Рішення № 12245368, 25.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2010 р. Справа № 64/283-10

вх. № 8433/5-64

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Трутень Т.Ф. за довіреністю №87 від 05.02.10; відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ім. Довженка", с. Яреськи, Шишацький район, Полтавська область;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АНКОМ", м. Харків;

про стягнення 26400,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ім. Довженка" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою (вих.№815 від 22.09.10.), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АНКОМ" кошти в сумі 26400,00грн., 264,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на ІТЗ. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач не поставив позивачу товар, вартість якого була оплачена позивачем на умовах додатку №1 від 25.06.09. до договору №1/06-09 від 25.06.09.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.09.2010р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 11.10.10 розгляд справи було відкладено на 25.10.10.

25.10.10 представник позивача, на виконання ухвали суду від 11.10.10, надав супровідним листом (вх.№24200) документи для долучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду та про відкладення розгляду справи, відповідно, за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

25.06.09 між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) був укладений договір №1/06-09, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов"язався поставити, а покупець прийняти та оплатити, на умовах вказаних у договорі, товар, асортимент, кількість та ціна якого вказані у протоколах узгодження цін та/або специфікаціях, оформлених у вигляді додатків, що є його невід"ємною частиною.

Згідно умов, викладених у додатку №1 від до договору №1/06-09 від 25.06.09 (а.с.11), відповідач зобов"язався поставити позивачеві товар на протязі 14 календарних днів з дати 100% передплати (п.7).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання взятих зобов"язань та на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури (а.с.12), сплатив відповідачеві 26400,00грн. (платіжне доручення №01-3080 від 02.07.09).

Проте, відповідач не поставив позивачеві товар, вартість якого була оплачена позивачем.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

          Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідного ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи з вищевикладеного, позивач має право вимагати від відповідача, на свій вибір, передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, а відповідач зобов'язаний виконати вимогу позивача, виходячи з положень Цивільного кодексу України.

12.01.10 позивач надіслав відповідачеві вимогу (вих.№3) про повернення грошових коштів у розмірі 26400,00грн. за неотриманий товар. Відповідач отримав вказану вимогу, але грошові кошти не повернув.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині заявлених до стягнення 26400,00грн. основного боргу правомірні, обгрунтовані, не спростовані відповідачем, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи вищевикладене, судові витрати у даній справі суд покладає на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, 173, 174,Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АНКОМ" (61168, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 309-Б, кв. 30, код ЄДРПОУ 33413475, р/р 260013011209 в Першій Харківській філії АКБ "БАЗИС", МФО 351599) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ім. Довженка" (38030, Полтавська область, Шишацький район, с. Яреськи, вул. Леніна, 29, код ЄДРПОУ 03770394, п/р 26004000195125 у ПАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 331605) 26400,00грн. основного боргу, 264,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення складено 01 листопада 2010 року.