Рішення № 12243863, 19.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/24319.10.10

за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека Біокон”, м. Київ

до          приватного підприємства „Аптечна мережа „Здоров’як”, м. Київ

про          стягнення 7871,68 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Шмуйло А.Д.

За участю представників сторін:

від позивача: Тарасенко О.В., предст., дов. № 22 від 21.04.2010 року

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Аптека Біокон” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до приватного підприємства „Аптечна мережа „Здоров’як” про стягнення 7871,68 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором поставки № 0580/06 від 22.11.2006 року щодо оплати отриманого товару в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 7039,52 грн. Також за порушення виконання грошового зобов‘язання позивач, з посиланням на пп. пп. 7.2, 7.3 Договору просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 109,63 грн., штраф в розмірі 703,95 грн. та з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути відсотки річних у розмірі 18,58 грн.

          Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.08.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 21.09.2010 року.

В зв’язку з неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено на 05.10.2010 року.

Відповідач позов не визнав. В відзиві на позовну заяву зазначив, що станом на 04.10.2010 року не має простороченої заборгованості перед позивачем у визначеній останнім сумі. Відповідач стверджує про наявність у нього перед позивачем строкової заборгованості в розмірі 4015, 63 грн. яку він продовжує оплачувати належним чином.

В судовому засіданні 05.10.2010 року було оголошено перерву до 12.10.2010 року.

В зв’язку з хворобою судді Копитової О.С. розгляд справи не відбувся та перенесений на 19.10.2010 року.

Під час судового розгляду справи позивач неодноразово зменшував позовні вимоги в частині стягнення основного боргу з посиланням на здійснення відповідачем часткової проплати товару та остаточно просить стягнути з відповідача 2489,52 грн. основного боргу. Вимоги щодо стягнення відсотків річних, пені та штрафу позивачем залишені без змін.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації (оригінал поштового повідомлення в матеріалах справи), представник відповідача в судове засідання призначене на 19.10.2010 року не з’явився, причини неявки в судове засідання невідомі. Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представників відповідача в судовому засіданні 19.10.2010 року від останніх до суду не надходило.

          За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю належним чином повідомлених про дату та час судового засідання представників відповідача, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами. При цьому суд враховує, що представник відповідача був присутній в судовому засіданні 05.10.2010 року, надавав свої заперечення по суті заявленого позову, а також те, що в матеріалах справи міститься письмовий відзив відповідача.

В судовому засіданні 19.10.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, що надавались під час судового розгляду справи, суд –

ВСТАНОВИВ :

22.11.2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Аптека Біокон” (Постачальник) (надалі по тексту ТОВ „Аптека Біокон”, позивач) та приватним підприємством „Аптечна мережа „Здоров’як” (Покупець) (надалі по тексту ПП „АМ „Здоров’як”, відповідач) укладено Договір поставки товару №0580/06 (надалі по тексту Договір), відповідно до п.1.1 якого позивач зобов’язується поставити та передати у власність/ повне господарське володіння/ лікарські засоби та вироби медичного призначення (надалі Товар), а відповідач зобов’язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах Договору.

Ціна та загальна вартість Товару вказана у видаткових накладних на кожну поставку, які є невід’ємною частиною Договору (п.2.1 Договору).

Сторони погодили, що оплата Товару, здійснюється відповідачем в строки вказані у видаткових накладних на кожну партію товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача (п. п. 3.1, 3.2 Договору).

На виконання умов Договору позивач здійснив відповідачеві в період з 21.05.2010 року по 17.06.2010 року поставку товару на загальну суму 7785,01 грн., зокрема:

згідно накладної № 2674121 від 21.05.2010 року на суму 1255,71 грн. - строк оплати 11.06.2010 року;

згідно накладної № 2674787 від 27.05.2010 року на суму 408,39 грн. –строк оплати 17.06.2010 року;

згідно накладної № 2674806 від 27.05.2010 року на суму 133,10 грн. –строк оплати 17.06.2010 року;

згідно накладної № 2674787 від 27.05.2010 року на суму 408,39 грн. –строк оплати 22.06.2010 року;

згідно накладної № 2675491 від 01.06.2010 року на суму 45,0 грн. –строк оплати 22.06.2010 року;

згідно накладної № 2675492 від 01.06.2010 року на суму 1198,19 грн. –строк оплати 22.06.2010 року;

згідно накладної № 2676388 від 07.06.2010 року на суму 252,3 грн. –строк оплати 28.06.2010 року;

згідно накладної № 2676389 від 07.06.2010 року на суму 934,82 грн. –строк оплати 28.06.2010 року;

згідно накладної № 2676648 від 09.06.2010 року на суму 125,7 грн. –строк оплати 30.06.2010 року;

згідно накладної № 2676649 від 09.06.2010 року на суму 990,72 грн. –строк оплати 30.06.2010 року;

згідно накладної № 2677039 від 11.06.2010 року на суму 58,2 грн. –строк оплати 02.07.2010 року;

згідно накладної № 2677040 від 11.06.2010 року на суму 1002,07 грн. –строк оплати 22.07.2010 року;

згідно накладної № 2677981 від 17.06.2010 року на суму 1380,71 грн. –строк оплати 08.07.2010 року.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач в повному обсязі за поставлений товар в установлені договором строки не розрахувався. Згідно банківських виписок з рахунку позивача відповідно до призначення платежу визначеного відповідачем, погашати заборгованість за накладною № 2674121 від 21.05.2010 року відповідач розпочав лише 23.07.2010 року (строк сплати 11.06.2010 року). Також судом встановлено прострочення оплати товару і за іншими накладними.

При цьому, як убачається з матеріалів справи, відповідно до накладної на повернення № ВНк-000009 від 11.06.2010 року відповідач здійснив позивачу повернення товару на суму 365,4 грн., що був поставлений згідно накладної № 2676389 від 07.06.2010 року.

Станом на день подання позову (згідно поштового штемпеля на конверті –04.08.2010 року) позивач визначав заборгованість відповідача за поставлений згідно вказаних накладних товар в розмірі 7039,52 грн. В подальшому позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення основного боргу до 2489,52 грн. з посиланням на часткове погашення відповідачем своєї заборгованості після порушення провадження по справі. При цьому, судом встановлено, що частина заборгованості була погашена відповідачем 02.08.2010 року в розмірі 300 грн., тобто до звернення позивача з позовом до суду.

Згідно даних позивача заборгованість відповідача станом на день прийняття рішення складає 2489,52 грн. Матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості в повному обсязі станом на 19.10.2010 року.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору поставки.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 691 Цивільного кодексу України визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Факт поставки позивачем відповідачеві товару, згідно визначених накладних, підтверджується матеріалами справи, зокрема підписом уповноважених осіб відповідача на товаророзпорядчих документах і не заперечується відповідачем в наданих поясненнях.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним факт поставки товару позивачем та прийняття його відповідачем на умовах, встановлених Договором.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище, відповідач зобов’язався оплатити поставлений товар в строки визначені в накладних, однак у встановлені строки з позивачем не розрахувався. Згідно банківських виписок з рахунку позивача за період виникнення заборгованості з урахуванням призначення платежу визначеного самим відповідачем має місце прострочення оплати отриманого товару.

З урахуванням встановлених судом обставин та наявних в матеріалах справи доказів доводи відповідача про відсутність простроченої заборгованості перед позивачем не приймаються судом, оскільки не підтверджені належним чином.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд приходить до висновку щодо підставності вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 2489,52 грн. та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення штрафних санкцій та відсотків річних, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Однак, суд звертає увагу на той факт, що відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до п. п. 7.1, 7.2 Договору в випадку прострочки платежу Покупець сплачує Постачальнику одноразовий штраф у розмірі 10 % від суми несплаченого товару; за порушення термінів оплати товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,7 % від заборгованої суми за кожен день прострочення платежу але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Оскільки, відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пеня і штраф є різновидами неустойки, то стягнення з відповідача одночасно пені та штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, як це передбачено п. п. 7.1, 7.2 Договору, суперечить Конституції України та загальним засадам цивільного законодавства, а тому вимога позивача в частині стягнення пені задоволенню не підлягає.

При цьому суд враховує, що позивачем при зверненні до суду 04.08.2010 року було заявлено до стягнення суму боргу більшу ніж існувала на той час, без врахування проплати здійсненої відповідачем 02.08.2010 року, однак приймаючи до уваги прострочку оплати товару, наявність станом на 29.07.2010 року заборгованості в розмірі 7039,52 грн. та право позивача вимагати від відповідача сплати одноразового штрафу за таке прострочення, відсутності доказів сплати відповідачем штрафів за кожне прострочення окремо або таких вимог позивача до відповідача, господарський суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в повному обсязі виходячи із суми боргу в розмірі 7039,52 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків річних є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням періоду обраного позивачем в розмірі 18,58 грн.

Враховуючи наведене вище, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог. Судові витрати позивача понесені ним за частину вимог по яких спір було врегульовано після звернення до суду покладються судом на відповідача. Судові витрати понесені позивачем за частину заявленої до стягнення суми основного боргу, що була погашена відповідачем в добровільному порядку до звернення позивача до суду (02.08.2010 року в розмірі 300 грн.) покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства „Аптечна мережа Здоров’як” (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 18-д, р/р 26005401162101 в філії „Нивки” в КБ „Експобанк”, МФО 322647, ід. код 33551611 або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека Біокон” (02098, м. Київ, вул. Березняківська, 29, р/р 260040234800 в АБ „Брокбізнесбанк” м. Києва, МФО 300249, ід. код 30263519) 3212,05 грн. (три тисячі двісті дванадцять гривень п’ять копійок), з яких 2489,52 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят дев’ять гривень п’ятдесят дві копійки) основного боргу, 18,58 грн. (вісімнадцять гривень п’ятдесят вісім копійок) відсотків річних, 703,95 грн. (сімсот три гривні дев’яносто п’ять копійок) штрафу, а також 96,69 грн. (дев’яносто шість гривень шістдесят дев’ять копійок) –державне мито та 223,72 грн. (двісті двадцять три гривні сімдесят дві копійки)–витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням по справі законної сили видати наказ.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Суддя                                                                      О. С. Копитова