений приватним нотаріусом Остапенко Є.М. від 21.01.2021 року №2122 зазначено, Стягнути з ОСОБА_2 , невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», якому ТОВ «Фінансова компанія управління активами», код платника податків згідно з ЄДРПОУ 35017877, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №18102020-ФК від 18 жовтня 2020 року, якому в свою чергу ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», код платника податків згідно з ЄДРПОУ 39508708, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №1/Р від 15 жовтня 2020 року, якому в свою чергу ПАТ «Київська Русь», код платника податків згідно з ЄДПОУ24214088, на підставі Договору факторингу №UA-EA-2018-06-22-000031-b від 09серпня 2018 року, відступлено право вимоги за кредитним договором №97519-44.20-13-2 від 01 листопада 2013 року, укладеного між ПАТ «Банк» Київська Русь» та ОСОБА_2
Пропонує задовольнити вимоги ТОВ «Фінпром Маркет», стягнути з ОСОБА_2 за період з 08.08.2018 року по 21.01.2021р. включно, суму у розмірі:
- 14818,85 гривень заборгованість за тілом кредиту; -7642,78 гривень заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; -50 гривень плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 22511,63 гривень.
Позивач не погоджується з сумою заборгованості, щодо якої виданий виконавчий напис нотаріуса і тому така сума не має ознак безспірності та суперечить висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Строк кредитування згідно п.1.1. Кредитного договору №97519-44.20-13-2 від 01 листопада 2013 року становить 36 місяців і закінчився 01 листопада 2016р., тому нарахування відсотків після закінчення кредитного договору у розмірі 7642,78 грн. за період з 08.08.2018 року по 21.01.2021р. року є безпідставним.
Крім того, Нотаріус вчинив виконавчий напис 21.01.2021 року всупереч ст. 88 Закону України «Про нотаріат», оскільки з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років. Тобто відповідач звернувся 21.01.2021 року за вчиненням виконавчого напису про стягнення боргу за межами встановленого законодавством трирічного строку позовної давності (ст. 257 ЦК України), який закінчився 01 листопада 2019 року.
Оскільки з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років, а будь-які письмові угоди, на яких міститься підпис позивача про збільшення строку позовної давності, відсутні. Отже, починаючи з 02 листопада 2016 року права кредиторів порушенні за кредитним договором, але за вчиненням виконавчого напису відповідач звернувся лише у січні 2021р., тобто з пропуском строків позовної давності. Можливість поновлення нотаріусом строку на пред`явлення стягувачем грошової вимоги до боржника не передбачено ні Законом України «Про нотаріат», ні Порядом вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Ухвалою судді від 03 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного письмового позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України. Вирішено провести перше судове засідання не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження в приміщенні Славутицького міського суду. Сторонам по справі роз`яснено, що відповідно до вимог ч.7 ст.279 ЦПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має право подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Ухвалою судді від 03 квітня 2024 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено та зупинено стягнення у виконавчому провадженні № НОМЕР_6, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Чучковим М.О. на підставі оскаржуваного позивачем виконавчого напису № 2122 вчиненого 21.01.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М.
Позивачу, відповідачам та третім особам надіслано копію ухвали суду від 03.04.2024 року про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками.
Роз`яснено сторонам, що відповідно до вимог ч.7 ст.279 ЦПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має право подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Ухвалою судді від 11 вересня 2024 року призначено судове засідання з викликом сторін на 30.10.2024 року.
В призначене судове засідання 30.10.2024 року сторони не з`явились.
Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. До суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджено довідкою про доставку електронного документу в кабінет «Електронного суду» 12.09.2024 року. Засобами поштового зв`язку «Укрпошта» процесуальні документи за юридичною адресою не отримують, конверт повернуто до суду не врученим з відмітками «повертається» та «адресат відсутній за вказаною адресою». У встановлений строк, відзив на позов до суду не надано. Заяв про відкладення розгляду справи, клопотань не надходило.
Третя особа Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджено зворотним поштовим повідомленням про отримання процесуальних документів 16.10.2024 року. У встановлений строк, пояснень щодо позову до суду не надходило. Заяв про відкладення розгляду справи, клопотань також не надходило.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся за адресою місця знаходження. Проте процесуальні документи за юридичною адресою не отримує, конверт повернуто до суду не врученим з відмітками «повертається» та «адресат відсутній за вказаною адресою». У встановлений строк, пояснень щодо позову до суду не надходило. Заяв про відкладення розгляду справи, клопотань також не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.11.2013 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №97519-44.20-13-2. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит в розмірі 20000,00 гривень, строком з 01 листопада 2013 року по 01 листопада 2016 року з процентною ставкою 29 % річних.
21.01.2021 року приватний нотаріус Остапенко Є.М. виносить виконавчий напис за №2122 в якому пропонує Стягнути з ОСОБА_2 , невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», якому ТОВ «Фінансова компанія управління активами», код платника податків згідно з ЄДРПОУ 35017877, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №18102020-ФК від 18 жовтня 2020 року, якому в свою чергу ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», код платника податків згідно з ЄДРПОУ 39508708, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №1/Р від 15 жовтня 2020 року, якому в свою чергу ПАТ «Київська Русь», код платника податків згідно з ЄДПОУ24214088, на підставі Договору факторингу №UA-EA-2018-06-22-000031-b від 09серпня 2018 року, відступлено право вимоги за кредитним договором №97519-44.20-13-2 від 01 листопада 2013 року, укладеного між ПАТ «Банк» Київська Русь» та ОСОБА_2
Пропонує задовольнити вимоги ТОВ «Фінпром Маркет»,стягнути з ОСОБА_2 за період з 08.08.2018 року по 21.01.2021р. включно, суму у розмірі: - 14818,85 гривень заборгованість за тілом кредиту; -7642,78 гривень заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; -50 гривень плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 22511,63 гривень.
29.09.2021р. Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков М.О. розглянувши заяву про примусове виконання ТОВ "Фінпром маркет", виніс постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_5 про стягнення з позивача на користь відповідача боргу у розмірі 22511,63 грн. на підставі виконавчого напису №2122 виданого 21.01.2021 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М.
Оскільки у постанові про відкриття провадження НОМЕР_5 від 29.09.2021 року помилково зазначено стягувачем ТОВ «Фінансова компанія Управління Активами», приватним виконавцем Чучковим М.О., 22.10.2021 року винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних у ВП НОМЕР_5, де зазначено дійсного стягувача - ТОВ «Фінпром Маркет», замість помилково зазначеного ТОВ «Фінансова компанія управління активами».
Вирішуючи спір згідно встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, суд виходить з такого.
За загальним правилом ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у один із способів, визначених ч. 2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадах.
При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку.
Так, згідно із ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст.88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
За змістом ч. 2 вказаної статті, якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»).
Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Проте, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не потрібно обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі необхідно перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18) зроблено висновок, що «у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».
Проте, докази отримання ОСОБА_2 вимоги кредитора про усунення порушень відповідачем не надані.
Як вбачається зі змісту оспорюваного виконавчого напису нотаріуса, з ОСОБА_2 за період з 08.08.2018 року по 21.01.2021 року стягнуто, зокрема, прострочену заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 7642,78 гривень.
Договір № 97519-44.20-13-2 від 01.11.2013 року не містить положень відповідно до яких кредитор має право нараховувати та вимагати стягнення у розмірі 7642,78 гривень.
Договір № 97519-44.20-13-2 від 01.11.2013 року не містить положень про збільшення строку позовної давності.
Згідно із ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абзацу 2 ч.1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Такі правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №14-10цс18.
Таким чином, відповідач всупереч вимогам ст. 1048 ЦК України, не дивлячись на те, що строк кредитування сплив, продовжував нараховувати боржнику відсотки та включив їх суму до загальної суми заборгованості.
Загальна сума заборгованості в розмірі 22511,63 гривень нарахована за період з 08.08.2018 року по 21.01.2021 року, для погашення якої видано оспорюваний виконавчий напис, не є безспірною, оскільки включає в себе відсотки, нараховані після закінчення строку кредитування, нараховувати які відповідач не мав права.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що сума заборгованості за договором 97519-44.20-13-2 від 01.11.2013 року у розмірі 22511,63 гривень, яка вказана у виконавчому написі нотаріуса, є спірною.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/20084/14 від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 662, в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Таким чином, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. у виконавчому написі від 21 січня 2021 року № 2122 послався на пункт постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, який є не чинним.
В той же час підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) для одержання виконавчого напису подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Враховуючи, що у судовому порядку постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 662, визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, то кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню, а виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайловича який був вчинений 21 січня 2021 року зареєстрований в реєстрі за № 2122 про стягнення з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованості у розмірі 22511,63 гривень, слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В той же час, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, то з другої сторони стягуються судовий збір на користь держави.
Відповідно до посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році серії НОМЕР_1 , позивач у справі звільнений від сплати судового збору на підставі п.10 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки позовні вимоги позивача задоволені в повному обсязі і вона звільнений від сплати судового збору, то з відповідача на користь держави стягується судовий збір у розмірі 1453,44 гривень. (з розрахунку 968,96 гривень судового збору за подання позовної заяви з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8 та 484,48 гривень за подання заяви про забезпечення позову з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8.)
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 263-265 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис вчинений 21.01.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. зареєстрований в реєстрі за №2122 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості у розмірі 22511,63 гривень.
Стягнути з відповідача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на користь ДЕРЖАВИ судові витрати по оплаті судового збору у сумі 1453,44 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 30 жовтня 2024 року.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», ЄДРПОУ 43311346, тел. 380935051376, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Стельмаха Михайла буд. 9А, офіс 204.
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, тел. НОМЕР_3 , юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5.
Третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович, тел. НОМЕР_4 , юридична адреса: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка 19.
Суддя Т. О. Малишенко
Судове рішення № 122669471, Славутицький міський суд Київської області було прийнято 30.10.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 377/267/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: