Рішення № 12243923, 08.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/56808.11.10 За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

доКомунального підприємства "Київпастранс"

простягнення 251 303,00 грн.

за участюГоловного управління Державного казначейства України у м. Києві

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_2

від відповідача:Герус Ю.М.

від Держ. казначейства:Олешко О.Л. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі "Підприємець") звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київпастранс" (надалі КП "Київпастранс") про стягнення 251 303,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №64/4-08 від 28.07.2008 р. позивач виконав роботи по відновленню рухомого складу, а відповідач належним чином грошове зобовязання по оплаті виконаних робіт не виконав, в звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 216 000,00грн. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 26 432,00 грн. та 3% річних у розмірі 8 871,00 грн. за прострочення виконання грошового зобовязання, а також просить включити до складу судових витрат витрати понесені на оплату послуг адвоката у розмірі 18 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.10.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 25.10.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.10.2010 р. у звязку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 08.11.2010 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти задоволення позову не заперечує, визнає у повному обсязі, а судові витрати понесені позивачем на оплату послуг адвоката у розмірі 8 000,00 грн.

Представник Головного управління Державного казначейства України у м. Києві в судовому засіданні на виконання вимог ухвал суду надав інформацію та пояснення по справі, у вирішенні спору покладається на розсуд суду.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.07.2008 р. між Підприємцем (виконавець) та КП "Київпастранс" (замовник) було укладено договір №64/4-08 (надалі "Договір").

Положеннями п.п. 2.1, 2.2 Договору визначено, що виконавець зобовязується виконати відновлення рухомого складу (капітальний ремонт коробок передач) згідно специфікації (додаток №1). Замовник оплачує виконане виконавцем відновлення рухомого складу відповідно до п. 3.2 договору.

Додатком №1 до Договору сторонами погоджено специфікацію якою визначено найменування, кількість, ціну та загальну вартість робіт за Договором.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.5 Договору загальна вартість виконання відновлення рухомого складу за договором, становить 425 000,00 грн. Оплата за відновлення рухомого складу здійснюється протягом 45 календарних днів відповідно до актів виконаних робіт. У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за виконані зобовязання здійснюється протягом 3 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок. Розрахунки за договором можуть проводитись за рахунок бюджетних коштів відповідного призначення, а також за рахунок власних коштів замовника.

Згідно із п.п. 4.1, 4.2 Договору відновлення рухомого складу здійснюється на протязі 8-9 робочих днів (в умовах ремонтних майстерень отримувача) з моменту надходження заявки на послуги від отримувача. Відновлення рухомого складу вважається завершеним з моменту підписання акту здачі-приймання сторонами.

Додатковими угодами №1, №2 від 16.12.2008 р. до Договору сторони погодили віднести оплату зобовязань за рахунок бюджетних коштів у розмірі 209 000,00 грн. на оплату за рахунок власних коштів замовника.

На виконання умов Договору у грудні 2008 року позивачем було виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 216 000,00 грн., що підтверджується актами здачі приймання виконаних робіт №№1-7 від 16.12.2008 р., №№8,9,11-13 від 29.12.2008 р. та №10 від 15.08.2008 р.

16.03.2010 р. сторонами складено та підписано акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача становить 216 000,00 грн.

06.08.2010 р. позивач звернувся до відповідача з претензією №6-08 в якій просив протягом пятиденного строку погасити заборгованість за виконані згідно Договору роботи та сплати нараховані за прострочення виконання грошового зобовязання інфляційні втрати та 3% річних.

Листом №19/1096 від 01.09.2010 р. відповідач у відповідь на претензію позивача повідомив останнього про відсутність коштів для оплати виконаних робіт за Договором.

Спір у справі виник у звязку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобовязання по оплаті виконаних на підставі Договору робіт, у звязку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 216 000,00 грн.

Договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Матеріалами справи (акти здачі-приймання виконаних робіт) підтверджується виконання позивачем робіт за Договором на загальну суму 216 000,00 грн.

Вказані акти містять підписи повноважного представника та відтиск печатки відповідача.

Доказів зволікання чи несвоєчасного виконання робіт, а також виявлення недоліків виконаних робіт, з якими положення Договору передбачають можливість затримання розрахунків відповідачем не надано, а зміст актів приймання виконаних підрядних робіт свідчить про прийняття робіт у визначені Договором строки та без будь-яких зауважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно із пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 3.2 Договору та враховуючи погоджену сторонами в додатковій угоді №2 суму фінансування робіт за рахунок власних коштів замовника, відповідач був зобовязаний розрахуватися за виконанні позивачем згідно Договору роботи на суму 209 000,00 грн. на протязі 45 календарних днів з моменту підписання кожного акту здачі-приймання виконаних робіт.

Стосовно заявленої до стягнення заборгованості у розмірі 7 000,00 грн., що становить різницю між загальною вартістю виконаних робіт та погодженою сторонами у додатковій угоді №2 сумою фінансування робіт за рахунок власних коштів замовника суд відзначає наступне.

Умовами статті 3 Договору та додаткових угод №1, №2 передбачено оплату робіт у сумі, що перевищує 209 000,00 грн. за рахунок бюджетних коштів.

За змістом п. 3.2 Договору у разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за виконані зобовязання здійснюється протягом 3 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Відповідно до ч. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України (чинного на момент існування спірних відносин) розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Згідно із ч. 7 ст. 23 Бюджетного кодексу України всі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, за винятком тих випадків, коли окремим законом передбачені багаторічні бюджетні призначення, а ч.1 ст. 57 Бюджетного кодексу України визначено, що не пізніше 31 грудня або на останній день іншого бюджетного періоду Державне казначейство України закриває всі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді.

На виконання вимог ухвал суду від 11.10.2010 р. та 25.10.2010 р. Головним управлінням Державного казначейства України у місті Києві надано інформацію щодо реєстрації юридичних, фінансових зобовязань КП "Київпастранс" по договору №64/4-08 від 28.07.2008 р.

Із вказаної інформації вбачається, що протягом 2008-2009 бюджетних років зобовязання за Договором відповідачем реєструвалося, проте кошти не виділялися.

Разом із цим, на 2010 бюджетний рік вказані зобовязані не зареєстровані, а такі витрати не включені в видатки наступних бюджетних періодів.

Відповідно до ч. 6 ст. 51 Бюджетного кодексу України будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися.

Наведене (не включення зобовязань на наступний бюджетний період) виключає можливість надходження коштів для оплати виконаних робіт за Договором з бюджету, а відповідачем поважних причин не включення фінансових зобовязань не наведено.

За таких обставин, грошове зобовязання по сплаті 7 000,00 грн. (різниця між загальною вартістю виконаних робіт та погодженою сторонами у додатковій угоді №2 сумою фінансування робіт за рахунок власних коштів замовника) мало бути виконане протягом перших трьох робочих днів 2010 року (з урахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України № 1412-р від 26.11.2009 р. до 13.01.2010 р. (включно)).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача у розмірі 216000,00грн., розмір якої визнано представником відповідача в судовому засіданні, а встановлені судом обставини свідчать про настання строку виконання грошового зобовязання. Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем не надано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 216000,00грн. є обґрунтованими та задовольняються судом.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційних втрат у розмірі 26 432,00 грн. та 3% річних у розмірі 8 871,00 грн. за прострочення виконання грошового зобовязання за Договором.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обовязку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобовязання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобовязань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Суд здійснює перерахунок заявлених до стягнення інфляційних та 3% річних з урахуванням того, що строк з якого відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобовязання визначається наступним чином: по сумі 209 000,00 грн. в межах визначених позивачем періодів, по сумі 7 000,00 грн. з 14.01.2010 р. по визначену позивачем дату закінчення періоду (кінець червня 2010 р.).

За перерахунок суду загальна сума інфляційних витрат (сума індексації прострочених зобовязань) становить 32 264,00 грн., а 3% річних 10 586,55 грн.

Оскільки за перерахунком суду розмір інфляційних втрат та 3% річних більший ніж заявлено позивачем до стягнення, а підстави для виходу за межі позовних вимог у суду відсутні, то позовні вимоги в цій частині задовольняються у визначеному позивачем розмірі.

За таких обставин, позовні вимоги Підприємця про стягнення з КП "Київпастранс" заборгованості у розмірі 216 000,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 26 432,00 грн., 3% річних у розмірі 8 871,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Стосовно заявлених позивачем до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

06.08.2010 р. між адвокатом ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3262 від 27.03.2008 р.) та Підприємцем укладено угоду на надання правової допомоги у господарській справі, предметом якої є надання правової допомоги при розгляді правових питань по судовій справі за позовом Підприємця до КП "Київпастранс" з приводу невиконання останнім своїх зобовязань по оплаті виконаних за Договором робіт.

На виконання умов вказаної угоди адвокат ОСОБА_2 надав, а позивач прийняв послуги на загальну суму 8 000, 00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг №3-08/10 від 26.08.2010 р.

30.08.2010 р. позивач на підставі вказаної угоди та акту сплатив на користь адвоката ОСОБА_2 кошти у розмірі 8000,00 грн., що підтверджується відомістю на виплату грошей №02К від 30.08.2010 р.

Таким чином, витрати позивача на оплату послуг адвоката підлягають покладенню на відповідача лише у фактично сплаченому розмірі 8 000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе,2; ідентифікаційний код 31725604) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (09100, Київська область, м. Біла Церква, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 216 000 (двісті шістнадцять тисяч) грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 26432 (двадцять шість тисяч чотириста тридцять дві) грн. 00 коп., 8 871 (вісім тисяч вісімсот сімдесят одна) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 2 513 (дві тисячі пятсот тринадцять) грн. 03 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість)грн. 00 коп. та витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В.Бойко

Дата підписання повного тексту рішення 10.11.2010 р.