Рішення № 122668488, 29.10.2024, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/316/24

Справа № 356/659/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2024 Березанський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Дудар Т.В.

за участю секретаря Харченко Ж.В.

розглянувши вприміщенні Березанськогоміського судуКиївської областів порядкуспрощеного позовногопровадження безповідомлення (виклику)сторін цивільнусправу запозовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Березанського міського суду Київської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 109259.

Відповідно до п.п. 1.1 кредитного договору укладання кредитного договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в Особистий кабінет шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету.

29.02.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 29022024, відповідно до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» Права Вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників № 2 від 29.02.2024 до договору факторингу № 29022024 від 29.02.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 16612 гривень, з яких: 5600 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 11012 гривень сума заборгованості за відсотками.

Як стверджує позивач, таким чином ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 109259 в розмірі 16612 гривень, з яких: 5600 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 11012 гривень сума заборгованості за відсотками.

27 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська Кредитна Група» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3607207675/745599.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб. телефону, про що свідчить п. 7 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

12.08.2022 між ТОВ «КУ «Європейська Кредитна Група» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 12082022, відповідно до умов якого ТОВ «КУ «Європейська Кредитна Група» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «КУ «Європейська Кредитна Група» Права Вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 12.08.2022 до Договору факторингу № 12082022 від 12.08.2022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14000 гривень, з яких: 3500 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 10500 гривень сума заборгованості за відсотками; 0 гривень сума заборгованості за пенею.

Позивач вказує, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 12.08.2022 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 3607207675/745599 в розмірі 14000 гривень, з яких: 3500 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 10500 гривень сума заборгованості за відсотками.

Отже, ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості: за кредитним договором № 109259 в розмірі 16612 гривень 00 копійок, з яких: 5600,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 11012,00 гривень сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором № 3607207675/745599 в розмірі 14000,00 гривень, з яких: 3500,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 10500,00 гривень сума заборгованості за відсотками. Всього стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі 30612,00 гривень. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені судові витрати.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 25.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено. Розгляд справи ухвалено здійснювати суддею одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вказана вимога ЦПК України роз`яснена судом сторонам в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідач ОСОБА_1 отримав, про що свідчить розписка про отримання позовної заяви з додатками та копії ухвали від 25.09.2024 (а.с. 58).

Позивач, представник позивача копію ухвали про відкриття провадження у справі отримали шляхом доставлення копії ухвали до електронного кабінету особи (а.с. 56; 57).

Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив, заперечень.

Кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з матеріалами справи, аргументами іншої сторони та реагувати на них відповідно до вимог ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_1 не скористався своїм правом, наданим ст. 178 ЦПК України, та не подав відзив.

Разом з тим, 04.10.2024 за вх. № 3312 канцелярією суду зареєстровано заяву відповідача ОСОБА_1 від 04.10.2024, у якій він просив у задоволенні позову Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Європейська агенціяз поверненняборгів» до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитними договорамивідмовити.Справу слухатиу йоговідсутність.Крім того,у заявівідповідач звернувувагу нате,що уматеріалах справивідсутні йсуду ненадано будь-якихналежних,допустимих ідостатніх доказівперерахування кредитнихкоштів позичальникувідповідно довимог ст.526,10541088ЦК України.В обгрунутваннязаявлених вимогпро стягненнязаборгованості закредитними договорамиТОВ «ФК«Європейська агенціяз поверненняборгів» надалосуду копії:договору №109259про наданняспоживчого кредитувід 12.11.2021,таблицю обчисленнязагальної вартостікредиту,паспорт споживчогокредиту,індивідуальну частинудоговору пронадання фінансовогокредиту №3607207675від 27.10.2021, додаток про надання фінансового кредиту, копії договорів факторингу та реєстрів до таких договорів факторингу, розрахунок заборгованості, складений позивачем, що не може вважатися первинним документом.

Як стверджує відповідач, вказані документи підтверджують лише умови кредитування та переуступку права вимоги попередніми кредиторами за вказаними кредитними договорами останньому кредитору ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Але вони не є належними та допустимими доказами надання позики або кредиту за вказаними договорами. ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не надало суду первинних бухгалтерських та платіжних документів, якими б підтверджувалося перерахування кредитних коштів на рахунок боржника, який був зазначений у договорах, а також документів, які б надавали можливість ідентифікувати належність відповідних рахунків відповідачу.

Вказану вище заяву суд розцінює як використане відповідачем процесуальне право, передбачене п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України, надавати пояснення суду.

В силуприписів ч.13ст.7ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За вказаних обставин фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює, що відповідає ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст.5ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).

В силуприписів ч.13ст.7ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За вказаних обставин фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює, що відповідає ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов такого висновку.

Стаття 15 ЦК України закріплює право особи на захист цивільних прав та інтересів. Так, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зч.1ст.1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За користуваннячужими грошовимикоштами боржникзобов`язанийсплачувати проценти,якщо іншене встановленодоговором міжфізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ст. 536 ЦК України).

Відповідно доч.1-2ст.1056-1ЦК Українипроцентна ставказа кредитомможе бутифіксованою абозмінюваною.Тип процентноїставки визначаєтьсякредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

В силу приписів ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За правилом частини першої ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Як закріплено у ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів врегульовані Законом України «Про електронну комерцію».

Так, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укластиелектронний договір(оферта)може бутизроблена шляхомнадсилання комерційногоелектронного повідомлення,розміщення пропозиції(оферти)у мережіІнтернет абоінших інформаційно-комунікаційнихсистемах. (ч. 3, 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа, що закріплено в ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавством передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Як передбачено ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договоромфакторингу (фінансуванняпід відступленняправа грошовоївимоги)одна сторона(фактор)передає абозобов`язуєтьсяпередати грошовікошти врозпорядження другоїсторони (клієнта)за плату(убудь-якийпередбачений договоромспосіб),а клієнтвідступає абозобов`язуєтьсявідступити факторовісвоє правогрошової вимогидо третьоїособи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» є юридичною особою, ідентифікаційний код якої: 35625014 (копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 624024) (а.с. 38).

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 28 лютого 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ: 35625014, зареєстровано як фінансову установу відповідно до розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг України від 27.12.2007 № 8462, дата видачі свідоцтва: 27.12.2007 (а.с. 39).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості: за кредитним договором № 109259 в розмірі 16612,00 гривень та на підтвердження своїх вимог надало копію кредитного договору № 109259 про надання споживчого кредиту від 12.11.2021, контрагентами якого зазначені Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 (а.с. 8-12).

Кредитний договір № 109259 про надання споживчого кредиту від 12.11.2021 підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором: «Х 478 12.11.2021 16:10:59 ОСОБА_1 »

Крім того,до позовноїзаяви долучено підписаний 12.11.2021 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Додаток № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 109259 від 12.11.2021 та Паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма) (а.с. 13; 14-15).

Згідно з копією розрахунку заборгованості за договором № 109259 від 12.11.2021 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, позичальник: ОСОБА_1 , станом на 29.02.2024, загальна сума заборгованості станом на 20.12.2022 становить 16612,00 гривень, з яких: 5600,00 гривень заборгованість за тілом кредиту; 11012,00 гривень заборгованість за відсотками (а.с. 21-22).

До позовної заяви долучено копію свідоцтва про реєстрацію фінансової установи Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ», код за ЄДРПОУ: 43979069, зареєстрована як фінансова установа відповідно до розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 30.04.2021 № 21/1066-пк (а.с. 23), копію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ», затвердженого Рішенням єдиного засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» № 1 від 15 березня 2021 (а.с. 24-25).

Відповідно до п. 65 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» фінансова установа - юридична особа, метою створення якої є здійснення діяльності з надання фінансових послуг, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг на підставі відповідної ліцензії, виданої Регулятором. Не є фінансовими установами надавачі супровідних послуг, які одночасно не надають також фінансові послуги, а також інші особи, які отримали ліцензію на здійснення діяльності з надання фінансових послуг без набуття статусу фінансової установи.

Як вбачається з копії договору факторингу № 29022024 від 29.02.2024, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі- фактор) та Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» (далі клієнт) уклали договір факторингу, відповідно до п. 1.1 якого за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору (а.с. 16-18).

До позовної заяви долучено копію Акту прийому-передачі реєстру Боржників № 2 за договором факторингу № 29022024 від 29 лютого 2024 року, згідно з п. 1 якого клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників № 2 кількістю 7782, після чого з урахуванням пункту 1.2 договору факторингу № 29022024 від 29 лютого 2024 року від клієнта до фактора переходять Права Вимоги Заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 19).

Згідно з витягом з Реєстру боржників № 2 (який містить відтиск печатки та підпис представника позивача ОСОБА_2 ) до Договору факторингу № 29022024 від 29 лютого 2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 109259 на суму заборгованості 16612,00 гривень, яка складається з: 5600,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 11012,00 гривень сума заборгованості за відсотками (а.с. 20).

Як передбачено ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

У договорі факторингу № 29022024 від 29 лютого 2024 року наведено визначення термінів, що використовуються у цьому договорі, зокрема, термін документація оригінали документів, що стосуються заборгованостей окремих боржників, які підтверджують дійсність та наявність права грошових вимог клієнта до боржників по заборгованостях, а також є необхідними для пред`явлення вимоги до боржника щодо погашення заборгованості, а саме: кредитні договори; паспорт споживчого кредиту; інформаційна довідкаплатіжної установипро успішнеперерахування коштівборжнику; копії паспортів боржників, за наявності; копії ідентифікаційного номеру боржників, за наявності; детальні розрахунки заборгованості (простроченої заборгованості та всіх інших платежів) по кредитному договору по кожному платіжному періоду та підставу їх нарахування за період з дня укладення кредитного договору по дату відступлення права вимоги; у разі знаходження справи в суді або на стадії виконавчого провадження судове рішення та, у разі, наявності, виконавчий документ чи постанову про відкриття виконавчого провадження (або документ, яким засвідчується факт подання виконавчого документа до органу або особи, що здійснюють примусове виконання рішень судів чи інших органів, у разі відсутності по справі, що знаходиться на стадії виконавчого провадження, виконавчого документа чи постанови про відкриття виконавчого провадження).

Так, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтваердження того, що первісний кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» - свої зобов`язання за договором № 109259 про надання споживчого кредиту від 12.11.2021 виконало, надавши відповідачу кредит у розмірі та у спосіб, визначений договором, а саме: первинних бухгалтерських документів, передбачених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» або документів, передбачених ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» у разі здійснення розрахунків у сфері електронної комерції відповідно до Законів України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, згідно з частиною п`ятою статті 12ЦПК України суд,зберігаючи об`єктивністьі неупередженість: 1)керує ходомсудового процесу; 2)сприяє врегулюваннюспору шляхомдосягнення угодиміж сторонами; 3)роз`яснює увипадку необхідностіучасникам судовогопроцесу їхніпроцесуальні правата обов`язки,наслідки вчиненняабо невчиненняпроцесуальних дій; 4)сприяє учасникамсудового процесув реалізаціїними прав,передбачених цимКодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В ухвалі про відкриття провадження у справі, серед іншого, було роз`яснено позивачу та відповідачу порядок та строки подачі доказів.

Частиною першою статті 84ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Суд звертає увагу на те, що позивач не звертався до суду із клопотаннями про витребування доказів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Частиною четвертою статті 10ЦПК України і статтею 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.

Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог (ст. 12, 81 ЦПК України). Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторін. Тобто, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Як на підставу заперечень проти зявлених до нього вимог відповідач посилається на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15.

Щодо визначення подібності правовідносин Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 вказала, що на предмет подібності необхідно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, тоді подібність необхідно також визначати за суб`єктним й об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

У постанові від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15 Верховний Суд дійшов висновку, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з цією нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Суд не вбачає підстав для посилання на зазначену вище постанову, оскільки у вказаній справі встановлені відмінні від справи, яка розглядається, фактичні обставини, зокрема, у справі № 161/16891/15 кредитний договір укладався не в порядку Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитний договір, як і договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Матеріали справи не містять доказів передання грошових коштів у передбачений договором № 109259 про надання споживчого кредиту від 12.11.2021 спосіб відповідачу.

Відтак, в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Також позивач просить суд стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 3607207675/745599 в розмірі 14000,00 гривень, в обґрунтування своїх позовних вимог надаючи суду копію індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 3607207675/745599 від 27.10.2021, контрагентами якого вказані Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська Кредитна Група» (далі- товариство) та ОСОБА_1 (далі клієнт) (а.с. 26).

Індивідуальна частина договору про надання фінансового кредиту № 3607207675/745599 від 27.10.2021 містить підпис: фізична особа: ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію»: електронний підпис R 18095.

Також, до позовної заяви долучено підписані одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 R 18095 Додаток № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 3607207675/745599 від 27.10.2021 - Графік платежів (а.с. 27); інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту від 27.10.2021 (а.с. 28).

Матеріали справи містять копію свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 03.02.2020 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська Кредитна Група», код ЄДРПОУ: 40203427, зареєстровано як фінансову установу відповідно до розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 21.07.2016 № 1754 (а.с. 34); копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ідентифікаційний код юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська Кредитна Група» - 40203427 (а.с. 35); копію розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 2400 від 08.06.2017 «Про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська Кредитна Група» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) (а.с. 36).

З копії договору факторингу № 12082022 від 12.08.2022 вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі- фактор) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська Кредитна Група» (далі клієнт) уклали договір факторингу, відповідно до п. 1.1 якого за цим договром фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору (а.с. 29-30).

Згідно з п. 1 Акту прийому-передачі реєстру Боржників за договором факторингу № 12082022 від 12 серпня 2022 року (копія якого додана до позовної заяви) клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 14361, після чого з урахуванням пункту 1.2 договору факторингу № 12082022 від 12 серпня 2022 року від клієнта до фактора переходять Права Вимоги Заборговансоті від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 32).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 12082022 від 12 серпня 2022 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3607207675/745599 на суму заборгованості 14000,00 гривень, яка складається з: 3500,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 10500,00 гривень сума заборгованості за відсотками (а.с. 31).

На підтвердження наявності та розміру заборгованості до позовної заяви долучено розрахунок заборгованості за кредитним договором № 3607207675/745599 від 27.10.2021 за період з 12.08.2022 по 31.07.2024, згідно з яким станом на 12.08.2022 заборгованість ОСОБА_1 становила 14000,00 гривень, з яких: 3500,00 гривень заборгованість за основною сумою боргу; 10500,00 гривень сума заборгованості за відсотками (а.с. 33).

Суд критично оцінює вказаний вище розрахунок заборгованості, з огляду на те, що він складений не первісним кредитором (клієнтом), а фактором - ТОВ «ФК «ЄАПБ», містить підпис представника ТОВ «ФК «ЄАПБ» Кудіної А.В.

Позивачем не долучено жодних доказів отримання відповідачем кредитних коштів, а саме перерахування їх на рахунок відповідача, суду не видається можливим встановити факт отримання відповідачем кредиту (його розмір) та підстави та порядок нарахування заборгованості (у разі всановлення факту отримання відповідачем кредитних коштів).

Отже, належними та допустимими доказами не доведено, що первісний кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська Кредитна Група» виконало свої зобов`язання за Індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту № 3607207675/745599 від 27.10.2021, а саме: надало відповідачу кредит у розмірі та у спосіб, визначений договором.

Відтак, матеріалами справи не підтверджується факт існування у ОСОБА_1 перед позивачем заборгованості за кредитним договором № 109259 від 12.11.2021 та договором про надання фінансового кредиту № 3607207675/745599 від 27.10.2021.

Таким чином, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Згідно зч.1ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як передбаченоп.2ч.2ст.133ЦПК Україниінші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, і питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Позивач при пред`явленні позову до суду сплатив судовий збір в сумі 3028.00 гривень (а.с. 7).

Отже, з огляду на відмову у задоволенні позову судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст. 15-16, 509,514 517, 526, 611, 627, 1048-1049, 1050, 1054, 1077 ЦК України, ст. 4, 5, 12-13, 76-81, 141, 258-259, 268, 274, 279, 354-356 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня йогоскладення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, код ЄДРПОУ: 35625014, реквізити IBAN UA: 303395000000026500000127001 в АТ ТАСкомбанк».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя Т. В. Дудар