Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 56/27703.11.10 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом Приватного підприємства "Метон"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Гранд -Престиж"
простягнення 599287,44 грн.
Представники сторін: від позивача Авторгов А.М.–представник за довір. б/н від 1.09.2010р.; від відповідачане з‘явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства "Метон" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд -Престиж" заборгованості на загальну суму 599287,44 грн., у тому числі основного боргу у розмірі 362000,00 грн., пені у розмірі 32989,23 грн., збитків від інфляції у розмірі 172997,61 грн., 3% річних у розмірі 31300,60 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання за Договором лізингу, оскільки не в повному обсязі здійснив розрахунок по Договору лізингу, у зв‘язку з чим позивач отримав право вимоги по договору. Станом на момент звернення до суду з позовом відповідач має заборгованість по Договору на загальну суму 362000,00 грн., яку позивач просить стягнути в примусовому порядку.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала суду про порушення провадження у справі, що надсилалась за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства.
У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України
Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва
В С Т А Н О В И В:
08.08.2005 між Приватним підприємством "Ода", як лізингодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Престиж", як лізингоодержувачем (відповідач) укладено договір фінансового лізингу № 05-0505/1, відповідно до умов якого лізингодавець передає, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця у платне користування на умовах фінансового лізингу обладнення, вартість якого становить 632000,00 грн.
Строк лізингу з 12.09.2005 по 15.09.2005 по березень 2008 року (п. 2.1 Договору).
Перший авансовий платіж в сумі 90000,00 грн. вноситься до 02.09.2005, а наступні в розмірі 22500,00 грн. вносяться щомісячно, починаючи з 15.10.2005 по 15.10.2007 (п. 3.3 Договору).
Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ч.1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" N 723/97-ВР від 16.12.97 відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Згідно з ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
Предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. (ст. 807 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач умови договору лізингу виконував з порушенням та станом на 18.09.2007 мав заборгованість по договору на загальну суму 362000,00 грн., що підтверджується актами звірки, підписаними відповідачем та гарантійним листом відповідача.
Відповідачем не надано жодних доказів здійснення платежів згідно договору фінансового лізингу, розмір заборгованості на суму 362000,00 грн. не заперечено.
27.12.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ода Електронікс", правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю "Ода", як цедентом та Приватним підприємством "Метон" (позивач), як цесарієм укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги, належне цедентові у відповідності до договору фінансового лізингу від 08.08.2005 № 05-0505/1, у тому числі право вимоги сплати боргу у розмірі 362000,00 грн., пені, штрафів, 3% річних.
Відповідно до ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (ст. 512 Цивільного кодексу України).
Згідно з ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 514 Цивільного кодексу України).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. (ст. 516 Цивільного кодексу України).
За таких обставин, судом встановлено, що в результаті укладення договору про відступлення права вимоги, до позивача перейшло право вимоги Приватного підприємства "Метон" у Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Престиж" сплати заборгованості по договору фінансового лізингу в межах коштів на загальну суму 362000,00 грн. та пені, штрафів, 3% річних.
Крім того, судом встановлено, що договір фінансового лізингу був укладений у простій письмовій формі, договір про відступлення права вимоги також був укладений у простій письмовій формі, позивач надіслав на адресу відповідача (15.09.2010) повідомлення про переведення боргу від 01.09.2010, в якому вимагав сплатити заборгованість з урахуванням штрафу, пені, 3% річних на загальну суму 599287,44 грн. кошти у Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Престиж".
Враховуючи те, що відповідачем не надано жодних доказів щодо погашення заборгованості по договору фінансового лізингу а не позивачу, а ні Приватному підприємству "Ода Електронікс", то суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача по договору фінансового лізингу на загальну суму 362000,00 грн.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення основної суми заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 32989,23 грн. за період з 15.10.2007 по 15.04.2010, 3% річних за період з 15.10.2007 по 01.09.2010, інфляційні втрати у розмірі 172997,61 грн.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 3.4 Договору фінансового лізингу у разі прострочення лізингоодержувачем сплати лізингодавцю лізингових платежів лізингоодержувач чплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Враховуючи те, що договором про відступлення права вимоги було передбачено, що до позивача переходить також право вимоги щодо штрафних санкцій, пені, 3% річних, а також те, що після 17.09.2007 відповідач не погашав заборгованість по договору лізингу, то суд відзначає, що вимоги позивача про стягнення пені, інфляції, 3% річних з 15.10.2007 року є обґрунтованими.
Перевіривши розрахунок пені позивача, суд визнає його не зрозумілим, оскільки позивачем не вказано яку облікову ставку застосовано ним під час обчислення пені.
Суд здійснюючи розрахунок пені, враховує, що до 01.01.2008 облікова ставка НБУ була 8%, а з 01.01.2008 до 30.04.2008 облікова ставка була 10%, а також те, що у 2008 році було 366 календарних днів.
Однак, за розрахунком суду розмір пені становить 33187,05 грн., тобто більший ніж той, який просить позивач, а тому задоволенню підлягає пеня на загальну суму 32989,23 грн., оскільки заяв від позивача про вихід суду за межі позовних вимог не надходило.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок позивача 3% річних та інфляційних збитків, суд визнає його вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача.
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд -Престиж" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 30, код 32248513 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Приватного підприємства "Метон" (03148, м. Київ, вул. Пшенична, 2, код 32312452) суму основного боргу у розмірі 362000,00 (триста шістдесят дві тисячі), пеню у розмірі 32989 (тридцять дві тисячі дев‘ятсот вісімдесят дев‘ять) грн. 23 коп., 3% річних у розмірі 31300 (тридцять одна тисяча триста) грн. 60 коп., втрати від інфляції у розмірі 172997 (сто сімдесят дві тисячі дев‘ятсот дев‘яносто сім) грн. 61 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 5992 (п‘ять тисяч дев‘ятсот дев‘яносто дві) грн. 87 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Метон" (03148, м. Київ, вул. Пшенична, 2, код 32312452) надмірно сплачене державне мито у розмірі 0 (нуль) грн. 13 коп..
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
СуддяВ.В. Джарти
Дата підписання 08.11.10
Судове рішення № 12243794, Господарський суд м. Києва було прийнято 03.11.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 56/277. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: