Рішення № 12244038, 26.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/24126.10.10 За позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в

інтересах держави в особі Управління з питань комунального майна,

приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м.Києві ради

До Молодіжного жилого комплексу «Ярослав»

Про стягнення 301065,15 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивача Кудрявцева Р.М.

від відповідачане зявився

від прокуратури Чипова О.В. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради до Молодіжного жилого комплексу «Ярослав»про стягнення заборгованості за фактичне користування приміщенням поза строком дії Договору №2138/2 від 29.12.06р. в сумі 301065,15 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2010р. порушено провадження у справі.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам та прокуратурі за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони та прокуратура були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Представники Позивача та Прокуратури у судових засіданнях підтримували викладені у позові обставини, та просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник Відповідача у всі судові засідання не зявлявся, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило. Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений.

26.10.10р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідачем подано відзив на позов з документами в обґрунтування відзиву.

Відповідно до ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Відповідачем не надано суду доказів, що він був позбавлений можливості направити свого повноважного представника в судове засідання 26.10.10р., в тому числі свого керівника, зважаючи на що судове засідання та розгляд справи в судовому засіданні 26.10.10р. відбувалися за відсутності представників відповідача.

В судовому засіданні 26.10.10р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами і прокуратурою письмові пояснення, заслухавши усні пояснення присутніх представників позивача та прокуратури, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд

ВСТАНОВИВ:

29.12.2006р. між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (Позивач) та Молодіжним жилим комплексом «Ярослав»(Відповідач) було укладено договір № 2138/2 оренди нежилих приміщень, відповідно до якого Відповідачу було надане в строкове платне користування нежилі приміщення загальною площею 176,6 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 28 в м. Києві.

Пункт 8.2. Договору встановлює строк його дії: з 29.12.2006р. по 25.12.2007р.

Перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Позивача у поданому позові зазначає, що Відповідач порушує умови Договору і не вносить плату за фактичне користування приміщенням поза строком дії Договору, в результаті чого виникла заборгованість за період з травня 2009 року по липень (включно) 2010 року в сумі 301065,15 грн., яку Прокуратура просить сягнути з Відповідача в примусовому порядку.

Відповідач зазначає, що він не порушував умов Договору оренди, проте орендоване за Договором приміщення Шевченківською районною у м. Києві радою відповідно до п. 24 та 25 додатку №2 до Рішення №275 від 30.08.07р. включено до переліку об'єктів, що підлягають продажу на аукціоні, і на зверненням Відповідача рада зазначила, що питання про перегляд вищенаведених пунктів рішення буде винесено на розгляд постійної комісії з приватизації комунального майна (лист Шевченківської районної у м. Києві ради №2336 від 26.12.2008р.). В матеріали справи Відповідачем не надано доказів щодо подальшого розгляду цього його звернення №35/01 від 26.11.08р., і Відповідачем не обґрунтовано, яким чином наявність цього звернення стосується предмету спору по даній справі стягнення заборгованості за фактичне користування приміщенням поза строком дії Договору.

Щодо посилань Відповідача, що Позивач своїми діями взагалі завдав йому значних фінансових та моральних збитків, то ці посилання Відповідача не підтверджуються матеріалами справи - одні лише листи-звернення Відповідача до Позивача та інших установ і організацій належними доказами понесення Відповідачем збитків не є; інших доказів понесення збитків Відповідачем суду не надано, і Відповідачем знову ж таки не обґрунтовано, яким чином наявність цих листів-звернень стосується предмету спору по даній справі стягнення заборгованості за фактичне користування приміщенням поза строком дії Договору.

Як вбачається за наданих Позивачем письмових доказів, та зокрема з Витягу з рішення №21/21 від 11.01.95р. Виконкому Радянської районної рад народних депутатів м. Києва, Ордеру №310 від 03.11.95р. та Договору оренди від 01.11.1995р., нежилі приміщення загальною площею 176,3 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 28 в м. Києві були передані Відповідачу на підставі вищенаведеного Договору оренди від 01.11.1995р., про що прямо зазначено в самому договорі (п.1).

В подальшому після закінчення строку дії Договору оренди від 01.11.1995р., на підставі Розпорядження №1204 від 20.11.2000р. Радянської районної державної адміністрації м. Києва, Ордеру №324 від 23.11.2000р. та Договору оренди від 01.12.2000р., нежилі приміщення загальною площею 176,6 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 28 в м. Києві були передані Відповідачу на підставі вищенаведеного Договору оренди від 01.12.2000р., про що прямо зазначено в самому договорі (п.1.1).

Рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради № 263 від 25.11.2003 року створено Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради, що є виконавчим органом Шевченківської районної у м. Києві ради, і згідно із п. 1.3. Положення виконує функції та повноваження щодо управління комунальним майном, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради та виступає від імені райради орендодавцем і укладає договори оренди комунального майна району.

Відповідно до Акту №1 від 27.02.2004р. Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківського району та Позивач склали та підписали цей акт приймання-передачі матеріалів по орендарям нежитлових приміщень згідно додатку №1 (що є невід'ємною частиною цього акту), в тому числі і по орендарю Відповідачу, який орендував нежилі приміщення загальною площею 176,6 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 28 в м. Києві на підставі Договору оренди від 01.12.2000р., строк дії якого - по 20.11.2005р.).

Розпорядженням №272 від 28.11.2005р. Шевченківська районна у місті Києві рада вирішила продовжити оренду нежитлових приміщень шляхом переукладення договорів оренди на новий строк, в тому числі і Відповідачу на приміщення загальною площею 176,6 кв.м. із них: приміщення першого поверху площею 76.3 кв.м. та підвального приміщення площею 100,3 кв.м. в буд. 28 по вул. Ярославів Вал під майстерню по ремонту побутової та теле-відео техніки до 24.11.2006р.

На виконання вищенаведеного розпорядження та після закінчення строку дії Договору оренди від 01.12.2000р., між Позивачем і Відповідачем було укладено Договір від 30.01.2006р. № 1309/2 оренди нежилих приміщень загальною площею 176,6 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 28 в м. Києві, строком по 24.11.06р.

Розпорядженням №190 від 25.12.2006р. Шевченківська районна у місті Києві рада вирішила продовжити оренду нежитлових приміщень шляхом переукладення договорів оренди на новий строк, в тому числі і Відповідачу на приміщення загальною площею 176,6 кв.м. із них: приміщення першого поверху площею 76.3 кв.м. та підвального приміщення площею 100,3 кв.м. в буд. 28 по вул. Ярославів Вал.

На виконання вищенаведеного розпорядження та після закінчення строку дії Договору оренди від 30.01.2006р., між Позивачем і Відповідачем було укладено Договір від 29.12.2006р. № 2138/2 оренди нежилих приміщень загальною площею 176,6 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 28 в м. Києві, строком по 25.12.07р.

Відповідачем у відзиві та доданих до відзиву листах не заперечується факт зайняття та використання нежилих приміщень загальною площею 176,6 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 28 в м. Києві, проте у поданому відзиві Відповідач зазначає, що на його думку позовна заява не підтверджена актом прийому-передачі конкретних приміщень на 176,6 кв.м. зазначених у Договорі від 29.12.2006р. є необґрунтованою.

Представником Позивача в наданих суду усних поясненнях зазначається, що приміщення, яке надано Відповідачу по Договору від 29.12.2006р. № 2138/2, та яке є обєктом оренди за попереднім останнім укладеним договором оренди - Договором оренди від 30.01.2006р. не було повернуто Відповідачем з оренди після закінчення строку дії цього останнього договору після 24.11.2006р.

Відповідачем також не надано суду доказів, що це саме приміщення, орендоване Відповідачем раніше по всім вищенаведеним договорам (до укладеного Договору оренди від 29.12.2006р.) поверталось Відповідачем з оренди після закінчення строку цих договорів, та зокрема після закінчення строку дії останнього Договору від 30.01.06р. після 24.11.2006р. Це також підтверджується Розпорядженнями №272 від 28.11.2005р. та №190 від 25.12.2006р. Шевченківської районної у місті Києві ради, якими було вирішено не «передати приміщення в оренду», а «продовжити оренду нежитлових приміщень шляхом переукладення договорів оренди на новий строк».

Щодо вказаних в Договорі від 29.12.2006р. № 2138/2 пунктів про обовязкову наявність акту, суд зазначає, що даний договір є типовим і укладався на підставі затвердженої типової форми, і Позивач не міг виконати пункти Договору щодо передачі приміщення Відповідачу, оскільки це ж приміщення Відповідач після закінчення попереднього договору оренди від 30.01.2006р. Позивачу не повертав; в матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Враховуючи вищенаведене, судом відхиляються посилання Відповідача на необґрунтованість позовних вимог через відсутність акту прийому-передачі до Договору оренди від 29.12.2006р. (тут і надалі Договір).

Щодо заперечень Відповідача, що Договір без передачі Відповідачу приміщень згідно акту прийому-передачі не давав Відповідачу можливості використовувати всі приміщення, то судом дані заперечення Відповідача відхиляються, оскільки Відповідачем не обґрунтовано, яким саме чином відсутність акту прийому-передачі до Договору перешкоджає Відповідачу у використанні всіх орендованих по Договору приміщень.

Як було встановлено вище, 29.12.2006р. між Позивачем та Відповідачем було укладено договір № 2138/2 оренди нежилих приміщень, відповідно до якого Відповідачу було надане в строкове платне користування нежилі приміщення загальною площею 176,6 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 28 в м. Києві.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін.

Згідно зі ст. 291 Господарського кодексу України, п. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна України»та п. 8.4.1 Договору встановлено, що цей договір припиняє свою дію у разі закінчення строку, на який його було укладено. Також в Договорі самі сторони встановили (п. 8.3 Договору), що продовження строку дії Договору можливе лише у разі видання нових розпорядчих документів (розпорядження), тобто у порядку укладання нового договору.

В матеріалах справи відсутні докази, що строк дії Договору оренди було продовжено у погоджений сторонами спосіб шляхом видання нових розпорядчих документів (розпорядження), тобто у порядку укладання нового договору, або іншим способом, в тому числі і на підставі рішення суду.

Отже, Договір припинив свою дію з 26.12.2007р. в звязку з закінченням строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 3.2.19 Договору, після припинення дії договору до моменту повернення обєкту оренди орендодавцю за актом прийому-передачі, Орендар зобовязаний вносити плату за фактичне користування обєктом оренди в розмірі орендної плати.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі закінчення строку дії Договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання вважається порушеним у випадку повного його невиконання або неналежного виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання згідно ст. 610 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідачем не надано суду доказів повернення Позивачу орендованого за Договором приміщення за актом приймання-передавання, або іншим погодженим сторонами способом.

В матеріалах справи також відсутні докази, що Відповідач звертався до Позивача щодо повернення йому орендованого за Договором приміщення, і Позивачем було йому відмовлено.

Як зазначалось вище, відповідно до п. 3.2.19 Договору, після припинення дії договору до моменту повернення обєкту оренди орендодавцю за актом прийому-передачі, Орендар зобовязаний вносити плату за фактичне користування обєктом оренди в розмірі орендної плати.

Відповідно до п. 2.1 Договору, за користування об'єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, розмір якої за перший місяць складає 9012,29 грн. та ПДВ 1802,46 грн., всього 10814,75 грн., далі - згідно невід'ємного додатку до даного договору. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається рахуванням індексу інфляції за попередній місяць.

Відповідно до п. 2.4., 2.5 Договору, орендна плата сплачується Орендарем починаючи з дати підписання договору. Орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків власної господарської діяльності щомісячно не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця на рахунок Орендодавця.

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач порушував умови Договору та проводив оплату по Договору за фактичне користування приміщення поза строком дії Договору несвоєчасно і не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості.

Відповідно до п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду від 08.04.1999 № 3-рп/99 прокурор або його заступник в кожному конкретному випадку самостійно, визначає, в чому є порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовної заяві необхідність захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Згідно з п.1.3 Положення про Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві Ради (далі Положення), затвердженого рішенням Шевченківської районної у м. Києві Ради від 25.11.03 за № 263 Управління є виконавчим органом, якому райрадою делеговано функції та повноваження щодо управління комунальною власністю територіальної громади Шевченківського району м. Києва.

Відповідно до п.2 Положення основними завданнями Управління є забезпечення процесу формування комунального майна району, забезпечення ефективного управління комунальною власністю територіальної громади Шевченківського району м. Києва.

Прокуратура Шевченківського району міста Києва в позові та в наданих суду усних поясненнях зазначає, що в результаті недобросовісних дій Відповідача щодо невиконання ним умов Договору бюджет Шевченківського району м. Києва недоотримав кошти з травня 2009 по липень 2010 (включно) за фактичне використання Відповідачем комунального майна району, і тому Прокуратура просить стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість за фактичне користування приміщенням поза строком дії Договору з травня 2009 року по липень (включно) 2010 року в розмірі 301065,15 грн.

Суд погоджується та вважає обґрунтованим наданий Прокуратурою та Позивачем розрахунок заборгованості Відповідача з плати за фактичне користування приміщенням поза строком дії Договору в розмірі встановленої Договором орендної плати з індексацією, відповідно до якого заборгованість Відповідача з травня 2009 року по липень (включно) 2010 року становить 301065,15 грн.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем вищенаведеної суми заборгованості, а тому, зважаючи на все вищевикладене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги Прокуратури та Позивача про стягнення з Відповідача суми заборгованості з плати за фактичне користування приміщенням поза строком дії Договору за період з травня 2009 року по липень (включно) 2010 року в розмірі 301065,15 грн.

Щодо тверджень Відповідача, що в приміщення, яке є обєктом оренди по Договору періодично просочуються каналізаційні відходи з вуличних каналізаційних колодців, і з цього приводу Відповідач листами №24/1 від 11.12.2009р. вхідний №5348-005 від 14.12.2009р. та вхідний №633 від 14.12.2009р. звертався до Відповідача та до інших інстанцій, то суд зазначає, що дані листи-звернення відносяться до правовідносин позивача з відповідачем щодо якості наданих по Договору приміщень, але не спростовують факту наявності у Відповідача заборгованості з плати за фактичне користування приміщенням поза строком дії Договору; в матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені прокуратурою та підтримані позивачем позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 49 ГПК України, з Відповідача до Державного бюджету України стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за звернення з позовом до Господарського суду міста Києва.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Молодіжного жилого комплексу «Ярослав»(01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 28; ідентифікаційний код 21586518) на користь Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (01030, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 26/4; код 21532540) борг за фактичне користування нежилим приміщенням 301065 (триста одна тисяча шістдесят пять) грн. 15 коп.

Стягнути з Молодіжного жилого комплексу «Ярослав»(01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 28; ідентифікаційний код 21586518) в доход Державного бюджету України 3010 (три тисячі десять) грн. 65 коп. державного мита.

Стягнути з Молодіжного жилого комплексу «Ярослав»(01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 28; ідентифікаційний код 21586518) в доход Державного бюджету України (на рахунок 31218264700001, отримувач ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, Код ЄДРПОУ 24262621, Банк ГУ ДКУ у м. Києві, код платежу: 22050003) 236 (двісті тридцять шість) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.О.Домнічева

Повне рішення складено 01.11.10р.