Рішення № 12244506, 11.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/30011.11.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Агро", м. Київ

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі", м. Київ

Про                    стягнення боргу 158 602,81 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники :

Від позивача          Кеба А.В. –пред. по довір.

Від відповідача          не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 158 602,81 грн. заборгованості, пені, трьох відсотків річних за Договором-заявкою № б/н від 20.05.2010р. для учасників виставки –ярмарки на відкритих майданчиках, посилаючись на порушення відповідачем, як учасником, умов щодо оплати за надані послуги .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 20.10.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2010р., розгляд справи було відкладено на 10.11.2010р., у зв’язку з неявкою представників відповідача.

В судовому засіданні 10.11.2010р. оголошувалася перерва до 11.11.2010р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, посилаючись на невиконання відповідачем умов Договору та не проведення розрахунків у встановленому порядку та розмірі.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників вдруге у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.

Крім того, до матеріалів справи долучені повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення з відміткою про отримання вказаних листів з ухвалою про порушення провадження у справі та ухвалою про відкладення відповідачем.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

В судовому засіданні 11.11.2010р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

В період з 15 по 19 червня 2010 року проводилася XXII Міжнародна агропромислова виставка „Агро 2010" розпорядником по організації та проведенню якої була Корпорація „Українська Універсальна Агропромислова біржа", а одними із упорядників якої був позивач, відповідно до наказу Корпорації.

20 травня 2010 між сторонами було укладено Договір-заявку № б/н для учасників ярмарки на відкритих майданчиках, відповідно до умов якого відповідач, як учасник, замовив, а позивач, як упорядник, зобов’язався надати облаштовану відкриту експозиційну площу в кількості 422 кв.м. на загальну суму 168 129,79 гривень.

Позивач, на виконання умов Договору, надав послуги в повному обсязі, що підтверджується Актом № ОУ-0000035 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 19.08.2010 року, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками без зауважень та приймається судом, як належний доказ виконання позивачем договірних зобов’язань.

До того ж відповідачем було прийнято від позивача податкову накладну № 53 від 08.06.2010 року.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи та визнаються судом такими ,що посвідчують наведені факти і дії сторін .

Відповідно до умов зазначеного Договору позивач виставив рахунок-фактуру № СФ-0000036 від 20 травня 2010 року на загальну суму 168 129,79 гривень, який відповідач зобов'язався оплатити протягом п'яти банківських дні після його виставлення, тобто в термін до 27.05.2010 року.          

08.06.2010 року відповідачем було частково оплачено за надані послуги грошові кошти в розмірі 16 812,98 гривень, що підтверджується платіжним доручення № 139 від 08.06.2010 року. Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем обліковується наведеними доказами і розрахунком до позову та визначається у розмірі - 151 316,81 гривень.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності до конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на корить другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Порушення зобов’язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності. Позивач нараховує пеню у розмірі –6104,49 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

П. 3 ст. 83 ГПК України зазначає про право суду у виняткових випадках зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання. Враховуючи вищевикладене, та приймаючи до уваги заг7ально відомий економічний стан господарюючих суб’єктів . суд визнає за можливе зменшити розмір нарахованих позивачем санкцій (пені) на 50 відсотків.

Крім того , на суму боргу позивач правомірно нараховує 3% річних у розмірі 1181,51 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення. Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А, код ЄДРПОУ 35076670) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Агро»(02081, м. Київ. вул. Здолбунівська, 7-А, код ЄДРПОУ 32488256), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі –151316 (сто п’ятдесят одну тисячу триста шістнадцять) грн. 81 коп., 3052 (три тисячі п’ятдесят дві) грн. 25 коп. пені, 1181 (одна тисяча сто вісімдесят одна) грн. 51 коп. трьох відсотків річних, державне мито в розмірі 1586 (одна тисяча п’ятсот вісімдесят шість) грн. 03 та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті позову відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                              Н. І. Качан

Повне рішення складено 12 листопада 2010 року.