Рішення № 12244689, 09.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/49109.11.10 За позовомвідкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» дожитлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-2»

простягнення 243524,84 грн.

СуддяКирилюк Т.Ю.

Представники сторін: від позивача:не з’явились від відповідача:представники Євдоченко Н.Д. (довіреність №180 від 29.09.2010 року), Кравець Г.В. (довіреність №160 від 29.09.2010 року), голова правління Слюсар Л.В. (витяг з єдиного державного реєстру підприємств та організацій) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-2»заборгованості за договором №5484/4-10 від 19.06.1998 року у розмірі 243524,84 грн. (у тому числі 209101,34 грн. основного боргу; 5703,64 грн. пені; 22953,42 грн. інфляційних втрат та 5766,44 грн. трьох процентів річних).

Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлену йому питну воду та приймання стічних вод.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2010 року порушено провадження у справі №23/491 та призначено її розгляд на 12.10.2010 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечував, вважаючи, що нарахування за постачання питної води на виготовлення гарячої є безпідставними. Окрім того, Відповідач надав суду заяву про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 3150,00 гривень.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 09.11.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем було укладено договір №5484/4-10 від 19.06.1998 року про поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

Відповідно до пункту 1.1 договору №5484/4-10 від 19.06.1998 року, Позивач зобов’язався надавати послуги з постачання питної води та водовідведення, а Відповідач –здійснювати своєчасну оплату за надані послуги на умовах, визначених договором. Відповідно до пункту 3.1 договору №5484/4-10 від 19.06.1998 року кількість води, що подається Позивачем та використовується Відповідачем визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих Позивачем. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представниками Позивача та Відповідача.

Відповідно до пункту 3.6 договору №5484/4-10 від 19.06.1998 року Відповідач розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у триденний термін з дня представлення Позивачем платіжних документів.

Пунктом 3.7 договору №5484/4-10 від 19.06.1998 року передбачено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, Відповідач зобов’язаний у п’ятиденний термін з дня направлення Позивачем розрахункового документу до банківської установи, письмово повідомити про це Відповідача та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання акту. При невиконанні цієї умови дані Позивача вважаються прийнятими Відповідачем.

Відповідно з розрахунком до позовних вимог Позивач звернувся до суду, зокрема, із вимогою про стягнення заборгованості за послуги з постачання холодної води, яка використовувалась для виготовлення гарячої. Оскільки, договором №5484/4-10 від 19.06.1998 року не передбачений обов’язок Відповідача оплачувати обсяги холодної води, яка використовується для гарячого водопостачання та опалення інших договорів суду не надано, суд встановив про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у розмірі 200 545,39 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем у червні та липні 2010 року було надано послуги з постачання питної води та водовідведення на суму 26425,64 гривень. Відповідачем оплачено 17869,69 грн., отже борг становить 8555,95 гривень.

На підтвердження виконання зобов’язань за договором №5484/4-10 від 19.06.1998 року у повному обсязі Відповідач надав суду копії платіжних доручень №173 від 01.09.2010 року на суму 6000,00 грн. та №174 від 15.09.2010 року на суму 8000,00 гривень. Відповідно до графи «призначення платежу»зазначених платіжних доручень вбачається, що оплата була здійснена за послуги, які було надано у серпня 2010 року. Оскільки, Позивач не заявляв вимог щодо стягнення заборгованості за послуги, що надавались у серпні 2010 року, то зазначені платіжні документи не стосуються предмету розгляду справи. У той же час, Відповідачем не надано суду доказів оплати за послуги з постачання питної води та водовідведення за договором №5484/4-10 від 19.06.1998 року у повному обсязі за червень та липень 2010 року.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено що, коли у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи наведене, суд встановлює, що позовна вимога про стягнення суми основного боргу підлягає задоволенню частково у розмірі 8555,95 гривень.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пунктом 4.3 договору №5484/4-10 від 19.06.1998 року у разі порушення строків оплати за надані послуги, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі 0,1% за кожен день прострочення платежу.

Позивач заявив позовну вимогу про стягнення пені із розрахунку облікової ставки Національного банку України (відповідно до вимог статті 343 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Пеня Позивачем нарахована поза межами цього строку.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд провів перерахунок пені на заборгованість по оплаті послуг за постачання питної води та водовідведення. Судом встановлено, що до стягнення підлягає сума пені у розмірі 121,59 гривень.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення

7851.9801.07.2010 - 07.07.201079.5000 %14,30

7851.9808.07.2010 - 31.07.2010248.5000 %43,88

8555.9501.07.2010 - 07.07.201079.5000 %15,59

8555.9508.07.2010 - 31.07.2010248.5000 %47,82

121,59 Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд провів перерахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних на заборгованість по оплаті послуг за постачання питної води та водовідведення.

Оскільки, інфляційні втрати у період нарахувань мали від’ємне значення, суд відмовляє у стягненні інфляційних втрат.

Судом встановлено, що до стягнення підлягає сума трьох процентів річних у розмірі 41,81 гривень.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

7851.9801.07.2010 - 31.07.2010313 %20.01

8555.9501.07.2010 - 31.07.2010313 %21.80

41,81 Всебічно та об’єктивно дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до висновку, що позов відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»до житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-2» підлягає задоволенню частково.

Відповідач надав суду заяву про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 3150,00 гривень.

Витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг. Окрім того, відповідно до частин третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником. Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач на підтвердження своїх вимог не надав суду договору про надання правової допомоги та доказів того, що зазначені послуги надавались адвокатом.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні заяви Відповідача про стягнення з Позивача 3150,00 грн. витрат на юридичні послуги.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-2»(02206, м. Київ, вул. Олександра Бойченка, буд. 8; ідентифікаційний код 22894452) на користь відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, ідентифікаційний код 03327664) 8555,95 грн. (вісім тисяч п’ятсот п’ятдесят п’ять гривень 95 копійок) основного боргу; 121,59 грн. (сто двадцять одну гривню 59 копійок) пені; 41,81 грн. (сорок одну гривню 81 копійку) трьох процентів річних; 3,65 грн. (три гривні 65 копійок) державного мита та 8,45 грн. (вісім гривень 45 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

СуддяТ.Ю. Кирилюк

Повне рішення складено: 10.11.2010 року.