Рішення № 122641915, 30.10.2024, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/1402/24

Провадження № 2-а/282/27/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року селище Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Вальчука В. В.

при секретарі судового засідання Войтович Г. М.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в селищі Любар, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Тещенко Микола Миколайович до поліцейського офіцера громади СВД №1 (смт.Стара Синява) відділу поліції №1 (м.Староконстянтинів) Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області Хоменка Сергія Ігоровича, ГУНП в Хмельницькій області про скасування постанови серії ЕНА №3134952 від 26.09.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

В С Т А Н О В И В :

04 жовтня 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Тещенко М.М. звернувся до Любарського районного суду Житомирської області з позовом про скасування постанови серії ЕНА №3134952 від 26.09.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою серії ЕНА №3134952 від 26.09.2024, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 3400 грн. за те, що 26.09.2024 о 10 годині 04 хвилини він, в с.Гречана по вул.Р.Юзви, керуючи транспортним засобом MERCEDES BENZ 612 D НОМЕР_1 , не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п. 2.1(а) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.

Вважає, оскаржувану постанову такою, що підлягає скасуванню, так як правил дорожнього руху ОСОБА_1 не порушував, а притягнення його до адміністративної відповідальності є безпідставним.

Так, ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_2 видане 14.07.2009 Чуднівським МРЕВ УДАІ УМВС України в Житомирській області та має право керувати транспортними засобами категорії А1, А, В. Автомобіль марки MERCEDES-BENZ 612 D реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , належить до категорії СІ, що стверджується свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_3 від 30.01.2020.

В той же час, виходячи з системного аналізу положень КУпАП, Правил дорожнього руху України, змін, які були внесені постановою КМУ №348 від 22.03.2022, які діють на період воєнного стану та відповідно до яких до керування, транспортними засобами категорії С, СІ на території України допускаються, особи, які мають посвідчення водія категорії В, слідує, що ОСОБА_1 маючи посвідчення водія з правом керування транспортними засобами категорії «В» мав законне право 26.09.2024 керувати автомобілем марки MERCEDES-BENZ 612 D реєстраційний номер НОМЕР_4 , який належить до категорії СІ.

Ухвалою судді Любарського районного суду Житомирської області від 04.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін (а.с.27), яку надіслано на адресу відповідачів.

У визначений в ухвалі суду від 12.03.2024 строк, відповідач відзив на позов не подав, а також не подав заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У відповідності до ч.4 ст.229 КАС України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

11.10.2024 року відповідачем 2 - ГУНП в Хмельницькій області подано відзив на позовну заяву, в якому просили відмовити в задоволенні позову з підстав викладених у ньому.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

З наявної в матеріалах справи копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3134952 від 26.09.2024, судом установлено, що водій ОСОБА_1 26.09.2024 о 10 годині 04 хвилини в с. Гречана по вул. R Юзви керуючи транспортним засобом не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, за що до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 гривень (а.с.14).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд прийшов до наступного висновку.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частина 2 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_2 видане 14.07.2009 Чуднівським МРЕВ УДАІ УМВС України в Житомирській області та має право керувати транспортними засобами категорії А1, А, В (а.с.15).

Як встановлено із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 30.01.2020, автомобіль марки MERCEDES-BENZ 612 D реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким, згідно оскаржуваної постанови, керував ОСОБА_1 належить до категорії СІ (а.с.16).

Відповідно до п.1-1 постанови Кабінету Міністрів України №184 від 03.03.2022 «Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами», у період воєнного стану до керування транспортними засобами категорії С, СІ на території України допускаються особи, які мають посвідчення водія категорії В».

Так, 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. Указами Президента України воєнний стан в Україні неодноразово і продовжувався, останній раз відповідно до указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23.07.2024 №469/2024, затвердженим Законом України від 23.07.2024 №3891-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 90 діб до 09.11.2024.

Таким чином, аналізуючи положення постанови КМУ від 03.03.2022 №184, водіїв категорії «В» у період воєнного стану, допущено до керування транспортними засобами категорії С, СІ на території України

З аналізу положень ст.247 КУпАП випливає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.

Згідно з статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст.251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ч.2 ст.126 КУпАП.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідачем, всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України, факт порушення позивачем ОСОБА_1 правил дорожнього руху та правомірність винесення оскаржуваної постанови не доведено, оскільки доказів, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи суду не надали.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, є не доведеним.

Згідно ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, підлягає скасуванню, а справа закриттю, тобто позов підлягає до задоволення.

Крім того, відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, у зв`язку з чим, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області належить стягнути на користь позивача 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.5, 9, 126 ч.2, 247, 251, 283, 284 КУпАП, ст.ст.9, 77, 139, 162, 205, 229, 241-246, 255, 262, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Скасувати постанову серії серії ЕНА №3134952 від 26.09.2024 року винесену поліцейським офіцером громади сектору поліцейської діяльності №1 (смт.Стара Синява) відділу поліції №1 (м.Старокостянтинів) Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції Хоменком Сергієм Ігоровичем про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та закрити провадження у даній справі.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (м.Хмельницький вул.Зарічанська,7, ЄДРПОУ 40108824) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , понесені ним судові витрати у сумі 605(шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Любарський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В. В. Вальчук