Рішення № 122531640, 24.10.2024, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/2171/24

2/189/710/24

РІШЕННЯ

іменем України

24.10.2024 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Степанової О.С.

при секретарі Комеристій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування поданого позову позивачка посилається на те, що згідно виконавчого напису №3144 від 21.06.2017 року, вчиненого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., ОСОБА_1 нібито має заборгованість у розмірі 19562,95 грн. на користь АТ «ПУМБ». На підставі зазначеного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Павелків Т.Л. було відкрито виконавче провадження №58708239 від 04.04.2024 року. Про вчинення виконавчого напису позивачці стало відомо від бухгалтера з її місця роботи «Відділ освіти, культури, молоді та спорту». Пред`явлена до стягнення сума в розмірі 19562,95 грн. не є безспірною заборгованістю. При вчиненні виконавчого напису нотаріус не переконався у передбаченому законом порядку у правомірності вимог кредитора, безспірності сум, що підлягають стягненню. В зв`язку з чим, позивачка просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 невиплачених в строк грошових коштів на користь АТ «ПУМБ» у розмірі 19562,95 грн.; стягнути з АТ «ПУМБ» на користь держави судовий збір.

Розгляд справи здійснювався на підставі ст. ст. 274, 279 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивачка ОСОБА_1 подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на електронну адресу суду надіслав заяву про визнання позовних вимог, в якій просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню; в порядку ч.1 ст.142 ЦПК України стягнути з відповідача 50% від суми судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову; долучити до матеріалів справи копії документів, на підставі яких було отримано право вимоги стягнення боргу з ОСОБА_1 ; розглянути справу без участі представника Банку за наявними у справі матеріалами.

Треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. та Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.06.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №3144 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка є боржником за Кредитним договором №GP-4842379 від 30.07.2013 року, укладеним з ПАТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником всіх прав та зобов`язань якого є ПАТ «ПУМБ», на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованість за Кредитним договором №GP-4842379 від 30.07.2013 року. Строк платежу за Кредитним договором №GP-4842379 від 30.07.2013 року настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 09.06.2016 року по 09.06.2017 року; сума заборгованості складає 18962,95 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 14802,63 грн.; прострочена заборгованість за комісією 4159,84 грн.; прострочена заборгованість за процентами 0,48 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плати із стягувача ПАТ «ПУМБ» в розмірі 600,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» складає 19562,95 грн. (а.с.32).

Відповідно до статті 88Закону України«Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

При цьому ст.50Закону України«Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 ЗУ «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліку документів за якими стягнення проводиться у безспірному порядку.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, ст.50,87,88ЗУ «Пронотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88Закону України«Про нотаріат» у такому спорі необхідно перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду №201/11696/16-ц від 10 квітня 2019 року .

Згідно з п. 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерстваюстиції України№ 296/5від 22лютого 2012року в редакції, чинній на час вчинення виконавчого напису, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

Відповідно до п. 1-1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, нотаріусу, окрім іншого, повинні бути надані оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання.

При вчиненні Напису приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу посилається на ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункт 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. №1172, але при цьому у розпорядженні нотаріуса були відсутні необхідні для стягнення заборгованості у безспірному порядку: оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмовоївимоги про усунення порушення виконання зобов`язання та підтверджують отриманням ним даної вимоги.

Так, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 будь-яких претензій чи заяв, а також вимог про наявність заборгованості та погашення боргу від АТ «ПУМБ» чи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу не отримувала. ОСОБА_1 не була проінформована про існування заборгованості та її розмір, чим була позбавлена права оскаржити вимогу у судовому порядку або виставити письмове заперечення банку чи нотаріусу.

Нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

За таких обставин, між сторонами існував та існує не вирішений спір щодо наявної заборгованості. Зазначене спростовує безспірність заборгованості боржника (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постановах від 4 березня 2015 року в справі № 6-27цс15, від 11 березня 2015 року в справі № 6-141цс14).

У зв`язку з наведеним, заборгованість по кредиту має спірний характер, а виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №3144, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 21.06.2017 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ», необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, суд враховує заяву представника відповідача про визнання позовних вимог.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь - якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи наведене вище, а також те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, відповідно до ч. 6 ст. 141, ч. 1 ст. 142 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 605,60 грн. (50% від суми 1211,20 грн.) та 302,80 грн. (50% від суми 605,60 грн.) судового збору за заяву про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.2-5,76-81,141,263-265,274-279 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 21.06.2017 року, зареєстрований в реєстрі за №3144 щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованості в сумі 19562,95 грн. (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот шістдесят дві гривні дев`яносто п`ять копійок) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», код ЄДРПОУ 14282829.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», код ЄДРПОУ 14282829 (м. Київ, вул. Андріївська, буд.4) на користь держави судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви у сумі 605,60 грн. та за заяву про забезпечення позову в сумі 302,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.С. Степанова

24.10.2024