Ухвала суду № 122571820, 22.10.2024, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/38970/23

Провадження № 1-кп/127/1140/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

представника юридичної особи, яка є потерпілою, Акціонерного товариства «ОТП БАНК» - адвоката ОСОБА_6 ,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, відомості про який внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019240000001074 від 28.12.2019,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває вищевказане кримінальне провадження.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив суд залишити без розгляду подане ним клопотання від 30.04.2024 про звернення застави в дохід держави.

Також прокурор просив суд покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 відповідні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. В обґрунтування заявленого клопотання, зазначив, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 17.10.2023 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді застави в розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 671000 грн, з покладенням на нього відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Прокурор зауважив, що на даний час ризики, які стали підставою для застосування до обвинуваченого вищевказаного запобіжного заходу, не відпали, а строк дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків закінчився, тому є необхідність в обранні нових обов`язків.

Окрім того, просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, в яке викликати учасників кримінального провадження. При цьому зазначив, що підстав для закриття, зупинення провадження немає. В справі наявні всі необхідні для розгляду в судовому засіданні матеріали, порушень КПК України при проведенні досудового розслідування не встановлено.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти призначення кримінального провадження до судового розгляду та, в свою чергу, заявила клопотання про повернення обвинувального акта прокурору. В обґрунтування заявленого клопотання захисник посилається на те, що під час досудового розслідування були невірно встановлені фактичні обставини інкримінованого її підзахисному кримінального правопорушення, що потягло за собою неправильну кримінально-правову кваліфікацію діянь ОСОБА_4 , які насправді не містять складу кримінального правопорушення. Окрім того, вважає, що відносно ОСОБА_4 обвинувачення несформульоване.

Зокрема зауважила, що в обвинувальному акті зазначено потерпілим юридичну особу АТ «ОТП Банк», якій жодної шкоди інкримінованим кримінальним правопорушенням не завдано.

Також з обвинувального акта вбачається, що сторона обвинувачення самоусунулася від встановлення події кримінального правопорушення (часу, місця, способу та інших обставин).

Окрім того, даючи оцінку начебто неправомірним діям ОСОБА_4 в обвинувальному акті, зазначаючи це фактичними обставинами, слідчий з прокурором посилаються на рішення судів. Таким чином, сторона обвинувачення самоусунулася від встановлення дійсних обставин справи та перевірки наявності чи відсутності події кримінального правопорушення.

Також в обвинувальному акті містяться посилання на третіх осіб, які начебто вчинили неправомірні дії та приймали участь у відчуженні майна ПП «Нафтотрейдинг» - ТБ Подільський контракт» (організатор аукціону), ТОВ «Бривар», ТОВ «Торговий дім ПоділляАгроЮніон», ТОВ «НК Фаворит Ойл» (учасники аукціону), ТОВ «Транс Петрол Груп» (покупець). Зокрема, в обвинувальному акті зазначається, що ОСОБА_4 діяв начебто корисливо в інтересах якихось третіх осіб, однак яких саме, не вказано.

Таким чином, стороною обвинувачення не встановлено в спосіб, передбачений КПК України, того, чи дійсно було вчинено кримінальне правопорушення, чи була його подія та в якому місці і в який час це було, як і не встановлено інших обставин, які б дозволили вірно кваліфікувати дії ОСОБА_4 під час провадження про банкрутство ПП «Нафтотрейдинг» та пересвідчитися у відсутності в таких діях ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України.

Окрім того, щодо несформульованого обвинувачення, захисник зазначає, що обвинувачення має бути логічним і конкретним, виходячи з об`єктивно встановлених обставин кримінального правопорушення. Тобто, формулювання обвинувачення, яке сторона обвинувачення має викласти в обвинувальному акті, повинно містити всі ознаки складу злочину, у вчиненні якого особі висувається обвинувачення, та за своїм змістом має відповідати диспозиції статті Закону України про кримінальну відповідальність, яку прокурор викладає в обвинувальному акті.

Так, стороною обвинувачення в формулюванні обвинувачення не зазначено конкретні ознаки спрямованості умислу і мотиви дій ОСОБА_4 . Повністю відсутній виклад суб`єктивної сторони злочину, не вказано в чому полягав прямий корисливий умисел та корисливий мотив, наявність якого є обов`язковим при вчиненні такого кримінального правопорушення.

Таким чином, відсутність чіткого формулювання обвинувачення суттєво впливає на право ОСОБА_4 мати повну, вичерпну інформацію про характер, обсяг і причини обвинувачення для відповідної можливості реалізації свого права на захист та підготуватися до нього, що гарантується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім цього, захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні також оголосила скаргу на незаконну бездіяльність прокурорів у кримінальному провадженні № 62019240000001074, що призвела до порушення правил підслідності, скаргу на постанову Першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_7 про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 15.06.2022, а також заперечення на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 23.06.2021 у справі № 127/15857/21 про продовження строку досудового розслідування.

У випадку призначення кримінального провадження до судового розгляду захисник просила кримінальне провадження розглядати одноособово.

Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання та думку свого захисника. Зокрема заявив, що у разі призначення справи до судового розгляду, погоджується щодо її розгляду судом одноособово.

Представник юридичної особи, яка є потерпілою, Акціонерного товариства «ОТП БАНК» - адвокат ОСОБА_6 підтримав клопотання прокурора, а також попередньо поданий цивільний позов АТ «ОТП БАНК» до ОСОБА_4 про стягнення 10705817 (десять мільйонів сімсот п`ять тисяч вісімсот сімнадцять) грн 95 коп.

Заслухавши заявлені клопотання, думки сторін кримінального провадження з приводу можливості задоволення цих клопотань, дослідивши матеріали обвинувального акта та додані до нього документи, суд дійшов до таких висновків.

Частиною 4 статті 110 КПК України встановлено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Тобто, виключною підставою для повернення обвинувального акта прокурору є його невідповідність вимогам закону.

Процесуальний порядок складення обвинувального акта у кримінальному провадженні, перелік відомостей, що має містити обвинувальний акт, а також тих процесуальних документів, які в обов`язковому порядку мають бути долучені до нього, наведено у статті 291 КПК України.

Зокрема, статтею 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого; 3) анкетні відомості кожного потерпілого; 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта; 9) дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування; 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації (частини друга, третя, четверта статті 291 Кримінального процесуального кодексу України у редакції станом на дату складання обвинувального акта).

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні підписано і затверджено прокурором, до обвинувального акта додано усі передбачені кримінальним процесуальним законом додатки, також він містить відомості, які передбачені пунктами 1-2, 4-6, 8-9 частини другої статті 291 КПК України, зокрема: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення відповідної статті КК України та формулювання обвинувачення.

Твердження захисника щодо повернення обвинувального акта з підстави невірного викладення у ньому фактичних обставин кримінального правопорушення та відсутності у ньому формулювання обвинувачення є такими, що не ґрунтуються на вимогах законодавства з огляду на наступне.

В обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються так, як їх було встановлено під час досудового розслідування, при цьому суд позбавлений процесуальної можливості вимагати від сторони обвинувачення вказувати чи не вказувати ті обставини, які були чи не були, відповідно, нею встановлені. Суд виходить з того, що формулювання обвинувачення викладено в обвинувальному акті так, як це вважав за необхідне прокурор.

Також суд враховує, що за змістом п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України визначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються у обвинувальному акті, належить до дискреційних повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані, в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість співставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

До цього ж, як прямо передбачено законом, фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються в такій формі і в такому обсязі, які прокурор вважає встановленими за результатами проведеного досудового розслідування.

Кримінальний процесуальний кодекс України не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором формулювання обвинувачення, зобов`язувати його змінювати це формулювання, оскільки, як вже зазначалося вище, визначення форми та обсягу обвинувачення належить виключно до дискреційних повноважень прокурора.

Посилання захисника на невідповідність обвинувального акта вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, на думку суду є також необґрунтованими з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Зі змісту обвинувального акта слідує, що такі вимоги щодо меж обвинувачення в обвинувальному акті не порушено, обвинувальний акт складений стосовно ОСОБА_4 , якому висунуте обвинувачення, зміст обвинувального акта не стосується обвинувачення інших осіб.

Положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини визначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права, зокрема: бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього. Обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь деталізації інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. b ч. 3 ст. 6 Конвенції (Mattoccia v. Italy [GC], пункти 59, 60).

На переконання суду, відомості, які містяться в обвинувальному акті, свідчать про офіційне доведення до відома ОСОБА_4 компетентним органом твердження про вчинення ним відповідного кримінального правопорушення, яке передбачене КК України, і є достатніми для повного розуміння суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.

Загалом клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору ґрунтується в основному на невизнанні своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні і запереченні ним викладених в обвинувальному акті обставин, що також не може бути підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

Відтак, при розгляді клопотання захисника про повернення обвинувального акта судом не встановлено таких недоліків обвинувального акта, які б перешкоджали суду проводити судовий розгляд. В той же час розгляд судом відповідних доводів захисника можливий під час судового розгляду, коли суд за участю сторін на підставі дослідження наданих доказів здійснює розгляд кримінального провадження і ухвалює за наслідками цього судове рішення.

З огляду на перелік обов`язкових відомостей, які повинен містити обвинувальний акт відповідно до статті 291 КПК України, суд дійшов до висновку, що вказані захисником обставини не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта, а тому у задоволенні такого клопотання слід відмовити.

Матеріали скарги захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 на незаконну бездіяльність прокурорів у кримінальному провадженні № 62019240000001074, що призвела до порушення правил підслідності, матеріали скарги на постанову Першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_7 про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 15.06.2022, а також заперечення на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 23.06.2021 у справі № 127/15857/21 про продовження строку досудового розслідування суд вважає необхідним долучити до матеріалів справи та надати оцінку відомостям зазначеним у них в нарадчій кімнаті за наслідками розгляду кримінального провадження.

Крім того, суд вважає можливим у підготовчому судовому засіданні залишити без розгляду клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави, оскільки про це клопотав прокурор.

Окрім того, за змістом ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 17.10.2023 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді застави в розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 671000 грн, з покладенням на нього відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Наразі строк дії покладених на обвинуваченого обов`язків закінчився.

Так, строк дії обов`язків, що можуть покладатися на підозрюваного або обвинуваченого, у разі застосування неізоляційного запобіжного заходу, визначений у ч. 5 ст. 194 КПК України й становить два місяці та, у разі необхідності, може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.

Під час розгляду клопотання прокурором, окрім іншого має бути доведено, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики.

Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК).

Тому, враховуючи обґрунтування заявленого прокурором клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу шляхом покладення на нього обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, а також тієї обставини, що вказане клопотання було надано як суду, так і обвинуваченому та його захиснику вже безпосередньо під час підготовчого судового засідання, суд вважає необхідним залишити зазначене клопотання прокурора без задоволення.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що закінчення строку дії обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, що були покладені на підозрюваного, обвинуваченого відповідною ухвалою слідчого судді/суду, не припиняє сам запобіжний захід.

Вирішуючи питання щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду, суд виходить з наступного.

Так, під час підготовчого судового засідання підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, не встановлено.

З метою підготовки до судового розгляду встановлено, що угоди про примирення, визнання винуватості до суду в порядку ст. ст.468-475КПК України не надійшло. Підстав для закриття провадження згідно ст.284КПК України не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону, підстав для повернення обвинувального акта немає. Підстав для направлення обвинувального акта для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Вінницькому міському суду Вінницької області.

Відтак, суд вважає за можливе на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, призначити судовий розгляд, який здійснювати суддею одноособово (за бажанням обвинуваченого та його захисника) у відкритому судовому засіданні.

Крім того, за змістом ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Положеннями ч. 5 ст. 128 КПК України визначено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Під час досудового розслідування АТ «ОТП БАНК» було заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 про стягнення 10705817 (десять мільйонів сімсот п`ять тисяч вісімсот сімнадцять) грн 95 коп. В підготовчому судовому засіданні представник даної юридичної особи, яка є потерпілою, - адвокат ОСОБА_6 підтримав заявлений цивільний позов та просив вирішити його в межах даного кримінального провадження.

Форма і зміст поданої позовної заяви АТ «ОТП БАНК» відповідають вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства, а тому слід визнати АТ «ОТП БАНК» цивільним позивачем за позовом до ОСОБА_4 про стягнення 10705817 (десять мільйонів сімсот п`ять тисяч вісімсот сімнадцять) грн 95 коп.

Надати обвинуваченому строк для подання відзиву на позовну заяву, відповідно до вимог ч. 7 ст. 178 ЦПК України, не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 110, 128, 177, 194, 199, 291, 314-317, 337, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави залишити без розгляду на підставі заяви прокурора.

Клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу залишити без задоволення.

Клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта прокурору залишити без задоволення.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, відомості про який внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019240000001074 від 28.12.2019, призначити до судового розгляду в залі №20 Вінницького міського суду Вінницької області на 24 жовтня 2024 року о 17 год 00 хв.

Долучити до матеріалів кримінального провадження матеріали скарги захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 на незаконну бездіяльність прокурорів у кримінальному провадженні № 62019240000001074, що призвела до порушення правил підслідності та матеріали скарги на постанову Першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_7 про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 15.06.2022, а також заперечення на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 23.06.2021 у справі № 127/15857/21 про продовження строку досудового розслідування.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово, у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання для розгляду кримінального провадження викликати учасників судового провадження.

Визнати Акціонерне товариство «ОТП БАНК» цивільним позивачем за позовом до ОСОБА_4 про стягнення 10705817 (десять мільйонів сімсот п`ять тисяч вісімсот сімнадцять) грн 95 коп.

Відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України надати ОСОБА_4 строк для подачі відзиву на цивільний позов не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.

Ухвала суду є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя: