Рішення № 122664932, 23.10.2024, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа№ 718/2148/24

Провадження 2-о/718/252/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

"23" жовтня 2024 р. м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого-судді Мінів О.І.

присяжних: Ахтемійчука В.І., Грінки М.М.

секретаря судових засідань Анучкіній О.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіцмань, цивільну справу № №718/2148/24 за заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), інтереси якого представляє адвокат Загарія Олександр Дмитрович, заінтересовані особи: виконавчий комітет Брусницької селищної ради (місцезнаходження: вул.Буковинська,30, с.Брусниця, Вижницького району, Чернівецької області), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про визнання фізичної особи недієздатною, -

з участю: представника заявника ОСОБА_3 ,-

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції заявника.

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Загарія О.Д., 20.06.2024 року звернувся до Кіцманського районного суду Чернівецької області із заявою де зазначено заінтересованими особами: виконавчий комітет Брусницької селищної ради та ОСОБА_2 про визнання фізичної особи недієздатною.

Посилається на те, що заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому висновком ЛКК ОКНП «Чернівецька обласна психіатрична лікарня» від 11.06.2024р. №1466, встановлено діагноз: Когнітивний розлад органічного ґенезу. Вказаний діагноз відповідно до Міжнародної класифікації хвороб (МКХ-10) відноситься до складу V- Розлади психіки та поведінки, спричиненні ураженням чи дисфункцією головного мозку або внаслідок соматичної хвороби.

Вказує на те, що на даний час, загальний та психічний стан ОСОБА_2 важкий, почалися марення, суттєво погіршилася пам`ять, не впізнає рідних, розмовляє сам із собою, відчуває страх, емоційно знижений стан, що свідчить про наявність в нього психічних розладів. А тому виникла потреба у визнанні ОСОБА_2 недієздатною/ обмежено дієздатною особою для подальшого встановлення над ним опіки/піклування з метою вчинення подальших дій від імені підопічного для захисту його майнових і немайнових прав та інтересів.

За таких обставин просить заяву задовольнити, постановити рішення яким визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним.

Представник зацікавленої особи не надав заперечень проти задоволення заяви.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 25.06.2024 вказану заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами окремого провадження. Судове засідання призначено на 26.08.2024 (а.с.16 - 17)

Представником заявника ОСОБА_3 скеровано клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи у справі. (а.с.3 -4)

26.08.2024 представником заявника ОСОБА_3 долучено оригінал медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.27)

23.10.2024 ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Загарії О.Д. про призначення судово-психіатричної експертизи у справі відмовлено (а.с.41-42)

Позиція заявника та його представника в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 підтримав вимоги заяви та наполягав на її задоволенні про визнання недієздатним ОСОБА_2 , оскільки останньому встановлено діагноз: «Когнітивний розлад органічного ґенезу», згідно Висновку ЛКК №1466 від 11.06.2024, що підтверджує наявність психічного захворювання у ОСОБА_2 , 1948 р.н.

Заслухавши позицію представника заявника, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, суд приходить до наступного.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із ст. 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд встановлює такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню для цих правовідносин.

Так, судом встановлено, що відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Кіцманським РВ УМВС України в Чернівецькій області 22.05.1995 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6)

У відповідності до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Кіцманським РВ УМВС України в Чернівецькій області 16.01.2002 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7-8)

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого в с.Нижні Станівці Кіцманського району Чернівецької області ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком вказаний ОСОБА_2 , матір`ю ОСОБА_4 .(а.с.9)

Згідно копії Висновку ЛКК №1466 від 11.06.2024 року ОКНП «Чернівецької обласної психіатричної лікарні» громадянину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено діагноз: «Когнітивний розлад органічного ґенезу». Висновок підписаний головою та членами ЛКК, відтиск печатки відсутній. Копія Висновку завірена адвокатом Загарією О.Д. згідно з оригіналом 17.06.2024. (а.с.10)

Відповідно до оригіналу Висновку ЛКК №1466 від 11.06.2024 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,встановлено діагноз : «Когнітивний розлад органічного ґенезу». Оригінал довідки підписано в.о. голови та членами ЛКК, на їх підписах вже міститься відтиск печатки Чернівецької обласної психіатричної лікарні. (а.с.40)

Тобто в матеріалах справи містяться два Висновки ЛКК від 11.06.2024 року №1466 (копія та оригінал), які різняться між собою стосовно особи яку оглядали та встановили зазначений діагноз, в частині підписів голови (в.о.) голови та членів комісії .

Також в матеріалах справи міститься копія пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 видане ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 16.10.2008 року та призначено пенсію «За віком» довічно. (а.с.11)

Стороною заявника також долучено оригінал медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є первинним медичним документом, в якому взагалі відсутні відомості про звернення до будь-яких лікарів, відсутні записи чи огляди лікарів, рекомендації чи діагнози.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка суду.

Відповідно до частини першої статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.

Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (стаття 32 Конституції України).

Статтею 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.

У відповідних положеннях підпункту "е" пункту 1 статті 5 Конвенції зазначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законне затримання осіб для запобігання поширенню інфекційних захворювань, законне затримання психічнохворих, алкоголіків або наркоманів чи бродяг.

Згідно із статтею 3 Закону України "Про психіатричну допомогу" кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Суд розглядає у порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (ч. 2 п. 1ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до статі 36 ЦК України, суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюєтьсяЦПК України.

Встановлення хронічної хвороби, недоумства, іншого важкого захворювання, що спричинили стійкий розлад психіки, належать до компетенції відповідних медичних закладів.

Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка(ч.1 ст. 41 ЦК України).

Згідно зі ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових та майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно дост. 58 ЦК України, опіка встановлюється над особами, визнаними недієздатними.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до ст. 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна. Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.

Тлумачення зазначених норм права дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння.

Згідно абз. 1 п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним» даними про психічну хворобу можуть бути довідки про стан здоров`я, виписка з історії хвороби й інші документи, видані лікувально-профілактичними закладами.

Відповідно до статті 298 ЦПК України, суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово психіатричну експертизу.

Метою проведення судово-психіатричної експертизи є з`ясування наявності чи відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними, такий висновок експертизи повинен бути обґрунтованим та мати конкретний характер. При проведенні експертизи щодо наявності в особи хронічного, стійкого психічного розладу експерт повинен дослідити стан психічного здоров`я особи протягом певного часу, пославшись на медичні документи, їх аналіз та особисте дослідження особи, зробити висновок щодо наявності в особи саме стійкого, хронічного психічного розладу, визначити час, з якого в особи виникло таке захворювання, встановити чи повністю особа не здатна внаслідок цього захворювання усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8 акцентовано увагу судів на тому, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

З аналізу наведених норм вбачається, що висновок про недієздатність фізичної особи слід робити, перш за все, на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи в сукупності за умови, що особа страждає саме хронічним, стійким психічним розладом, внаслідок чого у особи виникає абсолютна неспроможність особи розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними, і в основу рішення суду про визнання особи недієздатною не можуть покладатися докази, які ґрунтуються на припущеннях.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи питання щодо визнання ОСОБА_2 недієздатним, з урахуванням досліджених доказів, суд вважає, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_2 хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого він не здатний усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, а тому в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною слід відмовити.

Приходячи до такого висновку суд виходив з такого.

Так, в ході судового розгляду встановлено, що єдиними медичними документами, які на думку заявника, свідчать про наявність стійкого психічного розладу здоров`я в ОСОБА_2 є наявність двох висновків ЛКК №1466 від 11.06.2024 ( копія та оригінал), видані ОКНП «Чернівецькою обласною психіатричною лікарнею», які містять в собі суттєві розбіжності стосовно особи, яку оглядали члени ЛКК, кому саме встановили зазначений діагноз. Копія не відповідає оригіналу також і в частині підписів голови та членів ЛКК, тільки оригінал завірений печаткою.

А відтак такі Висновки ЛКК суд визнає неналежними та недопустимими доказами у справі. На тій підставі судом відмовлено у призначенні судово-психіатричної експертизи для встановлення психічного стану здоров`я ОСОБА_5 .

Будь-яких яких інших доказів, в тому числі первинних медичних документів, висновків лікарів, довідок простан здоров`я,виписок зісторії хворобий іншідокументи,видані лікувально-профілактичнимизакладами, тощо, про встановлений діагноз ОСОБА_2 , який би був пов`язаний із психічним розладом, суду не надано.

Зважаючи на викладене вище, вимоги діючого законодавства, встановлені у справі обставини, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.39-41, 55, 58, 60 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 89, 258-259, 263-265, 268, 293-294, 295-300 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: виконавчий комітет Брусницької селищної ради, ОСОБА_2 про визнання фізичної особи недієздатною відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст виготовлено 30.10.2024.

Суддя: О.І.Мінів

Присяжні: В.І. Ахтемійчук

М.М. Грінка