Рішення № 122464932, 22.10.2024, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1502/24

провадження № 2/136/364/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 жовтня 2024 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Присяжного О.І.

за участю секретаря судового засідання Мельник В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, позовну заяву Органу опіки та піклування Липовецької міської ради, в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи.

Орган опіки та піклування Липовецької міської ради звернувся до суду в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 (далі позивач) із вищевказаним позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) у якому просять:

- позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно з дня подання позовної заяви та до досягнення повноліття.

Підставність вимог позивач обґрунтовує тим, що відповідач, як батько ОСОБА_1 більше 15 років ніякої участі у вихованні та утриманні дитини не брав, не турбувався про фізичний та духовний стан дитини, не цікавився його здоров`ям навчанням, не спілкувався з сином, не виявляв інтересу до його внутрішнього світу.

Поведінка відповідача свідчить про ухилення від виховання дитини та виконання покладених на нього законодавством обов`язків, що стало підставою звернення до суду із даним позовом.

Відповідач, у відповідності до статтей 174,178 ЦПК України, не скористався своїм процесуальним правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 15.08.2024 було відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

На виконання вимог статті 187 ЦПК України суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

За наслідками отриманої судом інформації з Єдиного державного демографічного реєстру, Липовецької міської ради, Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України у Вінницькій області встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача ОСОБА_2 не представилось можливості.

Відповідно до частини одинадцятої статті 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Ухвалою суду від 11.10.2024 було долучено до матеріалів справи рішення виконавчого комітету Липовецької міської ради від 21.08.2024 № 197 "Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 " та повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00047426692 від 11.10.2024, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання Орган опіки та піклування Липовецької міської ради та ОСОБА_1 , Служба у справах дітей Липовецької міської ради не з`явились, подали до суду клопотання про розгляд справи у їх відсутність, заявлені вимоги підтримали, надали свою згоду на ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач,будучи повідомлениму встановленомузаконом порядкупро часі місцерозгляду справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, в судове засідання не з`явився, заяв про відкладення розгляду справи або розгляд справи у його відсутність до суду не подав, про причини неявки суд не повідомив.

У зв`язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності сторін спору на підставі наявних у справі доказів відповідно до частин четвертої статті 223 та статті 280 ЦПК України, про що було постановлено ухвалу 22.10.2024.

Відповідно до положень частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, встановив, що згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 6) та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00047426692 від 11.10.2024 (а.с. 45-46) батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 10).

Відповідно до довідки виданої Липовецькою міською радою № 362 від 23.07.2024 (а.с. 11) судом встановлено, що ОСОБА_1 , 2006 року народження, зареєстрований та проживає в будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 . Його батько ОСОБА_2 на території с. Росоша Липовецької міської ради не зареєстрований та довгий час не проживає (протягом 15 років), його місце знаходження не відоме.

З довідки Росошанської амбулаторії загальної практики сімейної медицини № 612 від 30.07.2024 (а.с. 12) судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за медичною допомогою при захворюваннях та з метою профілактичних оглядів, щеплень звертався у супроводі матері ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки Росошанського ліцею Липовецької міської ради Вінницької області від 30.07.2024 № 37 (а.с. 13) ОСОБА_1 навчався в даному навчальному закладі з 01.09.2012 по 31.05.2023 року. Батько, ОСОБА_2 , за період навчання в закладі, з класним керівником, вчителями, відносно навчання і виховання дитини не спілкувався, батьківські збори та позакласні заходи не відвідував.

Дослідивши Акт обстеження умов проживання від 30.07.2024 (а.с. 14) складений головними спеціалістами служби у справах дітей Липовецької міської ради ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , фахівця з соціальної роботи КП «ЦНСП» ОСОБА_6 встановлено, що ОСОБА_1 проживає з дідом і бабою (батьками матері), а також з рідною сестрою та двома рідними братами, за адресою АДРЕСА_1 , умови проживання сімї задовільні,діти мають облаштовані спальні місця, з постільною білизною. Діти забезпечені сезонним одягом та взуттям, засобами та предметами особистої гігієни. Встановлено, що батько ОСОБА_2 близько 16 років тому виїхав в росію. Весь час з дітьми та дружиною не спілкувався, ніякої допомоги не надавав.

Відповідно до статті 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Статтею 166 СК України встановлено, що одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до частини третьоїстатті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до частини першоїстатті 164 СК Українимати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення пункту 2 частини першоїстатті 164 СК Українидозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Частиною четвертоюстатті 19 СК Українивизначено, що при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 19 СК Україниорган опіки і піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було предметом розгляду Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Липовецької міської ради, за наслідками якого було складено висновок 21.08.2024 № 197, відповідно до якого визнано за доцільне позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав стосовно його неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 26-28).

Суд, оцінивши усі зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку, що обставини наведені позивачем у позовній заяві доведені належними, допустимими та достовірними доказами, а їх зв`язок у сукупності є достатнім на підтвердження факту ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

За таких обставин, суд вважає, що достатні усі правові підстави для застосування крайнього заходу впливу до відповідача шляхом позбавлення його батьківських прав, який відповідає інтересам дитини,отож позов підлягає до задоволення.

Наведене узгоджується і з приписами викладеними в частині четвертій статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» де передбачено, що позбавлення батьківських прав не звільняє від обов`язку утримувати дитину.

Зі змістустатті180СКУкраїнивбачається,що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен врахувати обставини визначені частиною першою статті 182 СК України.

Відповідно до частини другої статті 182 СК України, передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Визначаючись із розміром аліментів, які слід присудити із відповідача на користь дитини, суд виходить із якнайкращого для забезпечення її гармонійного розвитку з урахуванням обставин, передбачених статтею 182 СК України та обставин встановлених у судовому засіданні.

Відповідач не надав на пропозицію суду викладену в ухвалі від 15.08.2024 жодних заперечень проти обставин зазначених у позові.

Суд враховує, що відповідач є особою працездатного віку, при цьому відомості про наявність інших аліментних зобов`язань чи про поганий стан здоров`я відповідача матеріали справи не містять, а відповідачем не було надано жодних доказів.

Ураховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання дитини у виді частки від заробітку доходу щомісячно, що становить 1/4 частки, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З огляду на викладене суд задовольняє позов у повному обсязі.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до Глави 8 ЦПК України.

Керуючись ст.ст 164, 166, 180-184, 191 СК України, ст. 2, 12, 13, 259, 263, 268, 280, 281, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Органу опіки та піклування Липовецької міської ради, в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про позбавлення батьківських прав, - задовольнити у повному обсязі.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав стосовно його сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову 02.08.2024 і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно допункту 1частини першоїстатті 430 ЦПК України, рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Орган опіки та піклування Липовецької міської ради (вул. Героїв Майдану, 4, м. Липовець, Вінницький район, Вінницької області, ЄДРПОУ 04325957);

Відповідач - ОСОБА_2 (останнє відоме місце проживання : АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ