Рішення № 12243513, 20.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/50820.10.10 За позовом

До

проКомунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижтлосервіс»

Київського міжобласного спеціалізованого ремонтно-налагоджувального акціонерного товариства

стягнення заборгованості та штрафних санкцій Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача           Яснець С.Ю. –ю/к.,

Від Відповідача не з’явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського міжобласного спеціалізованого ремонтно-налагоджувального акціонерного товариства про стягнення заборгованість у сумі 17160,40 грн. та 7055,35 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором на комунальні послуги та участь Власника приміщення в експлуатаційних витратах Власника будинку № 684 від 01.01.2006 в частині оплати комунальних послуг.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.01.2006 між Комунальним підприємством по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс» (далі - Позивач) та Київським міжобласним спеціалізованим ремонтно-налагоджувальним акціонерним товариством (далі - Відповідач) укладено Договір на комунальні послуги та участь Власника приміщення в експлуатаційних витратах Власника будинку № 684 (далі - Договір).

Згідно з Договором купівлі-продажу № 417 від 16.01.2003 та актом прийому-передачі № ТА 328 від 08.07.2004 Відповідач займає приміщення по вул. М. Гайцана, 8/9, загальною площею 75,0 кв.м. у підвалі, споживає, а Позивач забезпечує Відповідача комунальними послугами (п. 1 Договору)

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір на комунальні послуги та участь Власника приміщення в експлуатаційних витратах Власника будинку № 684 від 01.01.2006 є договором про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

На виконання умов Договору № 684 від 01.01.2006 Позивачем було надано відповідні послуги та виконано всі зобов’язання, передбачені умовами Договору, що підтверджується відсутністю претензій і скарг з боку Відповідача.

Відповідно до п. 2.4.1 Договору Орендар зобов’язаний щомісячно сплачувати КП «Липкижитлосервіс»плату за комунальні послуги, а також вартість фактичних витрат по технічному обслуговуванню інженерного обладнання (відшкодування внутрішньо-будинкових мереж).

Згідно з п. 4.2 Договору плата за комунальні послуги вноситься Орендарем на рахунок Позивача за попередній місяць до 25 числа поточного місяця.

Зобов’язання щодо оплати наданих Позивачем послуг Відповідачем в повному обсязі не здійснені. Відповідач зобов’язання за Договором в частині своєчасної та в повному обсязі оплати за надані йому послуги належним чином не виконав, в результаті чого за ним виник борг перед Позивачем в сумі 17160,40 грн.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено у позовній заяві, Відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з наданими суду доказами Відповідачем були порушені договірні зобов’язання щодо сплати комунальних послуг.

Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов’язання з оплати наданих Позивачем комунальних послуг згідно з Договором. Факт наявності заборгованості у Відповідача перед Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв’язку чим, суд вважає заявлені вимоги про стягнення з Відповідача 17160,40 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4.3 Договору сторони обумовили, що за несвоєчасну сплату комунальних послуг Орендар, крім заборгованості, сплачує на користь КП «Липкижитлосервіс»пеню у розмірі 1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 згаданого Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

За розрахунком суду стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає сума пені в розмірі 390,09 грн., виходячи з облікової ставки, встановленої згідно з Постановою НБУ від 10.08.2009 № 468 в розмірі 10,25% на період з 12.08.2009, з урахуванням виникнення зобов’язання щодо оплати комунальних послуг (до 25 числа поточного місяця за попередній місяць) та розрахована судом за шість місяців, як те передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

В свою чергу, умови Договору, зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі, є обов’язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

При цьому суд зазначає, що умовами Договору було погоджено відповідальність у вигляді пені лише за несвоєчасну сплату комунальних послуг.

Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством (ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Експлуатаційні витрати до складу комунальних послуг не входять.

Таким чином, оскільки факту погодження нарахування пені у випадку прострочення грошових зобов’язань за несвоєчасну оплату експлуатаційних витрат не доведено, вимоги про стягнення пені в цій частині задоволенню не підлягають.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню частково.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Київського міжобласного спеціалізованого ремонтно-налагоджувального акціонерного товариства (03110, м. Київ, вул. Уляни Громової, б. 3, кв. 6, код 22893286) на користь Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»(01021, м. Київ, пров. Івана Мар’яненка, 7, код 05756837) 17160,40 грн. заборгованості, 390,09 грн. пені, 175,51 грн. державного мита та 171,06 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 09.11.2010