Рішення № 12243753, 09.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/18009.11.10 За позовом          Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

До                     Комунального підприємства «Житлосервіс «Куренівка»Оболонського району у місті Києві (ЖЕК-512)

Про                              стягнення 125739,35 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Марковська В.В. –предст. Дов № Д07/2009/12/31-13 від 31.12.2009 р.)

Від відповідача          не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут»звернулось до суду з позовом до Комунального підприємства «Житлосервіс «Куренівка»Оболонського району у місті Києві (ЖЕК-512) про стягнення грошових коштів у розмірі 125739,35 грн. (109104,24 грн. –основний борг, 4594,91 грн. –збитків від інфляції, 1294,54 грн. –3 % річних, 10745,66 грн. –пеня) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8353082 від 01.09.2006 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2010 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 01.09.2010 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

У судове засідання 01.09.2010 р. представники сторін не з’явилися, причини неявки суду не повідомили.

За таких обставин ухвалою суду від 01.09.2010 р. розгляд справи був відкладений на 17.09.2010 р.

У судовому засіданні 17.09.2010 р. згідно зі ст. 77 ГПК України судом оголошувалася перерва до 22.09.10 р.

22.09.10 р. судове засідання не відбулося у зв’язку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному.

За таких обставин ухвалою суду від 27.09.2010 р. розгляд справи був відкладений на 09.11.2010 р.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

В судове засідання 09.11.2010 р. представник відповідача не з"явився, причини неявки не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 09.11.2010 р. оголошено повний текст рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут»(енергопостачальна організація) та Комунальним підприємством «Житлосервіс «Куренівка»Оболонського району у місті Києві (ЖЕК-512) (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8353082 від 01.09.2006 року, відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов’язалася постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент –виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору.

Умови зазначеного договору № 8353082 від 01.09.2006 р. свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 4 додатку № 1 до договору № 8353082 від 01.09.2006 р. передбачено, що дата зняття абонентом показників приладів обліку –по 30 (31) число поточного місяця; надання звіту в МВРТ № 7 за адресою: вул. Горького, 29 –не пізніше двох робочих днів місяця, наступного за звітним. При відсутності звіту у встановлений термін розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.

Додатком № 3 до договору № 8353082 від 01.09.2006 р. визначено тарифи на теплову енергію.

Пунктом 5.1. договору № 8353082 від 01.09.2006 р. передбачено, що облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладу обліку.

Відповідно до додатку № 4 до договору № 8353082 від 01.09.2006 р. розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі. Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість, заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно з Законом України «Про заставу», як засіб гарантії сплати споживаємої теплової енергії. В разі, якщо відповідач розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, ця кількість перевищення самостійно сплачується відповідачем не пізніше 28 числа поточного місяця; у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку. Абонент щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 7 за адресою: вул. Горького, буд. № 29, розрахункова група, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки відповідач повертає в РВТ).

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії облікових карток за період з липня 2009 року до квітня 2010 року. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.01.2010 р. до 01.07.2010 р. складає 110604,24 грн.

Також позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов’язання за договором № 8353082 від 01.09.2006 р., тоді як відповідач свої зобов’язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково в сумі 1500,00 грн., у зв’язку з чим станом на 01.07.10 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 109104,24 грн.

За таких обставин Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут»звернулась до Господарського суду міста Києва з даним позовом до Комунального підприємства «Житлосервіс «Куренівка»Оболонського району у місті Києві (ЖЕК-512) про стягнення 109104,24 грн. основного боргу, 4594,91 грн. збитків від інфляції, 1294,54 грн. 3 % річних, 10745,66 грн. пені у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8353082 від 01.09.2006 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 8353082 від 01.09.2006 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію в повному обсязі не здійснив.

В силу вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів, які б спростовували заявлені до нього позовні вимоги, не надав.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 109104,24 грн. основного боргу, то позов Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут»в частині стягнення з Комунального підприємства «Житлосервіс «Куренівка»Оболонського району у місті Києві (ЖЕК-512) суми основного боргу за договором № 8353082 від 01.09.2006 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді у розмірі 109104,24 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” просить суд також стягнути з відповідача 4594,91 грн. збитків від інфляції за період з лютого 2010 року до червня 2010 року та 1294,54 грн. 3% річних за період з лютого 2010 року до липня 2010 року у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором № 8353082 від 01.09.2006 р.

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлює виняток із загального правила статті 614 ЦК України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання за договором станом на 01.07.2010 р., то з нього, на підставі ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню 4594,91 грн. збитків від інфляції та 1294,54 грн. 3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 10745,66 грн. пені за порушення договірного зобов’язання, посилаючись на пункт п. 7 додатку № 4 до договору № 8353082 від 01.09.2006 р., яким передбачено, що відповідачу на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) позивачем нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до ст.. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р. із змінами і доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

У зв’язку з тим, що своє підтвердження знайшло несвоєчасне виконання відповідачем зобов’язання стосовно сплати суми основного боргу у розмірі 109104,24 грн., то з відповідача підлягає стягненню 10745,66 грн. пені.

Враховуючи вищевикладене, позов Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232, 275 ГК України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 ГПК України, суд, –

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Комунального підприємства «Житлосервіс «Куренівка»Оболонського району у місті Києві (ЖЕК-512) (04212, м. Київ, вул. Попова, буд. 1, ідентифікаційний код 33597216) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 31, ідентифікаційний код 26187763) 109104 (сто дев’ять тисяч сто чотири) грн. 24 коп. основного боргу, 4594 (чотири тисячі п’ятсот дев’яносто чотири) грн. 91 коп. збитків від інфляції, 1294 (одну тисячу двісті дев’яносто чотири) грн. 54 коп. 3 % річних, 10745 (десять тисяч сімсот сорок п’ять) грн. 66 коп. пені, 1257 (одну тисячу двісті п’ятдесят сім) грн. 39 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                             Прокопенко Л.В.