Рішення № 12244021, 10.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/30810.11.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус К» До Приватного підприємства «Контакт Сервіс»

Про стягнення 223921,12 грн.

Суддя Палій В.В.

Представники сторін:

від позивача           Перевозник П.М. –предст. (дов. від 20.09.2010р.)

від відповідача           не з’явився          

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 223921,12грн. (99885,50грн. – основного боргу, 115908,81грн. –пені, 2161,08грн. –3% річних, 5965,73грн. –збитків від інфляції), яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті товару за договором №50 купівлі-продажу від 01.03.2008р., а також витрати по сплаті державного мита –2239,21грн. та витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.10.2010р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/308, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 19.10.2010р.

У судовому засіданні 19.10.2010р. представник позивача надав витребувані судом документи, однак не надав довідку про включення відповідача до ЄДРПОУ.

Також, представник позивача подав заяву про уточнення суми позовних вимог, відповідно до якої заборгованість відповідача складає: 122959,50грн. (107899,38грн. –основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 12654,98грн. –пені, 2405,14грн. –3% річних).

Уточнені позовні вимоги прийняті судом до розгляду.

У судове засідання 19.10.2010р. представник позивача не з’явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

У зв’язку з неявкою у судове засідання представників позивача та відповідача, та з метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 19.10.2010р. відкладено.

Представник позивача у судовому засіданні 02.11.2010р. подав суду Витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №7460019 від 01.11.2010р. про включення відповідача.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

У зв’язку з неявкою у судове засідання представників позивача та відповідача, та з метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 02.11.2010р. відкладено.

Представник позивача у судовому засіданні подав витребувані документи. Представник позивача заявлені (уточнені) позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, витребувані документи не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням відповідача є: м. Київ, вул. Жмеринська, 2-б, відповідно, ухвали суду були направлені за вказаною адресою, ухвала суду від 04.10.2010р. отримана уповноваженим представником відповідача, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, однак, інша кореспонденція повернулась на адресу суду із відміткою поштового відділення про те, що адресат за зазначеною адресою не зареєстрований. Відповідно до ст. 64 ГПК України за відсутності сторони за адресою місцезнаходження, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена належним чином.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позовні вимоги, оглянувши оригінали документів, суд, -

в с т а н о в и в :

          01.03.2008р. між позивачем та відповідачем укладено договір №50 купівлі-продажу (далі –договір), продавець (позивач) зобов’язується пережати у власність покупця (відповідач) нафтопродукти (далі –товар), а покупець прийняти і оплатити товар на умовах та в строки, обумовлені цим договором та додатковими угодами до цього договору.

          Відповідно до п.1.2 договору назва товару: світлі нафтопродукти, зокрема: бензин марок –А-76, А-80, А-92, А-95, А-98, ДТ та ін.

          Відповідно до п.3.1 договору ціна, кількість та асортимент кожної конкретної партії товару та порядок розрахунків заздалегідь узгоджується сторонами і відображається в рахунку-фактурі та у видатково-прибутковій накладній на поставку партії товару.

Додатковими угодами №1 від 25.12.2008р. та №1/10 до договору сторонами було продовжено термін дії договору №50 від 01.03.2008р.

          На виконання умов договору, позивачем було поставлено на користь відповідача товар на загальну суму 199085,50грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000209 від 01.02.2010р., яка підписані уповноваженою особою позивача та уповноваженою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей особою відповідача, належним чином завірена копія якої знаходиться в матеріалах справи.           

Умовами п.3.2 договору встановлено умови оплати товару, а саме: оплата вартості кожної конкретної партії товару, переданого по цьому договору, здійснюється передплатою на р/р позивача згідно рахунків-фактур.

Вартість отриманого товару відповідач оплатив частково –в сумі 100200,00грн., що підтверджується довідкою банку з рахунку позивача (в матеріалах справи), а повну вартість поставленого позивачем товару відповідач не оплатив.          

Згідно розрахунку суду, враховуючи вартість поставленого товару, та здійснені відповідачем часткові оплати, заборгованість відповідача по оплаті одержаного товару складає 98885,50грн.

Також, заборгованість відповідача за отриманий товар підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків, який підписаний позивачем та відповідачем станом на 30.06.2010р.

          За наведених обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу, яка за розрахунком суду складає 98885,50грн.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню відповідно до розрахунку суду в розмірі 98885,50грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов’язання , 12654,98грн. –пені, 2405,14грн. –3% річних.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п.5.3 договору у випадку затримки покупцем оплати за відвантажений товар, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,5% від суми неоплаченого товару за кожний день прострочки.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, статтею 3 Закону України «Про відповідальність за неналежне виконання грошових зобов’язань»встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тобто, відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, встановивши у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов’язання у більшому розмірі, однак такі норми Закону передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Ознайомившись з розрахунок пені позивача, суд задовольняє зазначену вимогу частково, відповідно до уточненого розрахунку суду, з урахуванням вимог ч. 2 ст 343 ГК України та ст. 3 Закону в розмірі 12654,93грн.

          Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ознайомившись із розрахунком 3% річних, суд задовольняє зазначену вимогу відповідно до уточненого розрахунку суду в розмірі 2404,90грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення 107899,38грн. суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції, суд, розрахувавши суму основного боргу, яка складає 98885,50грн., прийшов до висновку, що розмір позовної вимоги про стягнення збитків від інфляції складає 9013,88грн.

Дослідивши розрахунок збитків від інфляції, який викладено позивачем у заяві про уточнення позовних вимог, судом встановлено, що вказана позивачем сума інфляційного збільшення нараховується на суму основного боргу вже із врахованим попереднім інфляційним збільшенням на попередню суму заборгованості.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що розрахунок позивача суми збитків від інфляції, наведений у заяві про уточнення суми позовних вимог, є незаконним та задоволенню не підлягає.

Згідно уточненого розрахунку суду, здійсненого у відповідності до «Рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»згідно листа ВСУ від 03.04.1997р. №62-97р., з урахуванням того, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується з урахуванням даного місяця, а якщо з 16 по 31 число місяця, то розрахунок починається з наступного місяця, розмір інфляційних збитків склав 8734,53грн.

Додану до позову заява про забезпечення позову судом не задоволено, оскільки позивачем не надано доказів, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме: 98885,50грн. –основного боргу, 12654,93грн. –пені, 2404,90грн. –3% річних, 8734,53грн. –збитків від інфляції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Контакт Сервіс»(м. Київ, вул. Жмеринська, 2-б, код ЄДРПОУ 35416980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус К»(м. Київ, вул. Пожарського, 6; м. Київ, вул. Орловська, 8/1, код ЄДРПОУ 33345248) 98885,50грн. –основного боргу, 12654,93грн. –пені, 2404,90грн. –3% річних, 8734,53грн. –збитків від інфляції, 1226,80грн. –державного мита, 235,46грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог –відмовити.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його оголошення.

Суддя В.В. Палій