Рішення № 12244362, 09.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 59/1509.11.10 За позовом: Закритого акціонерного товариства «Українські вантажні

кур'єри»

До відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім

«Колорит»

Про: стягнення 5668 грн. 50 коп.

СуддяА.М. Івченко

За участю представників сторін:

від позивача:           Горкуша Ю.М.- дов. б/н від 01.03.2010

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Українські вантажні кур’єри»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Колорит»про стягнення 5 668 грн. 50 коп. із них: 5062 грн. 65 коп. –основного боргу, 605 грн. 85 коп. - пені.

Позовні вимоги мотивовані частковим невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Колорит»своїх зобов’язань щодо оплати послуг за Договором про надання логістичних послуг № 07-26/05 від 01.05.2007, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 5062 грн.65 коп. Крім того, за порушення грошового зобов’язання позивач просить стягнути з відповідача з посиланням на 8.4 договору пеню у розмірі 605 грн. 85 коп.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.09.2010 порушено провадження у справі № 59/15, призначено розгляд справи на 13.10.2010.

В зв’язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладався на 26.10.2010 та 09.11.2010.

Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду про порушення провадження направлялась на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 22.10.2010. В матеріалах справи містяться поштові повідомлення про вручення Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Колорит»ухвал суду від 27.09.2010 та від 26.10.2010, що відповідно до ст. 64 ГПК України є належним повідомленням відповідача у справі.

Однак, незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, відповідач в судове засідання не з’явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимог ухвали суду не виконав, причини неявки в судове засідання невідомі.

Справа розглядається, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 09.11.2010 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

          Між Закритим акціонерним товариством “Українські вантажні кур'єри”, Виконавець (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Колорит», Замовник (відповідач) було укладено Договір про надання логістичних послуг № 07-26/05 від 01.05.2007 (надалі –Договір), відповідно до п. 2.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов’язується забезпечити виконання логістичних послуг пов’язаних з обслуговуванням вантажів Замовника, а Замовник зобов’язується надавати замовлення на виконання послуг, відповідно до умов даного Договору, приймати та своєчасно сплачувати надані послуги. На підтвердження надання Виконавцем послуг за цим Договором, складаються відповідні Акти виконаних робіт (п. 2.2 Договору).

Умовами Договору, а саме п. 7.2 визначено, що оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі наданого рахунку. Відповідно до п. 7.3 термін сплати: протягом п’яти банківських днів з моменту отримання рахунку замовником.

Відповідно до п. п. 7.4, 7.5 Договору разом з рахунком Замовникові надається два примірники виконаних робіт та податкова накладна. Замовник зобов’язаний розглянути акт, підписати його і повернути Виконавцеві один примірник або надати вмотивовані зауваження. При відсутності таких зауважень в п’ятиденний строк з моменту отримання, акт вважається погодженим, а послуги прийнятими, відповідно до умов даного Договору.

На виконання умов Договору позивачем надавались послуги, про що свідчить акт здачі-прийняття робіт № УВ-00000001809 від 30.11.2007 підписаний сторонами (оригінал досліджувався в судовому засіданні, копія акту засвідчена належним чином міститься в матеріалах справи). Всього було надано послуг, згідно наявного акту, на загальну суму 6812 грн. 38 коп. матеріали справи містять докази оплати відповідачем послуг на суму 1749 грн.73 коп. (відповідні письмові пояснення позивача).

Відповідач не виконав свої зобов’язання за договором, надані позивачем послуги не оплатив в повному обсязі. Згідно письмових пояснень позивача сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 5062 грн. 65 коп.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт надання послуг відповідачеві підтверджується матеріалами справи, зокрема належним чином оформленим актом виконаних робіт № УВ-00000001809 від 30.11.2007, що підписаний посадовими особами обох сторін та містить відтиски печатки підприємств.

          Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач зобов’язався розрахуватись з позивачем за надані послуги протягом п’яти банківських днів з моменту отримання рахунку. Факт отримання відповідачем рахунку підтверджується письмовими поясненнями позивача

Враховуючи відсутність доказів, що спростовують доводи позивача зазначені у позовній заяві (докази надання послуг), а також ті докази, які б підтверджували повне погашення боргу відповідачем, суд визнає обґрунтованими заявлені вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 5062 грн. 65 коп. за надання логістичних послуг, що є предметом договору № 07-26/05 від 01.05.2007 у зв’язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі і сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язанняза кожен день простроченнявиконання.

Згідно ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач надав уточнений розрахунок пені, заявлений до стягнення за період з 01.03.2010 до 01.09.2010. Проте акт здачі-прийняття робіт № УВ-00000001809 датується 30.11.2007, тобто позивач мав право нараховувати пеню за прострочення виконання зобов’язання лише з 10.12.2007 протягом шести місяців. Таким чином заявлена позивачем вимога про стягнення пені не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи викладені обставини, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Колорит»(02094 м. Київ, вул. Попудренко, 15-А, код ЄДРПОУ 35012093) на користь Закритого акціонерного товариства «Українські вантажні кур'єри»(08132 Київська обл. м. Вишневе, вул. Промислова, буд.5, код ЄДРПОУ 31539393) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 5062 (п’ять тисяч шістдесят дві гривні) 65 коп. - основного боргу, 91 грн. (дев’яносто одна гривня) 10 коп. - державного мита, 210 (двісті десять гривень) 77 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.М. Івченко