Постанова № 1225007, 19.12.2007, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

19.12.07 Справа№ 18/308А

Господарський суд Львівської області в складі

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

при секретарі судового засідання Колтун Ю.М.

у відкритому судовому засіданні в м.Львові

розглянувши справу за позовом

Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Кам‘янка-Бузькому районі

до

Комунального підприємства (КП) „Кам‘янкаводоканал”

про

стягнення податкового боргу

з участю представників сторін:

від позивача: Квасниця Н.Б. –завідувач юридичного сектору (довіреність за №1/10-0 від 15.05.2007 року);

Романів А.І. –перший заступник (довіреність за №31/10-0 від 01.11.2007 року);

від відповідача: Андрушків С.Є. –представник (довіреність від 24.06.2007 року),

В С Т А Н О В И В :

що ДПІ у Кам‘янка-Бузькому районі звернулася до господарського суду з позовом про стягнення з КП„Кам‘янкаводоканал” податкового боргу на суму 395243,238 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач належним чином не виконує вимоги чинного законодавства щодо сплати податкового боргу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з тих самих міркувань, просить позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засідання проти позову заперечив в частині стягнення земельного податку за 2002-2004 роки, у зв‘язку з тим, що дана сума була стягнута на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 18.10.2004 року у справі за №5/2027-23/214.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

КП „Кам‘янкаводоканал” зареєстроване Кам‘янка-Бузькою районною державною адміністрацією Львівської області 25.01.1994 року, підтвердженням чого є Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 25.07.2007 року.

Як платник податків позивач взятий на облік ДПІ у Кам‘янка-Бузькому Львівської області 09.02.1994 року, що підтверджується Довідкою позивача за №58/29-0 від 04.10.2007 року.

Податковий борг підприємства становить 395243, 28 коп..

Даний податковий борг виник із заборгованості:

- по сплаті податкового зобов‘язання з податку на додану вартість –289815,40 грн., що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість за січень 2005 року на суму 7928,00 грн.(рядок 20), за лютий 2005 року на суму 11227,00 грн.(рядок 20), за березень 2005 року на суму 6417,00 грн.(рядок 20), за квітень 2005 року на суму 8300,00 грн.(рядок 20), за травень 2005 року на суму 7141,00 грн.(рядок 20), за червень 2005 року на суму 9326,00 грн.(рядок 20), за липень 2007 року на суму 9495,00 грн.(рядок 20), за листопад 2005 року на суму 12411,00 грн.(рядок 20), за січень 2006 року на суму 1684,00 грн.(рядок 20), за лютий 2006 року на суму 6779,00 грн.(рядок 20), за березень 2006 року на суму 6521,00 грн.(рядок 20), за квітень 2006 року на суму 7271,00 грн.(рядок 20), за листопад 2006 року на суму 7540,00 грн.(рядок 20), за грудень 2006 року на суму 10127,00 грн.(рядок 20), за січень 2007 року на суму 6983,00 грн.(рядок 20), за лютий 2007 року на суму 11650,00 грн.(рядок 20), за березень 2007 року на суму 13371,00 грн.(рядок 20), за квітень 2007 року на суму 12160,00 грн.(рядок 20), за травень 2007 року на суму 11433,00 грн.(рядок 20), за червень 2007 року на суму 14292,00 грн.(рядок 20), за липень 2007 року на суму 13180,00 грн.(рядок 20), а також податковими повідомленнями-рішеннями за №0000151502/0 від 25.01.2007 року на суму 1690,40 грн. та № 0000141502/0 від 25.01.2007 року на суму 62472,78 грн., в тому числі пеня –84883,61 грн..

- по сплаті земельного податку на суму 103715,38 грн., що підтверджується податковими розрахунками земельного податку за 2002 рік на суму 117052,43 грн., за 2003 рік на суму 17052,43 грн., за 2004 рік на суму 17054,83 грн., за 2005 рік на суму 17054,83 грн., за 2006 рік на суму 17450,11 грн., за 2007 рік на суму 17134,96 грн. а також податковими повідомленнями-рішеннями за №0001591503/0 від 11.09.2006 року на суму 1955,39 грн., в тому числі пеня –11766,19 грн.;

- по сплаті суми, що підлягає внесенню до державного бюджету у зв‘язку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці –1712,50 грн., що підтверджується розрахунками сум, що підлягають внесенню до бюджету, за липень 2007 року на суму 1670,00 грн., за серпень 2007 року на суму 185,00 грн.

У відповідності до п.1.2 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ, з наступними змінами та доповненнями, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до підп.5.2.1. п.5.2. ст.5 даного Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно п.5.1.ст.5 згаданого Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Податковим боргом (недоїмкою), у відповідності до п.1.3 ст.1 цього ж Закону вважається, податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

На вимогу господарського суду відповідач не подав доказів, які б свідчили про те, що ним, вказані у податкових повідомленнях-рішеннях суми податкових зобов‘язань, узгоджувались в адміністративному чи судовому порядку, а тому, з врахуванням згаданих норм та обставин справи згадані податкові зобов‘язання дійсно є податковим боргом.

ДПІ у Кам‘янка-Бузькому районі Львівської області на адресу відповідача направила першу податкову вимогу за №1/21 від 11.10.2001 року на суму 51657 грн. 65 коп., яка була вручена уповноваженій особі відповідача.

Враховуючи те, що відповідач не сплатив у строк 30 днів, визначений підп. „б” підп.6.2.3 п.6.2 ст.6 цього ж Закону, у повному обсязі суму податкового боргу органом державної податкової інспекції було направлено платнику податків другу податкову вимогу за №2/170 від 26.11.2001 року на суму 12426 грн. 66 коп.

Посилання представника відповідача на рішення Господарського суду Львівської області у справі за №5/2027-23/214 від 18.10.2004 року судом беруться до уваги, з врахуванням того, що як вбачається зі змісту згаданого рішення сума земельного податку за 2002-2004 рік в розмірі 46994 грн. 33 коп. стягнута в користь держави.

У відповідності до вимог ст.20 Закону України „Про систему оподаткування”, контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов‘язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст.4 Закону України „Про систему оподаткування” платниками податків, зборів є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законами України покладено обов‘язок сплачувати податки і збори (обов‘язкові платежі).

Відповідно до ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” одним із обов‘язків платників податків є обов‘язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов‘язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Згідно частин 1 підп.10.1.1 п.10.1 ст.10 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Частиною 2 цього ж підпункту передбачено, що стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.

У відповідності до вимог підп.3.1.1 п.3.1 ст.3 даного Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про обгрунтованість та підставність позовних вимог в частині стягнення 348248 грн. 95 коп. і вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню. В іншій частині провадження у справі належить закрити на підставі п.4 ч.1 ст.157 КАС України, оскільки в матеріалах справи наявне рішення суду між тими самими сторонами і з того ж самого спору.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, зокрема, частин 2 та 3, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, п.4 ч.1 ст.157, ст.ст.160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства „Кам‘янкаводоканал”, (код ЗКПО 20794427), що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Кам‘янка-Бузька, вул. Незалежності, 34, в користь державного бюджету 348248 грн. 95 коп. податкового боргу.

3. В іншій частині провадження у справі закрити.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

5. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя