Рішення № 12243814, 13.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/27613.09.10 За позовом Овідіополського районного споживчого товариства

до Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансполіс»

про стягнення 26685,73 грн.

                                                                       Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача: не з’явились

від відповідача: не з’явились

Рішення прийняте 13.09.2010р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв‘язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 30.08.2010р. пл.13.09.2010р.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Овідіопольського районного споживчого товариства до Закритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІнтерТрансПоліс"про стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування в розмірі 25535,73 грн., суми страхових виплат по особистому страхуванню в розмірі 1150,00 грн. за договорами добровільного комплексного страхування майна: №ИЮ.Р.1340.С.58 від 29.08.2008р., №ИЮ.Р.1352.С.58 від 29.08.2008р., №ИЮ.Р.1339.С.58 від 29.08.2008р., №ИЮ.Р.1334.С.58 від 29.08.2008р., та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2010р. порушено провадження у справі №35/276, розгляд справи призначено на 14.06.2010р.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/276 від 14.06.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 05.07.2010р.

У зв'язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. у відпустці, розгляд справи №35/276 призначеної до слухання на 05.07.2010р. було перенесено на 14.07.2010р.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/276 від 14.07.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладений на 09.08.2010р.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/276 від 30.0.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладений на 30.08.2010р.

          В судовому засіданні 30.08.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити останні в повному обсязі.

          Представником позивача в судовому засіданні було подано клопотання №б/н від 30.08.2010р., в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, про продовження строку вирішення спору у справі №35/276.

          Судом було задоволено вищевказане клопотання про продовження строку вирішення спору у справі №35/276.

          Відповідач в судове засідання не з’явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/276 від 17.05.2010р. не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

          В судовому засіданні 30.08.2010р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 13.09.2010р.

          Позивач в судове засідання 13.09.2010р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив.

          Відповідач в судове засідання не з’явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/276 від 17.05.2010р. не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судові засідання ані відповідач, ані його представники не з’явились.

За таких обставин, у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Овідіопольським районним споживчим товариством (надалі позивач) та Закритим акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс»(надалі відповідач) було укладено наступні Договори:

-          Договір добровільного комплексного страхування №ИЮ.Р.1339.С.58 від 29 серпня 2008 року, відповідно до якого було застраховано будівлю та майно магазину №38, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Овідіополський р-н, с. Барабой, вул. Леніна, 92;

-          Договір добровільного комплексного страхування №ИЮ.Р.1352.С.58 від 29 серпня 2008 року, відповідно до якого було застраховано будівлю та майно кафе «Роксолана», що знаходиться за адресою: Одеська обл.., Овідіополський р-н, с. Роксолани, вул. Леніна, буд. 54;

-          Договір добровільного комплексного страхування №ИЮ.Р.1340.С.58 від 29 серпня 2008 року, відповідно до якого було застраховано майно та будівлю магазину №38, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Овідіополський р-н, с. Барабой, вул. Леніна, буд. 92;

-          Договір добровільного комплексного страхування №ИЮ.Р.1334.С.58 від 29 серпня 2008 року, відповідно до якого було застраховано будівлю та майно магазину №28, що знаходиться за адресою: Одеська обл.., Овідіополський р-н, с. Роксолани, вул. Леніна, буд. 54.

Згідно п. 1.5.11 вищевказаних Договорів, одним із страхових ризиків визначено крадіжку із зломом.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилався на наступні обставини.

Протягом 2009 року по застрахованим об’єктам мали місце страхові випадки, а саме:

-          в ніч з 13.04.2009р. на 14.04.2009р. відбулася крадіжка із зломом товарно –матеріальних цінностей з бару магазину №38 (Одеська обл., Овідіополський р-н, с. Барабой, вул. Леніна, буд. 92) на суму 3621,89грн.;

-          в ніч 12.07.2009р. на 13.07.2009р. відбулася крадіжка із зломом товарно –матеріальних цінностей з кафе «Роксолана»(Одеська обл., Овідіополський р-н, с. Роксолани, вул. Леніна, буд. 54) на суму 4980,38 грн.;

-          в ніч з 03.08.2009р. на 04.08.2009р. відбулася крадіжка із зломом товарно –матеріальних цінностей з магазину №38 (Одеська обл., Овідіополський р-н, с. Барабой, вул. Леніна, буд. 92) на суму 10547,36 грн.;

-          в ніч з 13.10.2009р. на 14.10.2009р. відбулася крадіжка із зломом товарно –матеріальних цінностей з магазину №28 (Одеська обл., Овідіополський р-н, с. Роксолани, вул. Леніна, буд. 54) на суму 6386,10 грн.;

Загальна сума збитків отриманих внаслідок крадіжок становить 25535,73 грн.

Про вказані страхові події позивач повідомив відповідача, та за участі співробітників останнього проводилась інвентаризація товарно –матеріальних цінностей у вказаних застрахованих об’єктах, що підтверджується інвентаризаційними описами: від 14.04.2009р. бар с. Барабой; від 14.09.2009р. магазин №38 с. Барабой; від 13.07.2009р. кафе «Роксолана»с. Роксолани; від 14.08.2009р. магазин №38 с. Барабой; від 14.10.2009р. магазин №28 с. Роксолани.

Також, між позивачем та відповідачем було укладено Договір добровільного комплексного особистого страхування №ДМНСЗ.Р.6.С.58 від 17.09.2008р., відповідно до умов якого були застраховані працівники системи Овідіополського РайСТ, серед яких: Бурова Олена Василівна, Верис Надія Петрівна, Жибченко Людмила Григорівна, Мацерук Тетяна Степанівна, Франкова Тамара Миколаївна, що зазначено в додатку до договору добровільного комплексного особистого страхування №ДМНСЗ.Р.6.С.58 від 17.09.2008р.

У період з 23.06.09р. по 27.06.09р. хворіла Франкова Тамара Миколаївна, що підтверджується листком непрацездатності серія АБЮ №931609 від 26.06.2009р. У період з 06.07.09р. по 16.07.09р. хворіла Бурова Олена Василівна, що підтверджується листком непрацездатності серія АБЮ №831737 від 06.07.2009р. У період з 23.07.09р. по 05.08.09р. хворіла Жибченко Людмила Григорівна, що підтверджується листком непрацездатності серія АБЮ №931752 від 05.08.2009р. У період з 12.08.2009р. по 25.08.2009р. хворіла Мацерук Тетяна Степанівна, що підтверджується листком непрацездатності серія АБЮ №870375 від 25.08.2009р.

Необхідні документи були передані позивачем відповідачу, що підтверджується розписом представника останнього у описі передачі листків непрацездатності в страхову компанію «ІнтерТрансПоліс».

Пунктом 4.2.4.2. Договору добровільного комплексного особистого страхування №ДМНСЗ.Р.6.С.58 від 17.09.2008р. передбачено такий страховий випадок, як смерть близького родича застрахованої особи в наслідок захворювання або в наслідок нещасного випадку. У Верис Надії Петрівни 16.01.2009р. помер батько Лебедин Петро Степанович, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія 1-ЖД №170984 від 17.01.2009р.

Отже, сума страхової виплати по особистому страхуванню становить 1150,00 грн.

Всі необхідні документи були передані позивачем відповідачу.

В порушення умов укладених договорів відповідачем не було здійснено виплату страхового відшкодування.

Позивач стверджує, що неодноразово направляв на адресу відповідача телеграми від 09.112009р., 24.11.2009р. , а також листи від 24.12.2009р. №274, із проханням виконати умови укладених Договорів та здійснити виплату страхового відшкодування.

Проте, вищевказані звернення були залишені без реагування, а суми страхового відшкодування сплачені не були.

Крім того, на адресу позивача надійшов лист відповідача №1676 від 07.10.2009р., про витребування додаткових документів.

Позивачем було виконано вимогу відповідача про направлення додаткових документів, що підтверджується листом №29 від 22.01.2010р.

Проте, після вищевказаних дій, відповідач не виконав взяті за договором зобов’язання суму страхового відшкодування відповідно до умов Договору не сплатив.

Враховуючи вищевикладені обставини позивач просить суд стягнути з відповідача загальну суму страхового відшкодування по вищевказаним Договорам в розмірі 26685,73грн.

          Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування»Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) випалити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови (ст. 979 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування»страховий ризик –певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок –подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася із настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Страхова сума –грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхова виплата –грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку (ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування»страховик зобов’язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Страхувальник зобов’язаний повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування (п. 5 ст. 21 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 4.1. Договорів, при настанні події, що може бути кваліфікована, як страховий випадок, страхувальник зобов’язаний: негайно, однак не пізніше трьох робочих днів, враховуючи той день коли йому стало відомо про або мало стати відомим про страховий випадок, письмово або іншими документальним способом (факсом, телеграмою) тощо, сповістити про це Страховика.

Негайно заявити відповідним компетентним органам та або відповідним експертам про настання події, що може бути кваліфікована як страховий випадок (п. 4.1.1. Договорів).

Як вбачається з матеріалів справи позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями заяв про страхову подію від 14.04.2009р., від 13.07.2009р., від 21.10.2009р., а також телеграмами від 09.11.2009р., від 24.11.2009р.

Крім того, вказані обставини підтверджуються постановами про порушення кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, від 05.10.2009р., 30.09.2009р., від 14.08.2009р., від 23.10.2009р.

Проте, позивачем було отримано від відповідача лист, в якому останній повідомив про необхідність надання додаткових документів.

На вимогу вищевказаного листа позивачем були направлені витребувані відповідачем документи, що підтверджується листом від 29.10.2010р. №29.

Таким чином, суд приходить до висновку, що мав місце факт настання страхового випадку з позивачем відповідно до вищевказаного, а тому останній має право на виплату страхового відшкодування згідно умов Договору.

Відповідно до п. 4.4. Договору страховик протягом 10 днів з дня, коли йому було надано всі документи згідно пункту 4.2. цього Договору, які необхідні для прийняття рішення про розмір та причини настання страхового випадку, складає страховий акт та приймає рішення про виплату або про відмову у виплаті страхового відшкодування та повідомляє про прийняте рішення страхувальника з обґрунтуванням причин відмови у письмовому вигляді.

З боку відповідача не було надано рішення з обґрунтуванням причин відмови у виплаті страхового відшкодування, оформленого у письмову вигляді, відповідно до умов Договорів.

Відповідно до п. 3 ст. 988 ЦК України страховик зобов’язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Ч. 4 ст. 988 ЦК України передбачено, що страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладання договору.

Суд не вбачає підстав передбачених умовами Договорів та чинним законодавством України, за якими відповідач може відмовитись від здійснення страхової виплати.

Таким чином, з боку відповідача були порушені умови Договорів страхування в частині зобов’язання останнього сплатити страхове відшкодування в разі настання страхового випадку.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 25535,73 грн., є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхової виплати по особистому страхуванню в розмірі 1150,00 грн. слід вказати наступне.

17 вересня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір №ДМНСЗ.Р.6.С.58 добровільного комплексного страхування.

Відповідно до умов вищевказаного Договору було застраховано 56 осіб, що є працівниками підприємства відповідача.

Відповідно до пп. 4.2.1., 4.2.4.2 Договору, страховими ризиками та страховими випадками є зокрема: захворювання застрахованої особи (вперше виявлене або загострення існуючого), яке вимагає консервативного (амбулаторного або стаціонарного) або хірургічного оперативного лікування. Смерть близького родича застрахованої особи внаслідок захворювання або внаслідок нещасного випадку.

На підтвердження настання страхового випадку позивачем були надані листи непрацездатності застрахованих осіб: серія АБЮ №931609 від 26.06.2009р.; серія АБЮ №831737 від 06.07.2009р.; серія АБЮ №931752 від 05.08.2009р.; серія АБЮ №870375 від 25.08.2009р., а також свідоцтво про смерть батька однієї з застрахованих осіб, а саме Верис Надії Петрівни, серія 1-ЖД №170984.

24.12.2009р. позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку з наданням необхідних документів, що підтверджується листом №274 від 24.12.2009р.

Проте, відповідач не відреагував на вищевказане повідомлення.

Відповідно до п. 10.4.2. Договору страховик зобов’язаний протягом 2(двох) робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати.

Протягом 5 робочих днів після одержання усіх необхідних документів, які підтверджують факт настання страхового випадку, про рішенні про здійснення або відмову у здійсненні страхової виплати (п. 10.4.3. Договору).

Уразі прийняття рішення про здійснення страхової виплати здійснити страхову виплату протягом 5 днів з дня прийняття такого рішення (п. 10.4.4. Договору).

У разі прийняття рішення про відмову у страховій виплаті письмово повідомити страхувальника протягом 3 робочих днів з моменту прийняття такого рішення з письмовим обґрунтуванням причин відмови.

Враховуючи надані позивачем докази, суд приходить до висновку, що мав місце факт настання страхового випадку з позивачем відповідно до вищевказаного, а тому останній має право на виплату страхового відшкодування згідно умов Договору.

З боку відповідача не було надано рішення з обґрунтуванням причин відмови у виплаті страхової виплати, оформленого у письмову вигляді, відповідно до умов Договору.

Суд не вбачає підстав передбачених умовами Договору та чинним законодавством України, за якими відповідач може відмовитись від здійснення страхової виплати.

Таким чином, з боку відповідача були порушені умови Договору страхування в частині зобов’язання останнього сплатити страхової виплати в разі настання страхового випадку.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми страхової виплати в розмірі 1150,00 грн., є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду належні докази на спростування викладеного в позові.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 16, 20, 21, 25 Закону України «Про страхування», ст. ст. 525, 526, 530, 610, 626, 628, 629, 988, 979 Цивільного кодексу України ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 13є, буд. 69; код ЄДРПОУ 31451838; р/р №265008013500 в ВАТ «Райффайзен банк Аваль»м. Київ, МФО 322904) на користь Овідіопольського районного споживчого товариства (67801, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Овідіополь, вул. перемоги, 5; код ЄДРПОУ 01761451; р/р №26005132071 в ВАТ МТБ м. Іллічівськ, МФО 388498) а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 26685,73 грн. (двадцять шість тисяч шістсот вісімдесят п’ять гривень 73 коп.) –страхового відшкодування, 266,85 грн. (двісті шістдесят шість гривень 85 коп.) –державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження рішення оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 05.11.2010р.