Рішення № 122549460, 24.10.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 рокуСправа №160/20458/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: 29 липня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області №047150027926 від 23.07.2024 щодо відмови позивачу у призначенні пенсії згідно з пунктом 1 частини 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати позивачу період її роботи з 01.11.2010 по 17.11.2014 рік, як стаж роботи на пільгових умовах за списком №1 і призначити пенсію на пільгових умовах згідно додатку до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме з 15.07.2024 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 15 липня 2024 року вона звернулася до Пенсійного фонду України із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Cписком №1. Позивач послалася на те, що набуття нею права на призначення згаданої пенсії підтверджується Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року, яким зміни до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо збільшення пенсійного віку, внесені Законом №213-VІІІ, були визнані неконституційними. Проте, відповідач відмовив у призначенні пільгової пенсії, у зв`язку з недосягненням пенсійного віку, посилаючись на пункт 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У зв`язку з чим, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.

06.08.2024 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

16.08.2024 через підсистему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву разом з матеріалами пенсійної справи. Відповідач проти позову заперечує. Посилається на те, що позивачу було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №1, оскільки на дату звернення за призначенням пенсії вона не досягла віку, встановленого Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Також, відповідач вказав, що незарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача з 01.11.2010 по 17.11.2014 пов`язано з тим, що надана трудова книжка не містить інформації щодо умов, в яких працювала позивачка в спірний період, не зазначено характер виконуваної роботи.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обліку в територільних органах Пенсійного фонду України не перебуває, пенсію не отримує.

15.07.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Пенсійного фонду України із заявою про призначення їй пенсії на пільгових умовах за Списком №1.

Розглянувши подані позивачем документи, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області 23.07.2024 прийняло рішення №047150027926 про відмову в призначенні позивачу пенсії. В обґрунтування відмови у призначені пенсії відповідач зазначив, що ОСОБА_1 набуде право на призначення пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №1) після досягнення 50-річного віку.

Вік заявника на момент звернення до органу пенсійного фонду становив 45 років 06 місяців; страховий стаж 36 років 01 місяць 15 днів (в тому числі додатково за повних 9 років роботи за Списком №1), пільговий стаж роботи за Списком №1 09 років 10 місяців 20 днів.

Результати розгляду документів, поданих до заяви: до страхового стажу зараховано всі періоди роботи, до пільгового стажу зараховано період роботи протягом грудня 2000 року - жовтня 2010 року, згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 14.06.2024 №253.

Вважаючи протиправним рішення від 23.07.2024 року №047150027926 про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, позивач звернулася до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Підстави призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників визначені ст. 114 Закону №1058-IV.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Аналогічні приписи містив і п. "а" ч. 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) в редакції Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII.

Проте Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII.

Відповідно до положень ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Аналогічна за змістом норма викладена у статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) встановлено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам…".

При цьому, Конституційний Суд України в пункті 4.4 Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) зазначив, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Окрім цього, слід звернути увагу на те, що у справах "Щокін проти України" (заяви №23759/03 та 37943/06, рішення від 14.10.2010) та "Серков проти України" (заява №39766/05, рішення від 07.07.2011) Європейський суд з прав людини дійшов висновку що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування; по-третє, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу "якості закону". В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

За вказаних обставин, такі обов`язкові умови для призначення пенсії на пільгових умовах як досягнення певного віку та наявність стажу роботи, мають застосовуватися в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15), виходячи з принципу правової визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого ст. 8 Конституції України. Таке застосування судом вищевказаних норм права створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.

Вищевикладене узгоджується із правовою позицією Верховного суду викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі 360/3611/20.

Отже, позивач, яка на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Cписком №1 досягла необхідного для призначення пенсії віку (45 років), а також мала відповідний страховий та пільговий стаж для призначення пенсії.

З огляду на викладене, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Миколаївській області рішення №047150027926 від 23.07.2024 щодо відмови позивачу у призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зарахування періодів роботи з 01.11.2010 по 17.11.2014 до пільгового стажу за Списком № 1.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058).

Відповідно до ч.1 ст.114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону.

Частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788) та п.3 постанови КМУ від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі Порядок №637) передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок №383).

Відповідно до п.3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Надана суду копія трудової книжки серії НОМЕР_1 містить наступні періоди роботи: запис № 8-14 вказує, що позивач у період з 01.11.2010 по 17.11.2014 працювала на посаді Машиніста крану 4 розряду у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт», професія, яка за результатами атестації робочих місць, за умовами праці має підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1.

Отже, трудова книжка позивача містить всі необхідні записи щодо роботи позивача у спірні періоди.

Суд звертає увагу, що в даному випадку, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Враховуючи, що позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні підстави їх не враховувати до пільгового стажу позивача.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання призначити пенсію за віком, суд враховує таке.

В даній справі суд дійшов висновку про те, що позивач набула право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Також, судом встановлено, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №047150027926 від 23.07.2024 є протиправним та підлягає скасуванню, а, отже, підлягає задоволенню похідна позовна вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.

В свою чергу, щодо дати з якої підлягає призначенню позивачу пенсія, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, позивачем оскаржується рішення пенсійного органу, яке було прийнято за результатом розгляду поданої заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 від 15.07.2024 року.

Відповідно до п.«а» ч.1 ст.83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку:

а) пенсії за віком та по інвалідності призначаються з дня досягнення пенсійного віку або відповідно встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності.

Крім цього суд звертає увагу, що позивач народилася 16.12.1978, а отже звертаючись до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах 15.07.2024 року, позивач втратила можливість на призначення вказаної пенсії з дня досягнення пенсійного віку.

З огляду на зазначене суд доходить висновку, що пенсія позивачу підлягає призначенню з 15.07.2024 року, а отже позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача призначити пенсію з 15.07.2024 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.1ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про задоволення позовної ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1211,20 грн. необхідно стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Керуючись ст.77, 90, 139, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №047150027926 від 23.07.2024 року щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 1 частини 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 період її роботи з 01.11.2010 по 17.11.2014 до пільгового стажу за Списком №1.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 15.07.2024.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (місцезнаходження: 54008, м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд.1, ідентифікаційний код: 13844159) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, 54008, м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд.1, ідентифікаційний код: 13844159.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя А.О. Сластьон