Рішення № 12243752, 09.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/41709.11.10 За позовомПриватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна» до Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі гарант»

про стягнення 20809,00 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача : Шупик О.А. (довіреність № 223 від 29.04.2010р.);

від відповідача: Великородний А.О. (довіреність від 30.03.2010р.).

В судовому засіданні 09 листопада 2010 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна»(позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі гарант»(відповідач), про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 20809,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № ВА/7966423.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судове засідання забезпечив частково.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на його адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна у матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»N 02-5/289 від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 18.10.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 02.11.2010р. Ухвалою суду від 02.11.2010р. розгляд справи, у звязку з неявкою представника відповідача було відкладено до 09.11.2010р.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2007 року між позивачем (надалі - Страховик) та ОСОБА_3 (далі по тексту - Страхувальник) було укладено договір страхування № 310540557 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту Договір добровільного страхування або Договір).

Обєктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб «Тойота Рав 4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Транспортний засіб «Тойота Рав 4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 належить Страхувальнику на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (копія свідоцтва в матеріалах справи).

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема пошкодження чи знищення внаслідок дорожньотранспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 26.02.2008р. у м. Києві на проспекті 40-річчя жовтня, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «Тойота Рав 4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходився під керуванням Страхувальника і автомобіля «Део»реєстраційний номер НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_4.

В результаті ДТП автомобіль «Тойота Рав 4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою органами МВС України на імя Страхувальника (копія довідки в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника (на рахунок «Автосаміт ЛТД ТОВ») страхове відшкодування в розмірі 24725,93 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3453 від 15.04.2008р. (копія платіжки в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № 29839 від 31.04.2008р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 26.02.2008р. (належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_4 застраховано його цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Део»реєстраційний номер НОМЕР_3, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, шляхом укладення з відповідачем поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/7966423 (тип договору 1, належним чином засвідчена копія полісу містяться в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у звязку з укладенням відповідачем з ОСОБА_4 полісу № ВА/7966423 страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач прийняв на себе обовязок відшкодовувати завдану ОСОБА_4 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «Део»реєстраційний номер НОМЕР_3.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_4, транспортного засобу «Део»реєстраційний номер НОМЕР_3.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Як визначено зі звіту № 68 від 17.04.2008р. (копія звіту в справі) вартість матеріального збитку, що був заподіяний власнику автомобіля «Тойота Рав 4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що відбулося 26.02.2008р., становить: 20239,56 грн.

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що полісом № ВА/7966423 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 25500,00 грн., а також франшизу в розмірі 510,00 грн., сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_4, транспортного засобу «Део»реєстраційний номер НОМЕР_3, складає: 19729,56 грн. (розрахунок суми страхового відшкодування вбачається зі змісту позовних матеріалів).

Позивачем в порядку досудового врегулювання спору 11.05.2010р. відповідачу була направлена регресна вимога на виплату страхового відшкодування № 837 (копія вимоги в справі). Факт надсилання вимоги позивачем та отримання її відповідачем 12.05.2010р. підтверджується відміткою останнього про вхідну кореспонденцію № 7а-1001 (відтиск відмітки вбачається зі змісту регресної вимоги). Позивач зазначає, що на відповідну вимогу відповідач ніяким чином не відреагував, суму страхового відшкодування на розрахунковий рахунок позивача не провів.

На час розгляду справи сума страхового відшкодування в порядку регресу відповідачем на рахунок позивача не проведена, а відповідно до Закону України «Про страхування» відшкодуванню підлягає оцінена шкода, а відтак у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі - 19729,56 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів, а саме заяви про виплату страхового відшкодування. Таким чином, відповідач мав сплатити позивачу відшкодування в чітко визначений законом строк.

У відповідності до п. 37.2 ст. 37 Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобовязання в строк, встановлений положеннями чинного законодавства не виконав, а тому за прострочення термінів сплати страхового відшкодування, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, стягненню з останнього підлягає пеня за період з 14.06.2010р. по 10.10.2010р. на загальну суму 1041,36 грн.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення 20770,92 грн. з них основного боргу 19729,56 грн. та пені в розмірі 1041,36 грн.

Судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 443,29 грн. (207,71 грн. державного мита та 235,58 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі гарант» (ідентифікаційний код: 16467237, адреса: 01042, м. Київ, Печерський район, провулок Новопечерський, будинок, 19/3) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна»(ідентифікаційний код: 16285602, адреса: 01054, м. Київ, Шевченківський район, вул. Воровського, будинок, 33, р/р № 2650002447600 в АКІБ «Укрсіббанк» в м. Харків, МФО 351005) грошові кошти в сумі 19 729,56 грн. (девятнадцять тисяч сімсот двадцять девять гривень 56 копійок) та судові витрати в розмірі 443,29 грн. (чотириста сорок три гривні 29 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 10.11.2010р.