Рішення № 12244394, 02.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/6602.11.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіома Консалтинг"

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна фірма "Веста"

про                    стягнення 81 374,42 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:                    Черній Т.П. (Дов.)

Від відповідача:          Яценко В.А. (Дов.)

У судовому засіданні 02.11.2010 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аксіома Консалтинг" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна фірма "Веста" 81374,42 грн. (79446,24 грн. основного боргу, 1613,41 грн. пені, 70,62 грн. збитків від інфляції, 244,15 грн. 3% річних) заборгованості за договором поставки № 02/08042009 від 08.04.2009р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань щодо оплати товару відповідно до договору поставки № 02/08042009 від 08.04.2009р., а саме Відповідачем не оплачена вартість товару, поставленого згідно видаткових накладних: № А-628 від 06.05.2010р. на суму 26456,00 грн.; № А-702 від 20.05.2010р. на суму 14924,00 грн.; № А-789 від 03.06.2010р. на суму 19224,00 грн. та № А-843 від 10.06.2010р. на суму 25824,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2010р. порушено провадження у справі № 57/66 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 10.09.2010р.

10.09.2010р. в судовому засіданні представник Відповідача надав суду відзив, в якому заперечив факт отримання товару за видатковими накладними № А-628 від 06.05.2010р. на суму 26456,00 грн. та № А-702 від 20.05.2010р. на суму 14924,00 грн.; визнав заборгованість перед Позивачем в розмірі 29235,53 грн. за поставлений товар за видатковими накладними № А-789 від 03.06.2010р. на суму 19224,00 грн. та № А-843 від 10.06.2010р. на суму 25824,00 грн.

10.09.2010р. в судовому засіданні судом оголошено перерву на 05.10.2010р.

04.10.2010р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

05.10.2010р. в судовому засіданні представник Відповідача надав суду письмові пояснення, в яких повідомив про часткову оплату товару в розмірі 1000,00 грн., в зв’язку з чим заборгованість перед Позивачем станом на 05.10.2010р. становить 28235,52 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2010р. задоволено клопотання Позивача про витребування доказів, відкладено розгляд справи № 57/66 на 22.10.2010р. та зобов’язано Відповідача надати документи по справі, необхідні для вирішення спору.

22.10.2010р. в судовому засіданні представник Відповідача надав суду документи, витребувані ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2010р.

22.10.2010р. в судовому засіданні судом оголошено перерву на 29.10.2010р.

29.10.2010р. в судовому засіданні представник Позивача надав суду додаткові письмові пояснення з приводу наданих Відповідачем документів по справі.

29.10.2010р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Позивача надійшов уточнений розрахунок позовних вимог, відповідно до якого Позивач просив стягнути з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна фірма "Веста" 74931,64 грн. (69446,24 грн. основного боргу, 4556,30 грн. пені, 231,44 грн. збитків від інфляції, 697,66 грн. 3% річних) заборгованості за договором поставки № 02/08042009 від 08.04.2009р.

29.10.2010р. в судовому засіданні судом оголошено перерву на 02.11.2010р.

02.11.2010р. у судовому засіданні представник Позивача підтримав уточнені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник Відповідача у судовому засіданні 02.11.2010р. заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2009 року між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Аксіома Консалтинг" та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельна фірма "Веста" був укладений Договір поставки № 02/08042009 (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору Позивач (Постачальник) зобов’язувався систематично постачати та передавати у власність Відповідача (Покупця) товар, а Відповідач (Покупець) зобов’язувався приймати цей товар та своєчасно оплачувати його вартість на умовах даного Договору.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аксіома Консалтинг" обґрунтовує позовні вимоги наступним:

На виконання умов Договору в період з 06.05.2010р. по 10.06.2010р. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аксіома Консалтинг" передав, а Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельна фірма "Веста" отримав товар на загальну суму 86428,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на видаткові накладні, копії яких знаходяться в матеріалах справи:

- видаткова накладна № А-628 від 06.05.2010р. на суму 26456,00 грн.;

- видаткова накладна № А-702 від 20.05.2010р. на суму 14924,00 грн.;

- видаткова накладна № А-789 від 03.06.2010р. на суму 19224,00 грн.;

- видаткова накладна № А-843 від 10.06.2010р. на суму 25824,00 грн.

Відповідно до умов п. 3.2. Договору Відповідач зобов’язувався здійснювати оплату товару протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельна фірма "Веста" оплатив поставлений Позивачем товар частково в сумі 16956,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які знаходяться в матеріалах справи. Крім того, Відповідачем було здійснено повернення товару Позивачу на суму 25,76 грн.

У зв’язку з наведеним, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 69677,68 грн. - заборгованості за договором поставки № 02/08042009 від 08.04.2009р.

Відповідач заперечує факт отримання товару за видатковими накладними № А-628 від 06.05.2010р. на суму 26456,00 грн. та № А-702 від 20.05.2010р. на суму 14924,00 грн., оскільки вони не підтверджені документально (відсутні письмові докази передачі товару Відповідачу).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що Відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача заборгованості за договором поставки № 02/08042009 від 08.04.2009р. підлягають частковому задоволенню в розмірі 28066,24 грн. В стягненні з Відповідача 41380,00 грн. заборгованості за видатковими накладними № А-628 від 06.05.2010р. та № А-702 від 20.05.2010р. суд відмовляє на підставі нижчевикладеного:

Як вбачається з видаткових накладних № А-628 від 06.05.2010р. на суму 26456,00 грн. та № А-702 від 20.05.2010р. на суму 14924,00 грн. вони не містять печатки та підпису уповноваженої особи Відповідача, в зв’язку з чим не можуть бути належними доказами поставки товару Відповідачу.

В якості доказів поставки Відповідачу товару на суму 41380,00 грн. за вищевказаними накладними Позивач надав суду журнал-ордер та відомість по рахунку 6.3.1. за період з 01.05.2010р. по 31.08.2010р., подорожні листи № 258 від 06.05.2010р., № 269 від 20.05.2010р. та власні податкові декларації за період з травня по червень 2010р.

Проте, вищевказані документи не можуть бути прийняті судом як належні докази поставки товару Відповідачу, оскільки ці документи складалися в односторонньому порядку та не підтверджують факт отримання товару Відповідачем.

Крім того, Відповідачем були надані витребувані судом документи (податкові декларації з податку на додану вартість за період з травня по червень 2010 року; реєстр отриманих та виданих податкових накладних за період з травня по червень 2010 року; довідку № 197 від 28.10.2010р. про те, що товар по видатковим накладним № А-628 від 06.05.2010р. та № 702 від 20.05.2010р. не був оприбуткований в складському та бухгалтерському обліку), з яких не вбачається, що Відповідач отримував товар за видатковими накладними № А-628 від 06.05.2010р. на суму 26456,00 грн. та № А-702 від 20.05.2010р. на суму 14924,00 грн.

Щодо наданої Відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року Відповідачем було включено податкову накладну, сума якої складає 14923,99 грн. В зв’язку з цим Позивач вважає, що таким чином Відповідач підтвердив отримання товару за видатковою накладною № А-702 від 20.05.2010р. на суму 14924,00 грн. Проте, як вбачається з письмових пояснень Відповідача, податкова накладна на суму 14923,99 грн. була внесена Відповідачем в податкову декларацію помилково.

Оскільки податкова декларація та податкова накладна є односторонніми документами, вони також не можуть бути доказами поставки товару Відповідачу за видатковою накладною № А-702 від 20.05.2010р. на суму 14924,00 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що Позивачем не надано суду належних доказів, що підтверджують поставку товару Відповідачу по видатковим накладним № А-628 від 06.05.2010р. на суму 26456,00 грн. та № А-702 від 20.05.2010р. на суму 14924,00 грн., в зв’язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача заборгованості за вищевказаними накладними в розмірі 41380,00 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Таким чином, стягненню з Відповідача підлягає заборгованість за договором поставки № 02/08042009 від 08.04.2009р. в розмірі 28066,24 грн., що підтверджується належними доказами, які знаходяться в матеріалах справи.

Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача за порушення виконання грошового зобов’язання 4556,30 грн. пені, 231,44 грн. збитків від інфляції, 697,66 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 6.3 Договору у випадку порушення Відповідачем терміну оплати за поставлений товар, Відповідач сплачує Позивачу пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в момент існування заборгованості, від суми боргу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки Позивачем надано суду розрахунок штрафних санкцій (пені, збитків він інфляції та 3% річних) виходячи з розміру заборгованості 69446,24 грн., вони підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду виходячи з розміру задоволених позовних вимог - 28066,24 грн.

За уточненим розрахунком суду розмір пені становить - 1366,63 грн., збитків від інфляції - 1234,92 грн., 3% річних - 257,35 грн.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення Відповідачем грошового зобов’язання, суд вважає обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення з Відповідача штрафних санкцій за уточненим розрахунком суду, а саме: пені в розмірі 1366,63 грн. та 3% річних в розмірі 257,35 грн.

Враховуючи, що Позивач просить стягнути з Відповідача збитки від інфляції в розмірі меншому, ніж нараховано судом, стягненню з Відповідача підлягає 231,44 грн. збитків від інфляції.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, на підставі ст. 47 ГПК України підлягає частковому поверненню Позивачу державне мито в розмірі 36,26 грн. на підставі нижчевикладеного:

Відповідно до вимог п. 2 ст. 3 Декрету КМУ "Про державне мито" із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України, сплачується державне мито у розмірі 1 % від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (не менше 102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, за подання даної позовної заяви (ціна позову 81374,42 грн.) Позивачу необхідно було сплатити державне мито в розмірі 813,74 грн.

Як вбачається з квитанції № 385 від 14.08.2010р., оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, Позивачем було сплачено державне мито в розмірі 850,00 грн.

Згідно з ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках, зокрема, внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, про повернення Позивачеві державного мита в сумі 36,26 грн., внесеного в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 47, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна фірма "Веста" (03022, м. Київ, пров. Василя Жуковського, буд. 12; ідентифікаційний код 30928325; р/р 260000231359 в ТОВ "БМ Банк", МФО 380913; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіома Консалтинг" (04211, м. Київ, вул. Приозерна, буд. 6-А, кв. 108; ідентифікаційний код 35094045; р/р 26006052601885 в філії "Розрахунковий центр Приватбанку", МФО 320649) 28066 (двадцять вісім тисяч шістдесят шість) грн. 24 коп. основного боргу, 1366 (одна тисяча триста шістдесят шість) грн. 63 коп. пені, 231 (двісті тридцять одна) грн. 44 коп. збитків від інфляції, 257 (двісті п’ятдесят сім) грн. 35 коп. 3% річних, 299 (двісті дев’яносто дев’ять) грн. 22 коп. державного мита та 94 (дев’яносто чотири) грн. 24 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.          Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіома Консалтинг" (04211, м. Київ, вул. Приозерна, буд. 6-А, кв. 108; ідентифікаційний код 35094045; р/р 26006052601885 в філії "Розрахунковий центр Приватбанку", МФО 320649) 36 (тридцять шість) грн. 26 коп. зайво сплаченого державного мита, перерахованого квитанцією № 385 від 14.08.2010р., оригінал якої знаходиться в матеріалах справи № 57/66.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя                               О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 08.11.2010р.