Рішення № 12243354, 08.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/31008.11.10

За позовом Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця»

до Державного підприємства «Управління промислових підприємств держадміністрації залізничного транспорту України»

про стягнення 6410,00 грн.

                                                                                          Суддя           Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: не з’явились

від відповідача: Рагуліна О.В., Князева Ю.А.- представники по довіреності № ЦУПП-172 від 07.10.2010р., Макарук О.О., Якутчик М.І.- представники по довіреності № ЦУПП-171 від 07.10.2010р.

СУТЬ СПОРУ :          

Заявлено позов про стягнення з Державного підприємства «Управління промислових підприємств держадміністрації залізничного транспорту України»6410,00 грн. штрафу за неправильне зазначення в залізничній накладній № 36586246 від 24.03.2010р. маси вантажу відповідно до вимог ст.ст.118,122 Статуту залізниць.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на Правила перевезення та Правила оформлення перевізних документів, вважає доведеним факт неправильності та неповноти відомостей зазначених у спірній накладній.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2010р. порушено провадження у справі № 53/310 та призначено судове засідання на 25.10.2010р.

В судовому засіданні 25.10.2010р., в порядку ст.. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 08.11.2010р.

Представник позивача в судове засідання 08.11.2010р. не з’явився, через відділ Діловодства суду надав заперечення на відзив відповідача.

Представники відповідача надали письмовий відзив на позов, в якому проти задоволення позову заперечили та зазначили, що позивачем при оформленні комерційного акту було порушено норми законодавства та маса вантажу не перевищувала вантажопідйомність вагонів.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 08.11.2010р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2010 року із станції Клесів Львівської залізниці Відокремленим підрозділом „Клесівське кар'єроуправління" Державного підприємства „Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" відправлено вагон № 44902179 по накладній №36586246 із щебенем на станцію Глубочок Великий Львівської залізниці на адресу Дистанції колії -8 Львівської залізниці.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року №457, 30 березня 2010р. на станції Тернопіль перевірено масу вантажу у вказаних вагонах.

В результаті зважування виявлено розбіжність між фактичною масою вантажу і масою, зазначеною у залізничній накладній, так встановлено, що у вагоні №44918621 маса нетто вантажу складає 35 750 кг, в залізничній накладній зазначено 21000 кг.

Вантаж у вагонах розміщений рівномірно, завантаження гіркоподібне. Згідно з п.129 Статуту вказані обставини засвідчені комерційним актом № 062251/3.

Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, зареєстрованого у Мінюсті України 24.11.2000р. за №863/5084, передбачено, що на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції накладну (комплект перевізних документів) та визначено, які графи комплекту перевізних документів заповнюються вантажовідправником. Так, відправником заповнюється графа „Маса вантажу в кг, визначена відправником".

Статтею 24 Статуту передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, що зазначаються у накладній.

Відповідно до статті 24 Статуту, залізниця має право періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до ст. 32 Статуту залізниць України вантажі повинні завантажуватися без перевищення вантажопідйомності.

Пунктом 4.3 Розділу II Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009р. №317 (зареєстрованим у Мінюсті 15.04.2009 року за №340/16356), передбачено, що якщо під час перевезення виявлено завантаження вагона понад його вантажопідйомність, то надлишок вантажу вивантажується і досилається за призначенням.

Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, зареєстрованим у Мінюсті України 24.11.2000р. за №863/5084, передбачено, що на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції накладну (комплект перевізних документів) та визначено, які графи комплекту перевізних документів заповнюються вантажовідправником.

Так, відправником достовірно заповнюється графа „Маса вантажу в кг, визначена відправником".

Статтею 24 Статуту передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, що зазначаються у накладній. Відповідно до статті 122 Статуту за неправильно зазначені у залізничній накладній масу, кількість місць вантажу, тощо з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту, а саме в п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення.

Оскільки перевіркою стану і маси вантажу не встановлено іншого, то суд погоджується з виявленими розбіжностями між фактичною масою і масою, зазначеною у залізничній накладній, неправильне зазначення вказаних відомостей вантажовідправником і є причиною за якою перевізник має право на застосування санкцій. Керуючись ст.ст. 118,122 Статуту залізниць України, позивач за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу нарахував відповідачу штраф у розмірі 6410,00 грн.

Позивач направив відповідачу претензію № 29/07-ДНЮ від 13.07.2010 року з вимогою сплатити штраф.

Відповідач надав відповідь ( № ЦУПП 8/2849 від 26.07.2010р.), в якій відхилив вимоги щодо сплати штрафу мотивуючи тим, що при оформленні та пред’явленні претензії були порушені існуючий порядок та правила.

Доводи та заперечення відповідача прийняті судом до уваги, але визнані такими що не є підставами для визнання відсутності вини вантажовідправника.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідач не надав суду належних та безумовних доказів, які б підтверджували заперечення викладені у відзиві.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 616 Цивільного кодексу України, суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

В силу ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у різ якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Крім того, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованих позивачем санкцій до однократного розміру провізної плати.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись, Статутом залізниць України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.           Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства “Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України” (03038, м. Київ, вул. Протасів Яр, 2, код ЄДРПОУ 24249750, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця" (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 01059900 (Тернопільська дирекція залізничних перевезень, 46002, м. Тернопіль, пр. С.Бандери, 6)) 1 282 (одна тисяча двісті вісімдесят дві) грн. 00 коп. штрафу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті позову відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                           Грєхова О.А.

Повне рішення складено 09.11.2010р.