Рішення № 12243817, 08.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/42408.11.10 За позовомПриватного підприємства «Чібіс» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення боргу

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Задорожня І.М. (довіреність № 16 від 01.11.2010р.);

від відповідача: не зявились;

В судовому засіданні 08.11.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Чібіс»(надалі ПП «Чібіс», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі фізична особа-підприємець ОСОБА_1., відповідач) основного боргу у сумі 79525, 77 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по оплаті за поставлені згідно договору поставки № 1-К від 05.01.2009р. офісні крісла, у звязку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку.

Під час розгляду справи суд не знайшов підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки відповідача, як того просив позивач, а заявлене клопотання судом відхилене через наступне.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову” у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвалу суду, якою відповідача було повідомлено про розгляд справи надіслано за юридичною адресою підприємця (довідка з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.11.2010р. наявна у матеріалах справи), що підтверджується поштовим повідомленнями про вручення рекомендованого відправлення.

Провадження у справі порушено ухвалою від 29.09.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2009р. між ПП «Чібіс»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. укладено договір № 1-К згідно з яким продавець (позивач у справі) зобовязувався відвантажити, а покупець (відповідач у справі) прийняти і оплатити офісні крісла згідно рахунків і видаткових накладних, які являються невідємною частиною договору.

За умовами договору (п. 2.2) товар вважається відвантаженим продавцем та прийнятим покупцем по кількості згідно накладних підписаних обома сторонами.

Поставка товару підтверджується видатковими накладними від 29.01.2009р. № 012901 на суму 8895 грн., № 012902 на суму 14646 грн., від 13.02.2009р. № 021302 на суму 11229 грн., № 021303 на суму 17979 грн., від 26.02.2009р. № 022601 на суму 16101 грн., № 022602 на суму 14715 грн., від 13.03.2009р. № 031301 на суму 21738 грн., № 031302 на суму 6480 грн., які у належним чином засвідчених копіях наявні у справі, проведена часткова сплата товару, що підтверджується наданими прибутковими касовими ордерами, банківськими виписками, підтверджує визнання відповідачем обовязку по оплаті, що виникає з договору.

Відповідно до п. 8.1 договору, договір вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2009р., однак в будь-якому випадку до виконання сторонами взятих на себе зобовязань по договору. Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в період передачі товару згідно накладних від 29.01.2009р., від 13.02.2009р., від 26.02.2009р., від 13.03.2009р. за вказаним договором суду не представлено, у звязку з чим такі підтверджують виконання позивачем договірних зобовязань та поставку продукції в межах укладеного договору. При цьому суд враховує, що у самих накладних підставою для поставки зазначено як замовлення договір № ДГ-0000004 від 16.04.2007р., що є технічною помилкою, оскільки вказаний договір на вимоги залучено до справи і такий припинив свою дію 31.12.2007р.. Згідно пояснень позивача з цього приводу, між сторонами щороку здійснювалось оформлення договірних відносин, відповідно помилково у накладних і вказувався номер договору який втратив чинність.

Оплата поставленого на користь відповідача товару здійснена не у повному обсязі, за виставленими на оплату рахунками-фактурами заборгованість перед позивачем складає 79525, 77 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

У відповідності з положеннями статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умови оплати і строк розрахунків за договором погоджено сторонами у розділі 4, та згідно з п. 4.1 розрахунок за товар проводиться шляхом перерахування 100% оплати на розрахунковий рахунок продавця протягом 25 календарних днів з моменту відвантаження.

З урахуванням наведеного строк виконання зобовязань щодо оплати товару переданого згідно видаткових накладних від 29.01.2009р., від 13.02.2009р., від 26.02.2009р., від 13.03.2009р. станом на час вирішення спору є таким, що настав. Розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 25 календарних днів по даті відвантаження товару.

Неоплаченими станом на час вирішення спору є накладні від 13.02.2009р. № 021301 (в сумі 2512, 77 грн.), та накладні від 13.02.2009р. № 021303, від 26.02.2009р. № 022601, № 022602, від 13.03.2009р. № 031301, № 031302, банківські виписи та прибуткові ордери підтверджують часткову сплату коштів за поставлений товар.

Довідкою з банку за вих. № 20-11/121 від 05.11.2010р. (відділення № 1 ВАТ «Комерційний банк «Глобус») підтверджено відсутність здійснення проплат на користь позивача в періоді з 27.11.2009р. по 04.11.2010р., у звязку з чим, сума заборгованості відповідача за поставлені товари складає 79525, 77 грн. заявлена до стягнення, і вимоги щодо такої підлягають задоволенню.

Позовні вимоги відповідачем не спростовані, відзиву на позов на вимоги ухвали суду не надано, доказів здійснення розрахунків за договором № 1-К від 05.01.2009р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у звязку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 795, 25 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 в Філії Деснянське відділення ВАТ Ощадбанк м. Києва, МФО 320230, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. номер НОМЕР_2) на користь Приватного підприємства «Чібіс»(юрид. адреса: 02192, м. Київ, вул. Юності 7, к. 20, р/р 2600400100299 в ВАТ КБ «Глобус»МФО 380076, ідент. код 32771489) 79525, 77 грн. (сімдесят девять тисяч пятсот двадцять пять гривень 77 копійок) основного боргу, 795, 25 грн. (сімсот девяносто пять гривень 25 копійок) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 11.11.2010