Постанова № 122584360, 17.10.2024, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5625/24

Провадження № 3/487/1646/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря Сердюк В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи, що надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

09 червня 2024 року о 18 год. 15 хв. в м. Миколаїв, Заводський район, вул. Лазурна, 52 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW5281 д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, млява мова. Огляд проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія за допомогою Alcotest Drager ARAM 2288 test №2595 результат якого склав 0,57‰ (проміле). Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9а Правил дорожнього руху, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився повторно, причини неявки суду не повідомив.

Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження".

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.

Враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тим більше, правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку, а стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже диспозиція цієї статті є бланкетною, тобто відсилає до інших норм або правил.

Відповідно до п. 2.9а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю письмових доказів, досліджених безпосередньо під час судового розгляду, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД № 873 від 09.06.2024, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, тестом № 2595 Alcotester 6810, відеозаписом.

Вказані докази знаходяться у взаємозв`язку, не викликають сумнівів та ніким не спростовані.

Оцінивши надані докази в сукупності, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР, тобто останній своїми діями скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Окрім цього, суд враховує, що правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП відрізняється підвищеною суспільною небезпекою, є одним із найнебезпечніших правопорушень на транспорті, при керуванні джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до статті 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого диспозицією даної частини статті, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При вирішенні питання про міру адміністративного стягнення суд приходить до переконання, що для досягнення мети адміністративного стягнення необхідною та достатньою мірою відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП є штраф у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст. ст. 40-1, 130, 221, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн без позбавленням права керування транспортними засобами.

Отримувач Миколаївське ГУК/Микол.обл./21081300

ЄДРПОУ 37992030

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Рахунок UA438999980313010149000014001

Код класифікації доходів бюджету 21081300.

Призначення платежу: ААД №873862; ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Призначення платежу: справа № 487/5625/24

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія, не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 307 КУпАП, має бути надана суду, який виніс постанову.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 308 КУпАП).

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу, а саме 34 000 грн.

Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.

У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським.

Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. (ст. 317-1 КУпАП).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня її винесення.

Строк пред`явлення до виконання три місяці з дня винесення постанови.

Суддя З.М. Сухаревич