Рішення № 12243970, 08.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/32208.11.10 За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України

по місту Києву

до Акціонерного товариства закритого типу «РЕНАП»

Третя особа, що не заявляє сомостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство «Український науково-дослідний інститут

нафтопереробної промисловості «МАСМА»

про примусове звільнення та повернення орендованої площі

Суддя: Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивачаРезаненко А.Ю. по довіреності № 83 від 30.08.2010р.

Від відповідача Немерицький С.Л. директор, наказ № 3 від 24.02.1997р.

Від третьої особи Зайцев О.В. по довіреності № 23 від 02.03.2010р.

В засіданні приймали участь

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про виселення Акціонерного товариства закритого типу «РЕНАП»в примусовому порядку з орендованого державного нерухомого майна площею 45,0 кв.м., розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 (кімната № 241 на третьому поверсі лаборатоного корпусу № 4), та повернення його орендодавцю - Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву.

Позовні вимоги мотивовані тим, що договір оренди № 3425, укладений позивачем як орендодавцем та відповідачем як орендарем 08.08.2006р., припинив свою дію 08.05.2009р. у звязку із закінченням строку, на який його було укладено. Листом № 30-04/6608 від 21.05.2009р., який був направлений на адресу відповідача 29.05.2009р., позивач повідомив відповідача про закінчення терміну дії укладеного між ними договору оренди та відмову від продовження його дії. Проте, відповідач, порушуючи умови договору та норми чинного законодавства, орендоване майно не звільнив, приміщення по акту приймання-передачі не передав, тому позивач звернувся до суду з даним позовом та просить позов задовольнити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2010р. порушено провадження у справі № 36/322, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє сомостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Державне підприємство «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА», розгляд справи призначено на 20.09.2010р.

До початку розгляду српави 20.09.2010р. через канцелярію суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позов, в якому він проти позову заперечує, посилаючись на те, що він належним чином виконує свої обов?язки орендаря з 1997 року, зокрема, в пвному обсязі сплачує орендну плату та комунальні платежі, а позивач приймає їх. Тому відповідач вважає, що договір оренди № 3425 від 08.08.2006р. фактично виконується, а тому є таким, що діє.

В судовому засіданні 20.09.2010р. представник третьої особи надав суду письмові пояснення, в яких зазначає, що договір оренди № 3425 від 08.08.2006р. діє до 08.03.2011р., тобто є фактично пролонгованим.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2010р., на підставі ст. ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, строк вирішення спору у справі продовжено, розгляд справи відкладено на 01.11.2010р.

В судовому засіданні 01.11.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 08.11.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 08.11.2010р. позовні вимоги повністю підтримав. Представники відповідача та третьої особи проти задоволення позову заперечували.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків. Цивільні права і обовязки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. До зобовязань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобовязань.

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (далі орендодавець, позивач) та Акціонерним товариством закритого типу «РЕНАП»(далі орендар, відповідач) 08.08.2006р. було укладено договір оренди № 3425 нерухомого майна, що належить до державної власності.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно площею 45,0 кв.м., яке розміщене за адресою: АДРЕСА_1 (кімната № 241 на третьому поверсі лаборатоного корпусу № 4), що знаходиться на балансі Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА», з метою розміщення пункту по вишиванню та нанесенню зображень на тканину.

Згідно з п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

За актом приймання-передачі від 08.08.2006р., підписаним представниками балансоутримувача, орендодавця та орендаря, відповідачу було передане обумовлене договором приміщення.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін, на який укладається договір оренди, є істотною умовою договору оренди.

Частина 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.1 договору сторонами встановлено, що цей договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 08.08.2006р. по 08.07.2007р. включно.

Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Положеннями статті 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

За відсутності заяви про припинення договору однієї із сторін договору, договір, в силу ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», був продовженим на той самий строк, тобто до 08.06.2008р. та до 08.05.2009р. відповідно.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом № 30-04/6608 від 21.05.2009р., що був направлений на адресу відповідача 29.05.2009р., повідомив відповідача про закінчення дії договору оренди № 3425 від 08.08.2006р. нерухомого майна загальною площею 45,0 кв.м., розміщеного за адресою: АДРЕСА_1, та запропонував відповідачу до 10.06.2009р. передати приміщення по акту прийому-передачі.

Відповідно до п. 10.9 договору чинність цього договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України, правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

Матеріали справи свідчать про те, що нового договору оренди на спірне нерухоме майно укладено не було.

Таким чином, відповідач безпідставно займає спірне нежитлове приміщення.

Відповідно до п. 2 ст. 26 та п. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобовязаний повернути орендодавцеві обєкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 2 ст. 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з п. 5.7 договору у разі припинення або розірвання договору орендар зобов?язаний повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона бала одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, вимоги позивача щодо виселення Акціонерного товариства закритого типу «РЕНАП»в примусовому порядку з орендованого джержавного нерухомого майна площею 45,0 кв.м., розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 (кімната № 241 на третьому поверсі лаборатоного корпусу № 4) та повернення його орендодавцю Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Посилання відповідача на наявність у нього переважного права на укладення договору оренди не може бути підставою для відмови у задоволенні позову у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Статтею 73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»установлено, що у 2009 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах, крім державного та комунального майна, що передається в оренду бюджетним установам та іншим, визначеним чим Законом установам, підприємствам та організаціям.

Крім іншого, згаданою статтею Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»визначено, що після закінчення строку дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, бере участь у конкурсі на отримання права оренди державного та комунального майна. Орендодавець при визначенні переможця конкурсу, за інших рівних умов, надає перевагу пропозиціям орендаря, який належним чином виконував свої обов'язки, шляхом застосування преференційної поправки.

Відповідно до положень ст.ст. 777 Цивільного кодексу України, 285 Господарського кодексу України, ч. 3 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»наймач/орендар, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

При цьому, ч. 3 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», що є спеціальною нормою у правовідносинах, що розглядаються у цій справі, визначає, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника.

Тобто, на законодавчому рівні встановлена норма, відповідно до якої переважне право мають орендарі, які належним чином виконували договірні зобовязання за договорами оренди державного та комунального майна, проте, вони визначаються компетентними органами після розгляду всіх інших пропозицій третіх осіб та за інших рівних умов преференції надаються добросовісному орендарю. Отже, на законодавчому рівні конкурсні засади визначення орендаря встановлені в імперативному порядку, таким чином, конкурсний порядок визначення наступного орендаря на майно, що є обєктом договору № 3425 від 08.08.2006р. не порушує права позивача та не позбавляє його можливості реалізувати преференції добросовісного орендаря, скориставшись наявним переважним правом.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процессуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимог задовольнити повністю.

Виселити Акціонерне товариство закритого типу «РЕНАП»(03680, АДРЕСА_1, 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 21540953) в примусовому порядку з орендованого державного нерухомого майна площею 45,00 кв.м., розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 (кімната № 241 на третьому поверсі лаборатоного корпусу № 4) та повернути його орендодавцю Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 50-Г, код ЄДРПОУ 19030825).

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «РЕНАП»(03680, АДРЕСА_1, 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 21540953) в доход Державного бюджету України 85 (вісімдесят п?ять) грн. 00 коп. державного мита.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «РЕНАП»(03680, АДРЕСА_1, 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 21540953) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процессу до спеціального фонду Державного бюджету України по КЕКД 22050000 «Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах».

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складено 10.11.2010р.