Рішення № 122473649, 17.10.2024, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 542/1657/24

провадження № 2/542/488/24

17 жовтня 2024 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Кашуби М.І.,

за участю секретаря судового засідання - Журавель О.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Нові Санжари цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу,

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач ОСОБА_2 , є споживачем природного газу та перебуває у договірних відносинах з АТ «ПОЛТАВАГАЗ». На даного абонента відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 та присвоєно персональний ЕІС-код № 56XM26H20700578U для здійснення оплати. Споживач не сплачує за надані послуги з розподілу природного газу. Станом на 10 вересня 2024 року сума боргу становить 3800,82 грн з яких 362,11 грн сума основного боргу, 118,81 грн інфляційні витрати, 59,90 грн 3% річних.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 24.09.2024 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Представник позивача у судовому засіданні пояснення надав аналогічні, викладеним у позовній заяві та просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, вказав, що газомережа, яка йде до будинку відповідача не знаходиться у володінні АТ «Полтавагаз». Зазначив, що позивач не будував газопровід та незаконно його привласнив. При цьому, здійснює незаконне нарахування плати за послугу. Зауважив, що коли він підписував анкету-заяву, її зміст не читав. В свою чергу, працівники АТ «Полтавагаз» не розтлумачили йому наслідки підписання цього документа. Вказав, що зважаючи на не, які особи є кінцевими бенефіціарами позивача, він не має бажання сплачувати грошові кошти на рахунки АТ «Полтавагаз». Натомість пояснив, що готовий сплатити суму коштів, вказану у позові на рахунок ЗСУ.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу, визначає Закон України «Про ринок природного газу».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» побутовий споживач це фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу (Закон України «Про ринок природного газу»).

27 листопада 2015 року набрали чинності Правила постачання природного газу, затверджені Постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496, та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827, а також Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року за № 2494, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824.

За нормами статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, зокрема, послуги з постачання та розподілу природного газу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, зокрема споживачі (індивідуальні та колективні); виконавці комунальних послуг. Згідно з п. 1 ч. 2 цієї статті - виконавцями комунальних послуг, зокрема, послуг з постачання та розподілу природного газу є постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача.

За змістом пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу», за договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу є публічним.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору (п.4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ).

Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ).

Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному розділом VI Кодексу ГРМ.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.3, 1.4 Розділу І Типового договору розподілу природного газу (у відповідній редакції на час виникнення спірних відносин), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2498, Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір) є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Послуга з розподілу природного газу - послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи в межах приєднаної потужності його об`єкта і розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача.

Згідно з Розділом ІІ Типового договору розподілу природного газу за цим Договором Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором. Обов`язковою умовою надання Споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у Споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ.

Судом встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 05.06.2024, одним із видів діяльності АТ «Полтавагаз» є розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи (а.с. 14).

Відповідач ОСОБА_2 є побутовим споживачем природного газу за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , розподіл якого здійснюється ПАТ «Полтавагаз» на підставі договору приєднання.

Так, судом зазначалось, що фактом приєднання до договору є, зокрема, споживання природного газу, та/ або сплата рахунку Оператора ГРМ.

До матеріалів справи позивачем надано докази на підтвердження факту споживання відповідачем природного газу, а відтак і отримання послуг на його постачання ( а.с. 21-22).

Крім того, матеріали справи містять також підписану відповідачем заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу від 29.11.2021 (а.с. 19).

При цьому, твердження відповідача в судовому засіданні про те, що він не читав заяву-приєднання під час її підписання не спростовують факт споживання відповідачем природного газу за вказаною у заяві-приєднанні адресою. Більше того, факт споживання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 підтвердив в судовому засіданні сам відповідач.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, а також керуючись вищезазначеними положеннями закону, суд вважає підтвердженим факт приєднання відповідача до умов Типового договору розподілу природного газу та існування договірних відносин між сторонами у справі з приводу надання послуг з розподілу природного газу, які регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про ринок природного газу» та Цивільним кодексом України.

Тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 приєднався до умов Типового договору розподілу природного газу, отримував послуги з розподілу природного газу, проте обов`язок щодо оплати цих послуг не виконав, оплату в повному обсязі не здійснював.

Так, з даних картки споживача ОСОБА_2 вбачається, що відповідач споживав природний газ в період з січня 2018 року по серпень 2024 року у зазначених обсягах (а.с. 21).

Відповідно до картки абонента ОСОБА_2 , О/Р НОМЕР_1 , код ЕІС: 56XM26H20700578U, адреса: АДРЕСА_1 , станом на 31 серпня 2024 року має заборгованість за послуги із розподілу природного газу, яка становить 3800,82 грн з яких 3622,11 грн сума основного боргу, 118,81 грн інфляційні втрати, 59,90 грн 3% річних (а.с. 20, 23).

Відповідний розрахунок вартості розподілу природного газу за адресою споживача по особовому рахунку № НОМЕР_1 станом на серпень 2024 року здійснено позивачем, який в суду не викликає сумнів. Водночас, відповідач зазначеного розрахунку не спростував та свого контррозрахунку не навів.

При цьому матеріали справи не містять документів, які б підтверджували те, що ОСОБА_2 не є споживачем природного газу, що у спірний період природний газ не постачався до будинку відповідача або постачався іншим постачальником, з яким відповідач уклав відповідний договір і послуги якого сплачував, відсутні відомості про звернення відповідача до позивача із заявами про відключення від споживання природного газу.

Досліджені судом докази та встановлені на їх підставі обставини справи в повній мірі спростовують доводи відповідача про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Водночас, у контексті оцінки доводів сторін суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів учасників справи, суд вважає, що ключові аргументи доводів сторін отримали достатню оцінку.

На підставі викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню та заборгованість за послуги з розподілу природного газу в розмірі 3800,82 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 78-80, 258, 268, 352 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_2 про стягненнязаборгованості запослуги зрозподілу природногогазу - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» заборгованість за послуги з розподілу природного газу, інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 3800,82 грн (три тисячі вісімсот грн вісімдесят дві коп) на номер розрахункового рахунку НОМЕР_3 в ПАТ «МТБ Банк», код ЄДРПОУ 03351912.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

позивач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», місцезнаходження: вул. Володимира Козака, буд. 2 А, м. Полтава, Полтавська область, 36000;

відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Кашуба М.І.

Повне рішення складено 22 жовтня 2024 року.