Ухвала суду № 122622224, 24.10.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/37512/24

Провадження № 1-кс/761/25001/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання детектива у кримінальному провадженні № 720 230 005 000 000 86 від 06.10.2023 за ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України про накладення арешту на майно,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 . клопотання детектива Бюро економічної безпеки України ОСОБА_4 про накладення у кримінальному провадженні № 720 230 005 000 000 86 від 06.10.2023 арешту на майно підозрюваної ОСОБА_5 .

На обґрунтування клопотання зазначено, що Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 720 230 005 000 000 86 від 06.10.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України, та за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, у тому числі за фактом ухилення службовими особами ТОВ «Плюс Гурман» (ЄДРПОУ 42169150) від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), в особливо великих розмірах.

Досудовим розслідуванням встановлено, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 на порушення вимог п. 164.1 ст. 164, п. 168.2.1 ст. 168, пп. 179.1 ст. 179 п.п. 1.2, п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України станом до 04.05.2023 не задекларувала та станом до граничного терміну сплати, тобто до 01.08.2024, не сплатила до бюджетів податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, а саме: податку на доходи фізичних осіб у розмірі 83 675 424,90 грн., військового збору у розмірі 6 972 952,07 грн., що у більш ніж 60 040 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто є особливо великим розміром.

ОСОБА_5 26.09.2024 повідомлена про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК.

Встановлено, що ОСОБА_5 являється фактичним власником та користувачем транспортного засобу «BMW X6 XDRIVE 30D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 .

Враховуючи, що є підстави вважати, що вказаний автомобіль є набутим кримінально протиправним шляхом та отриманим внаслідок вчинення кримінального правопорушення, постановою детектива від 01.10.2024 вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

У зв`язку вищевикладеним, з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин у кримінальному провадженні, забезпечення спеціальної конфіскації та збереження речового доказу, детектив просив накласти арешт на належний ОСОБА_5 транспортний засіб.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити з наведених у ньому підстав.

На прохання ініціатора клопотання, з метою досягти дієвість заходу забезпечення кримінального провадження розгляд здійснити без повідомлення власника.

Слідчий суддя, заслухавши прокурора, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку про таке.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Зазначене положення Конституції покладене в основу однієї з засад кримінального провадження, сутність якої відображена у ст. 16 КПК України та передбачає, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження можливе лише на підставі вмотивованого судового рішення, без наявності якого допускається лише тимчасове вилучення майна.

Наведена засада гарантує, що позбавлення права власності, невід`ємними складовими якого є можливість безперешкодного володіння, користування та розпорядження об`єктом права власності, допускається виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.

Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи щодо реалізації нею усієї сукупності або ж окремих складових права власності під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.

Відповідно до ст. 9 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України та КПК.

Статтею 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Досліджуючи існування на день розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими детективом матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК, та причетність до їх вчинення ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом вчинення злочину, підлягає спеціальній конфіскації.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Правовою підставою арешту майна у цьому випадку є забезпечення збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації майна третьої особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Положеннями ст. 96-2 КК передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується, зокрема, у разі, якщо майно одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, прокурором та матеріалами клопотання доведено, що автомобіль «BMW X6 XDRIVE 30D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , є предметом кримінального правопорушення, є набутим кримінально протиправним шляхом та отриманим внаслідок вчинення кримінального правопорушення, є доказом у цьому кримінальному провадженні.

Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, за фактом вчинення яких здійснюється розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного у клопотанні майна.

Керуючись вимогами ст. 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

Клопотання детектива Бюро економічної безпеки України ОСОБА_4 задовольнити.

Накласти у кримінальному провадженні № 720 230 005 000 000 86 від 06.10.2023 арешт на майно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

-автомобіль «BMW X6 XDRIVE 30D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .

Заборонити розпорядження вказаним майном.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований за клопотанням власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.

Слідчий суддя ОСОБА_1