Ухвала суду № 122468613, 22.10.2024, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №: 478/637/23 пров.№6/478/31/2024

У х в а л а

І м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2024 року. Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:

головуючого судді Томашевського О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Григоренко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду с-ща. Казанка заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні відкритому на підставі виконавчого листа №478/637/23, -

В с т а н о в и в:

ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Казанківського районного суду Миколаївської області з заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні відкритому на підставі виконавчого листа №478/637/23.

Заяву обґрунтовує тим, що на виконанні у приватного виконавця Довгань В.В. перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 478/637/23, виданого Казанківським районним судом Миколаївської області щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райфайзен Банк» заборгованості за кредитним договором № 010/0251/82/91877951 від 22 липня 2019 року.

24 липня 2024 року між АТ «Райфайзен Банк» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-72, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 010/0251/82/91877951 від 22.07.2019 року, укладеним між АТ «Райфайзен Банк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів».

В зв`язку з наведеним, заявник ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» просить замінити стягувача - АТ «Райфайзен Банк» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 478/637/23, виданого Казанківським районним судом Миколаївської області, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райфайзен Банк» заборгованості за кредитним договором № 010/0251/82/91877951 від 22 липня 2019 року, на його правонаступника - ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30. Реквізити IBAN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк»).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Томашевського О.О.

Представник заявника в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, згідно поданої заяви просила справу розглядати без її участі.

Представник стягувача в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, згідно поданої заяви просила справу розглядати без її участі.

Приватний виконавець Довгань В.В. в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились, відповідно до частини 2статті 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить такого висновку.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.

За пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

Згідно з частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) таке зобов`язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

За вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» в разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (частина перша статті 512 ЦК України).

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Верховний Суд у постановах від 20 лютого 2019 року у справі № 910/16109/14 та 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16 зробив висновок, що відсутність доказів на підтвердження обставин здійснення повної оплати за договором відступлення на час або після його укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання заявником своїх зобов`язань за договором, є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником у цій справі, з огляду на положення пункту 2 договору відступлення права вимоги.

На необхідність перевірки доводів перерахування коштів на виконання умов договору про відступлення права вимоги також посилався Верховний Суд у постановах від 29 вересня 2021 року у справі № 2-879/11, (провадження № 61-10005св21), від 03 листопада 2021 року у справі № 301/2368/14-ц (провадження № 61-11546св21) з огляду на умови такого договору, зокрема щодо набуття новим кредитором права вимоги до боржника після здійснення оплати за вказаним договором.

Такий правовий висновок підтверджено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 346/1305/19, провадження № 14-181цс20.

Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття права вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Подібні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 143/1269/17 (провадження № 61-5383св22), від 06 вересня 2023 року у справі № 466/3066/13-ц (провадження № 61-785св23), від 26 січня 2022 року у справі № 637/590/16-ц (провадження № 61-15865св21).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Як вбачається з п.2.1 Договору про відступлення права вимоги №114/2-72 від 24.07.2024 року, на умовах, встановлених цим Договором та відповідно до ст.ст. 512-519 ЦК України, Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні Первісному кредитору Права вимоги до Боржників, які вказані в Реєстрі боржників (портфель заборгованості). Перелік Кредитних договорів, боржників, розрахунок сум заборгованості боржника на дату підписання Договору зазначені в Додатку 1 до Договору, що є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п.2.2. Договору про відступлення права вимоги №114/2-72 від 24.07.2024, відступлення Новому кредитору зазначених у Попередньому реєстрі боржників (Додаток №1 до Договору) Прав вимоги відбувається за умови виконання новим кредитором п.3.2 Договору та з моменту підписання сторонами Реєстру боржників, складених за формою, наведеною в Додатку №2 до Договору.

Проте, матеріали справи не містять та заявником не надано до суду належних та достатніх доказів обставин здійснення повної оплати за договором відступлення права вимоги на час або після його укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» своїх зобов`язань за Договором про відступлення права вимоги №114/2-72 від 24.07.2024 та, відповідно, переходу до нього права вимоги, зокрема до ОСОБА_1 .

Крім того, заявником не надано Договору про відступлення права вимоги №114/2-72 від 24.07.2024 у повній редакції, оскільки вбачається, що частина тексту договору про відступлення права вимоги взагалі відсутня (заявником надано частину 2 договору та одразу п.5.2), відсутня інформація в якій сумі відбулось відступлення прав вимоги за Договором, а тому суд позбавлений можливості в повному обсязі ознайомитись з текстом Договору та перевірити його достовірність.

Наведені обставини є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому листі правонаступником у цій справі.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 910/16109/14, від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16, від 06 вересня 2023 року у справі № 466/3066/13-ц (провадження № 61-785св23).

Також, в ході судового засідання не знайшло свого доказового підтвердження посилання заявника на відкриття виконавчого провадження за заборгованістю ОСОБА_1 , яка виникла саме за кредитним договором № 010/0251/82/91877951 від 22 липня 2019 року укладеного з АТ «Райфайзен Банк», а не будь-якими іншими зобов`язаннями боржника.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що заявником не надало доказів переходу права вимоги до ОСОБА_1 , як і доказів відкриття виконавчого провадження за вимогами до ОСОБА_1 , які виникли саме на підставі кредитного договору № 010/0251/82/91877951 від 22 липня 2019 року, у зв`язку з чим заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 76, 77, 78, 81, 442 ЦПК України, суд, -

постановив:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», про заміну сторони виконавчого провадження -відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом 15 днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлений 22 жовтня 2024 року.

Суддя Казанківського районного суду

Миколаївської області О.О. Томашевський