Ухвала суду № 122501726, 23.10.2024, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Справа № 632/2030/23 провадження № 1-в/632/236/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року м. Златопіль

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні поданняня Лозівського РВ № 2 філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області про звільнення засудженої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Вільшанка Губкінського району Бєлгородської області РФ, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , від призначеного покарання за вироком Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 07 лютого 2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння, -

В С Т А Н О В И В:

Лозівський РВ№ 2філії ДУ«Центр пробації»в Харківськійобласті звернувсядо Первомайськогоміськрайонного судуХарківської областіз поданням про звільнення засудженої ОСОБА_3 , від призначеного покарання за вироком Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 07 лютого 2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння,відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року (далі за текстом Закон № 3886-ІХ).

Прокурор надав суду заяву про розгляд справи без його участі, у зв`язку із зайнятістю в іншому кримінальному провадженні.

Від представника Лозівського РВ № 2 філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області надійшла заява про розгляд справи без їх участі, на задоволенні подання наполягають.

Від засудженої ОСОБА_3 надішла заява про розгляд справи без її участі.

Згідно з ч. 5 ст. 539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Перевіривши доводи клопотання, дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд доходить подальшого висновку.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

09 серпня 2024 набрав року чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».

Відповідно до вказаного Закону № 3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями частини 1 статті 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частина 6 статті 3 КК України).

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.

Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.

Судовим розглядом встановлено, що вироком Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 07 лютого 2024 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 05 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 01 рік.

Станом на01січня 2023року прожитковиймінімум дляпрацездатних осібстановив -2684 грн.

Вироком Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 07 лютого 2024 року ОСОБА_3 засуджена за ч. 4 ст. 185 КК України за вчинення кримінальних правопорушень:

- 22 червня 2023 року, чим завдано матеріальної шкоди на суму 513 грн. 01 коп., що станом на день вчинення крадіжки складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (менше 2684 грн.);

- 24 червня 2023 року, чим завдано матеріальної шкоди на суму 1201 грн. 86 коп., що станом на день вчинення крадіжки складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (менше 2684 грн.).

Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 4 КК України).

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).

Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.

Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 0306/7567/12, згідно з якими «за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності».

Крім того, вказані висновки суду узгоджуються з висновками постанови Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 278/1566/21 від 07 жовтня 2024 року, закон № 3886?IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.

Зміни, внесені Законом № 3886?IX, мають зворотну дію в часі.

У ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.

Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинності Законом № 3886?IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.

Таким чином, кримінальні правопорушення, за вчинення яких ОСОБА_3 була засуджена вироком Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 07 лютого 2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України, наразі не можуть вважатися кримінально караним правопорушеннями, оскільки вартість майна не перевищує граничної вартості майна, за заволодіння яким наразі передбачено саме кримінальну відповідальність 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Частиною 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

У зв`язкуіз зазначеним,оскільки кримінальнакараність діянь,за вчиненняяких засуджено ОСОБА_3 ,усунута,суд доходитьдовисновку проте,що напідставі ч.2ст.74КК України ОСОБА_3 необхідно звільнитивід призначеногопокарання завироком Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 07 лютого 2024 року.

На підставі викладеного, керуючись вимогами Закону України № 3886-IX від 18.07.2024, ч. 1, ч. 3 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст. ст. 372, 376, 537, 539 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Подання Лозівського РВ № 2 філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області про звільнення засудженої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за вироком Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 07 лютого 2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння - задовольнити.

На підставіч.2ст.74КК Українизвільнити засуджену ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за вироком Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 07 лютого 2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Первомайський міськрайонний суд Харківської області, а засудженим протягом того ж строку з дня отримання копії ухвали.

Суддя:ОСОБА_1