Рішення № 122489631, 22.10.2024, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/5827/23

н/п 2/766/1550/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Іванцової Н.К.,

за участю секретаря Березняк А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Представник Акціонерного товариства«Кредобанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.01.2022 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №CL-347039, за яким банк надає позичальнику кредит у сумі 250000,00 грн. до 11.01.2027 року на поточні потреби. Банк виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі. Відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого станом на 12.06.2023 року утворилась заборгованість у розмірі 365264,56 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредита248587,72 грн., заборгованості за відсотками 116676,84 грн. У зв`язку з чим позивач просить задовольнити позов, стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, судові витрати та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 16.10.2023 року відкрито провадження за справою та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Херсонського міського суду від 30.11.2023 року провадження усправі запозовною заявою Акціонерного товариства «КредоБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - зупинено до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

Ухвалою Херсонського міського суду від 13.09.2024 року провадження усправі запозовною заявою Акціонерного товариства «КредоБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - поновлено.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву в якій позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Через систему «Електронний суд» надав клопотання про розгляд справи у його відсутність, оскільки далеко знаходиться та не зможе бути присутнім у судовому засіданні. Зазначив, що у зв`язку з агресією і повномасштабним вторгненням РФ у нього змінились джерела доходу, для нього це форс мажор і інші обставини, ніж коли він брав кредит, тому до кінця військового стану він не в змозі задовольнити вимоги сторони позивача.

Зважаючи на те, що сторони за справою в судове засідання не з`явились, відповідно до частини 2 статті 247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Згідно ст.12ч.3ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Судом встановлено, що 12.01.2022 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №CL-347039.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору банк зобов`язується надати у власність позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування ними, комісії та інші платежі, передбачені цим договором.

Згідно з пунктами 2.1, 2.4 кредитного договору банк видає Позичальнику кредит у сумі 250000,00 грн. до 11.01.2027 року на поточні потреби.

Відповідно до пункту 4.1 Кредитного договору за користування Кредитом Позивальник сплачує Банку відсотки за процентною ставкою 35 % річних.

Пунктом 6.1 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і строки (терміни), передбачені цим договором та додатками до нього.

АТ «Кредобанк» свої зобов`язання за договором виконали в повному обсязі, проте відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого станом на 12.06.2023 року утворилась заборгованість у розмірі 365264,56 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредита248587,72 грн., заборгованості за відсотками 116676,84 грн.

У відповідності дост.526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаногоКодексу.

Стаття 610 ЦК Українипередбачає, що порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно дост. 1048 цього Кодексу.

Частиною 1статті 1054 ЦК Українипередбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідачем не надано належних та достатніх доказів, у розумінні статей 77,80 ЦПК України, щодо неможливості своєчасного виконання зобов`язання внаслідок форс-мажорних обставин. Самі по собі обставини, на які посилається відповідач у доводах заяви, у контексті вищезазначених приписів Закону, не можуть бути безумовною підставою для звільнення його від виконання обов`язків щодо сплати кредитних коштів.

Доказів відсутності у відповідача джерел доходу та відсутності можливості належним чином виконати зобов`язання, матеріали справи в собі не містять.

Доказів щодо неправильності складеного Банком розрахунку заборгованості за кредитним договором відповідачем або його представником, до суду не надано. Інший розрахунок заборгованості, суду не представлено. Інші доводи відповідача не спростовують законність вимог позивача, які підтверджені належними доказами.

Отже, виходячи з таких встановлених принципів цивільного судочинства, як змагальність та диспозитивність, що передбачені ст.12,13 ЦПК України, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами, суд, оцінюючи докази окремо кожний та в їх сукупності,приходить до висновку про належність та допустимість представленого Банком на обґрунтування вимог розрахунку заборгованості.

Питання розподілу судових витрат у частині витрат по сплаті судового збору слід вирішити відповідно до положеньст. 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого, враховуючи що позов задоволено повністю, - суд дійшов висновку, що судові витрати, що складаються з судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 5478,97грн., слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представник позивача,заявляючи вимогупро стягненняз відповідачавитрат напрофесійну правничудопомогу,на підтвердженняцих обставиннадав суду:договір пронадання правовоїдопомоги №б/н,укладений 11.02.2019року міжАТ «Кредобанк»,в особізаступника Головиправління АдамаСвірського таАдвокатським об`єднанням«Бізнес іПраво»,в особідиректора Король-ЄгоровоїЄвгенії Володимирівни, а саме його першу сторінку (де визначено терміни) та останню (підписи сторін), зі змісту яких суд не встановив обставин щодо розміру обумовлених судових витрат та їх розрахунку. Також суду надана копія довіреності №12783 від АТ «Кредобанк», якою уповноважено адвоката Павленка С.В. представляти інтереси банку, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я ОСОБА_2 .

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 , який діяв в інтересах АТ «Кредобанк» та звернуся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, перебуває в трудових відносинах з АО «Бізнес і право», з яким 11 лютого 2019 року АТ «Кредобанк» уклало договір про надання правової допомоги та на який сторона позивача посилається, як на підставу для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правову допомогу.

Будь-яких інших документів, зокрема договорів, актів виконаних робіт до договорів, рахунків про сплату коштів, тощо, суду не надано.

Отже суд не вбачає підстав до стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.11,14,16,526,530,611,615,1050,1054,1055 ЦК України, ст.141, 258,259,264-265,280-282 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (місцезнаходження: м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, ЄДРПОУ 09807862) заборгованість за кредитним договором №CL-347039 від 12.01.2022 року у розмірі 365264 (триста шістдесят п`ять тисяч двісті шістдесят чотири) гривні 56(п`ятдесят шість) копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредита248587,72 грн., заборгованості за відсотками 116676,84 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (місцезнаходження: м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, ЄДРПОУ 09807862) судовий збір в розмірі 5478 (п`ять тисяч чотириста сімдесят вісім) гривень 97 (дев`яносто сім) копійок.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.К.Іванцова