Рішення № 12244383, 18.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/31318.10.10

За позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Куліндоровський індустріальний концерн»

про стягнення заборгованості по кредиту та звернення стягнення на майно

суддя Котков О.В.

секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача: Скрипченко Є.І., довіреність № 622 від 01.09.2010 року;

від відповідачів: не з’явились;

В судовому засіданні 18.10.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк»(надалі ПАТ АБ «Укргазбанк», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група»(надалі ТОВ «Фінансова лізингова група», відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Куліндоровський Індустріальний концерн»(надалі ТОВ «Куліндоровський Індустріальний концерн», відповідач 2) заборгованості за кредитним договором № 113 від 08.06.2007 року в сумі 1705876,02 грн., з яких: 1497683,00 грн. прострочена заборгованість по кредиту; 6647,25 грн. прострочена заборгованість по процентах з 10.06.2010 року по 15.06.2010 року; 181158,77 грн. прострочена заборгованість по процентах; 5644,33 грн. заборгованість по неустойці за несвоєчасну сплату процентів, 14742,67 грн. заборгованість по неустойці за несвоєчасне повернення кредиту.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 113 від 08.06.2007 року позивач також просив звернути стягнення на предмет застави, а саме: Асфальтоукладник Vogele Super 1600-2 (ідентифікаційний № 11820363) 1 шт.; Самохідний вібраційний каток НАММ HD 0 90V (ідентифікаційний № Н1740874) 1 шт.; Каток НАММ HD 75К (ідентифікаційний № Н1730371) 1 шт.; Самохідний вібраційний каток НАММ HD 70 (ідентифікаційний номер Н1730422) 1 шт., яке належить ТОВ «Фінансова лізингова група»на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу товарів № 467-2007/УКР від 22.05.2007 року.

Вимоги щодо стягнення боргу з урахуванням неустойки заявлені також до поручителя ТОВ «Куліндоровський Індустріальний концерн», договір поруки № 46 з яким укладено 22.06.2007 року, оскільки за умовами договору поручитель зобов’язався перед позивачем відповідати за виконання зобов’язань ТОВ «Фінансова лізингова група»по кредитному договору № 113 від 08.06.2007 року. У відповідності до умов зазначеного договору поруки, у випадку невиконання відповідачем 1 своїх зобов’язань по договору кредиту позивач звертається з письмовою вимогою про виконання зобов’язань по договору до позичальника та поручителя. Вимогу про сплату боргу позивачем пред’явлено поручителю 30.04.2009 року.

Під час розгляду справи суд не знайшов підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, як того просив позивач у позовній заяві, а заявлене клопотання судом відхилено через наступне.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Відповідачі відзиву на позов не надали, явку уповноважених представників в судові засідання не забезпечили, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду, якими відповідачів повідомлено про розгляд справи були отримані відповідачами 07.09.2010 року, 20.09.2010 року, 28.09.2010 року, 06.10.2010 року, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення рекомендованих відправлень.

Провадження у справі порушено ухвалою від 31.08.2010 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідачів попереджено ухвалами від 13.09.2010 року та від 27.09.2010 року.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

8 червня 2007 року між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Фінансова лізингова група»укладено кредитний договір № 113 за умовами якого банк відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію з загальним лімітом 2785000,00 грн. Цільове призначення кредиту: для фінансування операції фінансового лізингу асфальтоукладника Super 1600-2, тандемного катка HD, комбінованого катка HD 75K, тандемного катка HD90. Кредитна лінія відкривається з 08.06.2007 року по 09.06.2010 року. Позичальник в будь-якому випадку зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 9 червня 2010 року (п. 1.1, 1.2, 1.3 договору).

Згідно п. 1.4.1 договору за використання кредитних коштів у межах встановлених згідно. п.1.3 цього договору терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 17% річних. При цьому, за користування кредитними коштами понад термін, визначений в п. 1.3 цього договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 27% річних. Нарахування процентів по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році. (п. 1.4.2, 1.4.3 договору).

Пунктом 1.4.4 договору (з урахуванням змін та доповнень № 6 від 30.04.2009 року) передбачено, що строк сплати процентів –один раз на місяць, не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3 цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору. Проценти, що нараховані за період з 1 листопада по 30 квітня 2009 року сплатити не пізніше 29 травня 2009 року, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3 цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк виконання зобов’язань щодо повернення грошових коштів закінчився 09.06.2010 року, однак умови договору щодо повернення кредитних коштів відповідачем у повному обсязі не виконані, заборгованість відповідача залишилась непогашеною в сумі 1497683,00 грн., доказів на спростування зазначеної суми боргу суду не представлено.

Згідно з п. 3.3.1 кредитного договору (в редакції із змінами та доповненнями № 1 від 09.08.2007 року), позичальник зобов’язувався повернути кредит та сплатити нараховані проценти у порядок та терміни, встановлені договором.

Оскільки, нараховані за період з 01.11.2008 року по 15.06.2010 року відсотки за користування кредитом відповідачем не сплачені, позивач просить стягнути визначену суму в розмірі 187806,02 грн. в судовому порядку заявивши до стягнення також пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 14742,67 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків 5644,33 грн.

У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зобов’язання щодо сплати відсотків відповідачем були порушені, оскільки сума основного боргу у повному обсязі не повернута, заборгованість становить 1497683,00 грн., сума нарахованих відсотків станом на 15.06.2010 року складає 187806,02 грн., доказів зворотнього суду не представлено.

Оскільки договір є обов’язковим для виконання відповідно до ст. 629 ЦК України, враховуючи відсутність доказів сплати основного боргу по кредиту та відсотків нарахованих за фактичне користування кредитом, вимоги про стягнення вказаних сум визнаються судом обґрунтованими.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 5.3 договору, за порушення строків (визначених у договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов’язаний сплатити банку неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочки виконання зобов’язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості.

Суми пені, що підлягають стягненню з відповідача в межах заявленого позову, згідно здійснених позивачем розрахунків, що проведені у відношенні прострочених платежів, нарахованих відсотків складають 14742,67 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 5644,33 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків (розрахунок є додатком до позовної заяви).

22 червня 2007 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», ТОВ «Фінансова лізингова група»та ТОВ «Куліндоровський Індустріальний концерн»укладено договір поруки № 46 за яким останнє поручилось перед кредитором (позивач у справі) відповідати за виконання позичальником зобов’язань по кредитному договору № 113 від 08.06.2007 року, укладеному кредитором та позичальником, згідно з яким позичальнику було відкрито не відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 2785000,00 грн. для фінансування операції фінансового лізингу асфальтоукладника Super 1600-2, тандемного катка HD 75К, тандемного катка HD 90НАММ, тандемного катка HD 70НАММ строком по 9 червня 2010 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами з розрахунку 17% річних з врахуванням змін та доповнень, якщо такі будуть прийняті сторонами договору.

В силу положень п. 1.2, 1.3 договору поруки № 46 від 22.06.2007 року поручитель (відповідач 2 у справі) несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов’язань по договору. Поручитель відповідає за повернення заборгованості за договором в тому ж обсязі, що і позичальник –за сплату кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки (штрафу, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов’язань –в повному обсязі.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі, поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

          Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

          Порядок виконання договору поруки визначено у розділі 2 договору, та відповідно до п. 2.1 у випадку невиконання позичальником зобов’язань по договору кредитор звертається з письмовою вимогою про виконання зобов’язань по договору до позичальника та поручителя. Поручитель зобов’язаний не пізніше двох днів з дати письмової вимоги перерахувати суму заборгованості позичальника за договором на рахунки, на яких враховується заборгованість позичальника в ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478. Номери рахунків зазначаються в письмовій вимозі кредитора.

          Згідно з 5.1 договору поруки № 46 від 22.06.2007 року дійсний договір набуває юридичної сили з моменту підписання сторонами і діє до припинення забезпеченого ним зобов’язання позичальника за договором.

          У зв’язку з невиконанням ТОВ «Фінансова лізингова група»зобов’язань по своєчасному погашенню заборгованості по процентам, за кредитним договором № 113 від 08.06.2007 року, позивач звернувся до ТОВ «Куліндоровський Індустріальний концерн»з вимогою про оплату боргу (вих. 24102/1291 від 15.04.2009 року) у якій повідомив останнього про необхідність погашення заборгованості на підставі укладеного договору поруки протягом 10 календарних днів. Вимогу направлено ТОВ «Куліндоровський Індустріальний концерн»23.04.2009 року, отримання якої відповідачем 2 підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Строк у який поручителем мало бути виконаним зобов’язання з погашення заборгованості ТОВ «Фінансова лізингова група»за кредитним договором № 113 від 08.06.2007 року є таким, що настав після 2 днів з дати письмової вимоги.

Враховуючи невиконання зобов’язань, що виникли для ТОВ «Куліндоровський Індустріальний концерн»з договору поруки № 46 від 22.06.2007 року, та умови договору що передбачають солідарну відповідальність поручителя в тому числі за сплату штрафних санкцій, вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно 1497683,00 грн. простроченої заборгованості по кредиту; 6647,25 грн. простроченої заборгованості по процентах з 10.06.2010 року по 15.06.2010 року; 181158,77 грн. простроченої заборгованості по процентах; 5644,33 грн. заборгованості по неустойці за несвоєчасну сплату процентів; 14742,67 грн. заборгованості по неустойці за несвоєчасне повернення кредиту, суд вважає обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

09.08.2007 року між позивачем та відповідачем 1 укладено договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О., зареєстрований в реєстрі за № Д-1688 (далі за текстом –договір застави). Відповідно до умов договору застави, він забезпечує вимогу заставодержателя –позивача, що випливає з договору № 113 від 08.06.2007 року. Предметом застави є: Асфальтоукладник Vogele Super 1600-2 (ідентифікаційний № 11820363) 1 шт.; Самохідний вібраційний каток НАММ HD 0 90V (ідентифікаційний № Н1740874) 1 шт.; Каток НАММ HD 75К (ідентифікаційний № Н1730371) 1 шт.; Самохідний вібраційний каток НАММ HD 70 (ідентифікаційний номер Н1730422) 1 шт., що належать відповідачу 1 на праві власності. Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 26860256 від 16.04.2010 року на предмет застави накладено заборону відчуження.

Заявлені позивачем вимоги про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 113 від 08.06.2007 року задоволенню не підлягають враховуючи наступне:

У відповідності з п. 3.1.5, 3.1.6 укладеного між сторонами договору застави обладнання від 21.09.2007р. заставодержатель має право:

- у випадку, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язань за кредитним договором (сплата процентів та/або повернення кредиту), зобов’язання заставодавцем в повному обсязі або в частині виконано не буде, заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме: за рахунок коштів, виручених від реалізації предмета застави, одержати задоволення своїх вимог на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами або залишити у своїй власності предмет застави шляхом погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок власних коштів у відповідності з договором;

- звернути стягнення на предмет застави у випадку одноразової прострочки сплати процентів за користування кредитними коштами, використання кредиту не за цільовим призначенням або порушення інших умов кредитного договору, а також у випадку порушення заставодавцем (третьою особою) умов зберігання або експлуатації предмета застави, припинення діяльності заставодавця (ліквідації, злиття, поділу, приєднання) незалежно від настання строку виконання зобов’язання забезпеченого заставою.

          Зазначене право, передбачене договором застави, суд жодним чином не заперечує, однак в судовому порядку підлягає вирішенню питання щодо наявності підстав для звернення стягнення на підставі прийнятого судового рішення за позовом, де заявлені вимоги про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості, а також про звернення стягнення на заставлене майно.

Задоволення одночасно позовних вимог як в частині стягнення заборгованості за кредитним договором так і в частині звернення стягнення на предмет застави неможливе, оскільки виконання основного зобов'язання виключає можливість задоволення вимог за рахунок забезпечувального зобов'язання, а відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Правова суть забезпечення полягає в тому, що забезпечена сторона, крім прав за основним зобов'язанням, наділяється також додатковими правами, якими вона може скористатися у разі неспроможності боржника або в інших випадках, передбачених законом чи договором. Тобто, виходячи з викладеного та укладених між сторонами договорів, позивач наділений альтернативними способами захисту своїх прав - чи то стягнення боргу за кредитним договором, з урахуванням штрафних санкцій чи то звернення стягнення на заставлене майно, оскільки за змістом ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Зазначена позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 02.08.2010 року у справі 13/196, підтверджена Узагальненнями судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010) від 07.10.2010 року.

Таким чином, саме у випадку неможливості виконання судового рішення про стягнення заборгованості, позивач набуває права в судовому порядку вимагати звернення стягнення на заставлене майно при використанні іншого способу захисту порушеного права.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Заявлені позовні вимоги відповідачами не спростовані, відзиву на позов, контррозрахунку штрафних санкцій, доказів здійснення розрахунків за договором № 113 від 08.06.2007 року у відповідності з положеннями договору та згідно графіку платежів, на вимоги суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню в частині стягнення солідарно з відповідачів 1705876,02 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 17058,76 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, п/р № 2650618581/980 в АБ «Укргазбанк», м. Київ, МФО 320478 ідент. код 33602854), з Товариства з обмеженою відповідальністю «Куліндоровський індустріальний концерн» (67513, Одеська область, Комінтернівський район, с. Олександрівка, пл. Центральна, 2, ідент. код 33316924) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»(03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 39, ідент. код 23697280) 1705876,02 грн. (один мільйон сімсот п’ять тисяч вісімсот сімдесят шість гривень 02 копійки) заборгованості за кредитним договором № 113 від 08.06.2007 року, 17058,76 грн. (сімнадцять тисяч п’ятдесят вісім гривень 76 копійок) витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 11.11.2010р.