Вирок № 122668637, 30.10.2024, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/4959/24

1-кп/357/698/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.10.2024 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, кримінальне провадження №12024111030000649, внесеному до ЄРДР 16.02.2024 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Узин, Білоцерківського району, Київської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше судимого:

08.01.2020 року вироком Білоцерківського міськрайоного суду Київської області за ч. 3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.ст. 104, 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладеням обовязків, передбачених ст. 76 КК України,

- 20.11.2023 року вироком Білоцерківського міськрайоного суду Київської області за ч. 1 ст. 190 КК України на 200 годин громадських робіт (покарання відбув повністю),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

У С Т А Н О В И В:

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України ведено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, та після його затвердження Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» цей Указ набрав чинності, у зв`язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» розпочався воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

11 лютого 2024 року близько 20 години 30 хвилин ОСОБА_3 проходив біля будинку АДРЕСА_3 , який належав на праві власності ОСОБА_6 , де в цей час у останнього виник протиправний умисел, спрямований на крадіжку майна.

Реалізуючи свій протиправний умисел, перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час ОСОБА_3 , скориставшись тим, що його дії залишаються не поміченими сторонніми особами, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, за допомогою камінця, який знайшов біля будинку розбив метало-пластикове вікно спальної кімнати, через яке проник всередину будинку, звідки викрав: тюнер для телевізора чорного кольору, марки «Strong», вартістю 466 гривень 67 копійок; музичний центр сірого кольору марки «Panasonіc», вартістю 2600 гривень 00 копійок; дві колонки з коричневим корпусом, марки «Sven», моделі «SPS-611», вартістю 816 гривень 67 копійок; тонометр білого кольору, марки «A&D MEDICAL», моделі «UA-777», вартістю 725 гривень 00 копійок; соковитискач чорно-сірого кольору марки «Tefal», вартістю 1500 гривень 00 копійок та мультиварку білого кольору марки «SCARLETT», вартістю 503 гривні 00 копійок, які належать потерпілій ОСОБА_6 .

Після цього, ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив майнової шкоди потерпілій ОСОБА_6 на загальну суму 6611 гривень 34 копійки.

Крім цього, 02 березня 2024 року близько 11 години 00 хвилин ОСОБА_3 проходив біля будинку АДРЕСА_4 , на першому поверсі якого розташована квартира АДРЕСА_5 , яка належить на праві власності ОСОБА_7 та в якій проживає її син ОСОБА_8 . В цей час у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на крадіжку майна.

Реалізуючи свій протиправний умисел, перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час ОСОБА_3 , скориставшись тим, що його дії залишаються не поміченими сторонніми особами, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, шляхом віджиму метало-пластикового вікна, проник всередину вказаної квартири, звідки викрав системний блок чорного кольору, марки «ASUS», вартістю 2849 гривень 75 копійок, клавіатуру марки «ergo», моделі «К-240USB», вартістю 175 гривень 00 копійок та комп`ютерний маніпулятор марки «GS», вартістю 221 гривня 66 копійок, які належать потерпілому ОСОБА_8 .

Після цього, ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив майнової шкоди ОСОБА_8 на загальну суму 3246 гривень 41 копійка.

ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднане з проникненням у житло, в умовах воєнного стану, тобто злочин, передбачений ч. 4 ст.185 КК України.

В судовому засіданні сторонами надана угода про визнання винуватості, укладена 30.10.2024 року, відповідно до вимог ст. 472 КПК України, між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , яку сторони просили затвердити.

За умовами цієї угоди сторони, а саме прокурор ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст.185 КК України та істотних для цього кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчинені всіх епізодів кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке має понести ОСОБА_3 за вчинене кримінальне правопорушення за ч. 4 ст.185 КК України 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, узгоджено, ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановленіст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Прокурор в судовому засіданні вважала, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України. Підстави, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України відсутні, та просила суд затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Також суду надано згоди потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на укладення угоди про визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні всіх епізодів кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним всіх епізодів кримінального правопорушення, погодився з встановленими обставинами. Також просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджену міру покарання. Зазначив, що щиро кається у вчиненому, зробив для себе належні висновки, більше таке не повториться, повністю відшкодував заподіяну шкоду шляхом повернення майна.

Захисник в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання.

Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд зазначає наступне.

Відповідно до правил статей 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Суд встановив,що ОСОБА_3 обгрунтовано обвинувачуєтьсяу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.185КК України,а саме у таємному викраденнячужого майна(крадіжці), вчиненої повторно, поєднаної з проникненням у житло, в умовах воєнного стану, яке, згідно зі ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому обвинуваченому ОСОБА_3 роз`яснено наслідки укладення угоди, а саме обмеження його права на оскарження вироку в апеляційному та касаційному порядку, відмова права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, допиту під час судового розгляду свідків обвинувачення, подачі клопотань про виклик свідків і надання доказів, що свідчать на його користь, крім того, йому роз`яснено наслідки невиконання угоди.

Обвинуваченому роз`яснено, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 75 КК України, тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, яку звільнено від відбування покарання з випробуванням, визначаються виключно судом.

Суд переконався, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України.

Умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, при її затвердженні враховано обставину, що пом`якшує покарання, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також враховуючи, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, має постійне місце проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні.

Узгоджена міра покарання та звільнення від його відбування, відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених статтями 50, 65, 75 КК України.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Установлено, що підстав для вирішення питань пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.

Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого на користь держави в розмірі 5679 (п`ять тисяч сімдесят дев`ять) гривень 60 копійок.

Долю речових доказів суд вирішує згідно ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 318, ч. 2 ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 30.10.2024 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 30.10.2024 року покарання за ч. 4 ст. 185 КК України 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановити іспитовий строк 2 роки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення судових експертиз в розмірі 5679 (п`ять тисяч сімдесят дев`ять) гривень 60 копійок.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Речові докази:

- тюнер для телевізора чорного кольору, марки «Strong», музичний центр сірого кольору марки «Panasonic», дві колонки з коричневим корпусом, марки «Sven», тонометр білого кольору, марки «A&D MEDICAL», соковитискач з корпусом чорно-сірого кольору марки «Tefal», мультиварку білого кольору марки « SKARLETT» з візерунками у вигляді квітів золотистого кольору, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , залишити в останньої як у власника майна;

- кросівки чоловічі чорного кольору, марки «SEVEN», які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП України в Київській області - повернути ОСОБА_3 , як власнику майна;

- слід взуття, який знаходиться в поліетиленовому пакеті та який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Білоцерківського РУПГУ НП України в Київській області знищити;

- системний блок марки «ASUS», клавіатура марки «ergo», комп`ютерний маніпулятор марки «GS», які передано на відповідальне зберігання ОСОБА_8 , залишити в останнього як у власника майна;

- драже «DROHS&ROLL», марки «Своя лінія»- арахіс в молочному шоколаді в кількості 11 штук (упаковок), які передано на відповідальне зберігати керуючій магазином ОСОБА_9 , залишити в останньої як у власника майна;

- DVD-R диск, на якому знаходяться відеозаписи « СН02-20240304-145507-150503-001000000000», « СН05-20240304-145502-150505-001000000000», «СН06-20240304-145502-150513-001000000000», який зберігається при матеріалах кримінального провадження, зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: ОСОБА_10