Ухвала суду № 122622187, 24.10.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/13999/22

Провадження № 6/761/1384/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді: Аббасової Н.В.

за участю секретаря: Сухини А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України», заінтересована особа: ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2024 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України», заінтересована особа: ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до якої заявник просив суд визнати виконавчий документ у справі № 761/13999/22 за позовом ОСОБА_1 до ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, звільнення з роботи, стягнення невиплаченої частини заробітної плати та компенсацію моральної шкоди таким, що не підлягає виконанню.

Вимоги заяви обґрунтувані тим, що ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» виконало рішення суду, в тому числі в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в добровільному порядку, а тому, на думку заявника, виконавчий лист у справі № 761/13999/22 слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Так, заявник посилаючись на вимоги ст. 432 ЦПК України просить суд заяву задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11.10.2024 року прийнято до розгляду заяву та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник заявника в судовому засіданні вимоги заяви підтримав та просив задовольнити.

Заінтересована особа в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

В свою чергу, відповідно до вимог ч.3 ст. 432 ЦПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

На підставі зазначеного та враховуючи скорочені строки розгляду заяви, регламентовані ст. 432 України, а також те, що заінтересована особа належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, а її неприбуття у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду, суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності заінтересованої особи.

Вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи з наступного.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду від м. Києва від 22 листопада 2023 року у справі 761/13999/22 задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, звільнення з роботи, стягнення невиплаченої частини заробітної плати та компенсацію моральної шкоди, визнано незаконним та скасовано наказ ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» від 08.12.2021 № 1074к про відсторонення від роботи ОСОБА_1 , стягнуто з ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 83 487,54 грн., в іншій частині позову - відмовлено. Також стягнуто з ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 984,80 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 10.07.2024 рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 22.11.2023 змінено, викладено третій абзац резолютивної частини наступним чином: «Стягнути з Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 35 086,80 грн.». В іншій частині рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 22.11.2023 залишено без змін.

Згідно з вимогами ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Стаття 6 Конвенції поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року в справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії» рішення від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України cуд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

З аналізу вказаної статті можна дійти висновку, що підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, є: 1) його було видано помилково; 2) обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою; 3) з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, умовно поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі знайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання (аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року по справі № 755/15479/14-ц).

За нормами п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» наслідком визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є закінчення виконавчого провадження.

З аналізу норм діючого законодавства вбачається, що питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, може бути вирішене лише стосовно виконавчого документа, який був виданий судом.

З обставин встановлених під час судового розгляду вбачається, що виконавчий лист на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 листопада 2023 року у справі № 761/13999/22 за позовом ОСОБА_1 до ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, звільнення з роботи, стягнення невиплаченої частини заробітної плати та компенсацію моральної шкоди та постанови Київського апеляційного суду від 10.07.2024, судом не видавався.

З огляду на викладене, оскільки виконавчий документ судом не видавався та не пред`являвся стягувачем до виконання, звернення до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є передчасним, а тому суд приходить до висновку, що передбачених законом обставин для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не вбачається, а тому у задоволенні заяви необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 432 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

У задоволенні заяви Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України», заінтересована особа: ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Н.В. Аббасова