Ухвала суду № 122622222, 24.10.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/37507/24

Провадження № 1-кс/761/24997/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 720 230 005 000 000 86 від 06.10.2023 за ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України про накладення арешту на майно,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення у кримінальному провадженні № 720 230 005 000 000 86 від 06.10.2023 арешту на майно підозрюваної ОСОБА_4 .

На обґрунтування клопотання зазначено, що Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 720 230 005 000 000 86 від 06.10.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України, та за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, у тому числі за фактом ухилення службовими особами ТОВ «Плюс Гурман» (ЄДРПОУ 42169150) від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), в особливо великих розмірах.

Досудовим розслідуванням встановлено, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 на порушення вимог п. 164.1 ст. 164, п. 168.2.1 ст. 168, пп. 179.1 ст. 179 п.п. 1.2, п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України станом до 04.05.2023 не задекларувала та станом до граничного терміну сплати, тобто до 01.08.2024, не сплатила до бюджетів податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, а саме: податку на доходи фізичних осіб у розмірі 83 675 424,90 грн., військового збору у розмірі 6 972 952,07 грн., що у більш ніж 60 040 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто є особливо великим розміром.

ОСОБА_4 26.09.2024 повідомлена про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК.

Відповідно до клопотання підставою для накладення арешту на майно підозрюваної є забезпечення виконання передбаченого ч. 3 ст. 212 КК покарання у виді конфіскації майна.

Встановлено, що у власності ОСОБА_4 перебувають корпоративні права ТОВ «Плюс Гурман» (ЄДРПОУ 42169150), а саме: частка у розмірі 1 013 400,00 грн., що складає 50 % статутного капіталу.

У зв`язку з цим, прокурор просив накласти на вказане майно арешт з метою забезпечення виконання вироку у майбутньому, розгляд клопотання здійснити без повідомлення власника майна.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Слідчий суддя, заслухавши прокурора, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку про таке.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Зазначене положення Конституції покладене в основу однієї з засад кримінального провадження, сутність якої відображена у ст. 16 КПК України та передбачає, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження можливе лише на підставі вмотивованого судового рішення, без наявності якого допускається лише тимчасове вилучення майна.

Наведена засада гарантує, що позбавлення права власності, невід`ємними складовими якого є можливість безперешкодного володіння, користування та розпорядження об`єктом права власності, допускається виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.

Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи щодо реалізації нею усієї сукупності або ж окремих складових права власності під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.

Статтею 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими стороною обвинувачення матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність у діях ОСОБА_4 ознак інкримінованого їй кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому порядку позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом вчинення злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

У силу ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається серед іншого з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а також конфіскації майна як виду покарання.

Для реалізації встановленої законом мети відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд може призначити покарання у виді конфіскації майна.

У силу санкції ч. 3 ст. 212 КК, за якою ОСОБА_4 оголошено підозру, суд у разі визнання її винуватою у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, може застосувати покарання у виді конфіскації майна.

Крім того, ч. 10, 11 ст. 170 КПК визначено, що арешт накладається, зокрема, на майно з метою заборони або обмеження користування та розпорядження ним у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що його незастосування призведе до втрати, зникнення, псування або передачі такого майна.

Отже, вказане майно, що належить підозрюваній, може підлягати конфіскації у разі застосування судом цього виду покарання, що свідчить про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора.

Керуючись вимогами ст. 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

Клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 задовольнити.

Накласти у кримінальному провадженні № 720 230 005 000 000 86 від 06.10.2023 за ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України арешт на майно підозрюваної ОСОБА_4 , а саме корпоративні права ТОВ «Плюс Гурман» (ЄДРПОУ 42169150) у частці розміром 1 013 400,00 грн., що складає 50% статутного капіталу.

Заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (особам, які перебувають у трудових відносинах з суб`єктами державної реєстрації, нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з вказаним майном.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований за клопотанням власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.

Слідчий суддя ОСОБА_1